Візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви 26 серпня спонукав політиків в регіоні та дослідників до дискусій щодо можливої загрози з боку Росії для країн НАТО. Хоча більшість оглядачів закликає ставитись до загрози Росії серйозно, вони все ж не вважають таку атаку неминучою.
Як повідомляв Голос Америки, напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що президент Росії Путін не буде атакувати територію НАТО. Ця заява прозвучала на тлі нещодавніх повідомлень американських ЗМІ, що Москва може завдати удару по союзнику НАТО.
У Інституті вивчення війни (ISW) побачили у візиті Реткліффа до Москви свідчення можливої підготовки до акту агресії проти члена НАТО у відносно найближчому майбутньому. Світові ЗМІ припускають, що саме з метою попередження російської агресії проти країн-членів НАТО Реткліфф зустрічався з російськими посадовцями.
Росія може здійснити повітряні, ракетні або безпілотні удари або обмежене вторгнення проти однієї або кількох держав Балтії, щоб перевірити та спробувати зламати рішучість НАТО застосувати статтю 5, йдеться в аналізі Інституту вивчення війни (ISW).
Низка політиків країн Балтії та Польщі закликали залишатись пильними щодо російської загрози
Досвід візиту директора ЦРУ Вільяма Бернса у 2021 році, коли той намагався застерегти Путіна від нападу на Україну, показує, що така дипломатія з очільником Кремля не працює, а союзникам по НАТО треба готуватися до захисту, впевнений міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
"Очевидно, шпигуни Путіна сказали директору ЦРУ, що він не провокуватиме НАТО. Путін сказав директору ЦРУ президента Байдена, що не вторгатиметься в Україну. Нам слід прискорити підготовку до оборони", - пише Сікорський в мережі Х.
Разом з тим, аналітики кажуть, що найближчий напад Росії навряд чи включатиме повномасштабне вторгнення з використанням звичайної зброї проти країни НАТО.
"Характер російської загрози, яку, як повідомляється, США намагаються стримати у 2026 році, суттєво відрізняється від загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну наприкінці 2021 року", - запевняють військові експерти.
Фахівці ISW стверджують, що обмежений російський напад на східний фланг НАТО матиме на меті анулювати статтю 5, створивши ситуацію, в якій Північноатлантична рада не зможе дійти згоди щодо того, чи слід реагувати на російський напад та як саме реагувати.
"Кремль, ймовірно, обере операцію, яка, на його думку, максимізує ймовірність того, що держави НАТО не зможуть об'єднатися для рішучої відповіді і, таким чином, не зможуть надіслати військову допомогу члену Альянсу, на якого було застосовано напад", - йдеться в аналізі.
Аналітики додають, що нездатність НАТО погодитися застосувати статтю 5 або здійснити єдину та рішучу відповідь значно зашкодить довірі до НАТО та серйозно підірве довіру до статті 5. І це одна з головних давніх стратегічних цілей Путіна, зазначають військові експерти.
Посадовці балтійських країн наголошують, що НАТО має серйозно ставитися до російської загрози, втім, їхня оцінка безпосередньої загрози не змінилася, йдеться у звіті ISW.
"До загрози з боку Росії та можливих провокацій проти НАТО слід ставитися серйозно. Ми залишаємося пильними, але оцінка загрози Естонією не змінилася. Чим чіткіше буде послання Москві про те, що НАТО - єдине, а наша колективна оборона залишається незмінною, тим краще. Росії не можна дати хабних уявлень", - пише в мережі Х Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахна.
“Росія вже атакує територію НАТО в багатьох формах, зокрема застосовує зброю на території НАТО, і дотепер – практично безкарно”, – заявив в коментарі Голосу Америки Раймонд Кальюлайд, член парламенту Естонії і голова естонської делегації у Парламентській асамблеї НАТО.
Неспровокований напад на Україну 24 лютого 2022 року показав, що Росія готова застосовувати силу та вчиняти воєнні злочини, каже Кальюлайд.
Водночас його країна, наголосив парламентар, завжди знала, що Росія – це загроза, бо Естонія довгий час була окупована росіянами і Радянським Союзом.
Кальюлайд запевнив: жодні дії Росії не вплинуть на непохитну підтримку Естонією України.
“Наша солідарність з Україною лише зміцнюється з кожним нагадуванням про те, що ми маємо справу з жорстоким, злочинним ворогом, готовим застосовувати терористичні методи проти цивільного населення (…) у своїх спробах відновити ілюзію величі, яку йому ніколи не можна дозволити відновити”, – наголосив Раймонд Кальюлайд.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що прямої військової загрози з боку Росії немає, але Кремль залишається небезпекою.
"Агресія Росії в Україні та зростання гібридної діяльності проти союзників по НАТО не залишають місця для бездії. Оцінка загроз Латвією залишається незмінною. Разом з нашими союзниками по НАТО ми вживаємо необхідних заходів для зміцнення нашої безпеки", – написала вона на X.
18 серпня НАТО провело масштабні повітряні навчання поблизу Калінінградської області Росії в повітряному просторі Польщі та країн Балтії. У польотах взяли участь близько 25 літаків з різних країн-членів НАТО.
Проведені навчання є безпосередньою відповіддю НАТО на загрозу нападу Росії, стверджує експерт Центру аналізу європейської політики Ніко Ланге.
"Це стримування в класичному сенсі. Силу демонструють, перш ніж вона знадобиться. Можливості демонструються, перш ніж їх доведеться використовувати", - пише Ланге.
