Спеціальні потреби

Заклики не визнавати Путіна легітимним президентом гучніші на тлі російських виборів


Протест біля посольства Росії у Берліні в Німеччині 18 лютого 2024 р.
Протест біля посольства Росії у Берліні в Німеччині 18 лютого 2024 р.

Перед російськими президентськими виборами 15-17 березня, на яких Владімір Путін має беззастережні умови для продовження влади, активізувалися вимоги, щоб міжнародна спільнота не визнавала його законним президентом.

У закликах до проголошення нелегітимності президентства Путіна наголошують, що його влада означає більшу загрозу для світу з продовженням російської війни проти України та репресії всередині Росії.

З українського боку окремо вказують на незаконність російських виборів, які російська окупаційна влада проводить на територіях України захоплених російськими військами.

“Визнання законності виборів в окупованій Україні, де війська Путіна, як виглядає, вчинили найогидніші злочини війни у Європі в 21-му сторіччі, додалися б до повзучого міжнародного визнання російської анексії цих територій”, - вказує колишня депутатка Верховної Ради України Альона Гливко у спільній статті у Foreign Policy з колишнім російським в’язнем Міхаїлом Ходорковським.

...не визнавати Владіміра Путіна легітимним після закінчення його теперішнього президентського терміну і припинити з ним контакти...

Російський дисидент Владімір Кара-Мурза, ув’язнений за критику російської війни проти України, дружина загиблого нещодавно за ґратами в Росії Алексея Навального та інші активісти заявляють, що саме ці вибори є підставою для дій міжнародної спільноти.

“Західні лідери часто говорять про готовність протистояти Кремлю. Іноді найпотужнішим інструментом є просто казати правду. Путін не є законно обраним президентом. Він диктатор і узурпатор. Пора, щоб вільний світ нарешті сказав це”, - йдеться в його заклику опублікованому в газеті Washington Times.

Рада Європи

Заклики не визнавати законність російської влади на чолі з Путіним лунали й раніше, наприклад, в постанові Парламентській асамблеї Ради Європи у жовтні 2023 р.

Росія була виключена з Ради Європи у березні 2022 року у відповідь на російське вторгнення в Україну.

“Асамблея вказує, що Владімір Путін безперервно перебуває при владі як президент і прем’єр-міністр з 2000 року, і що зміни внесені до російської конституції в липні 2020 року дозволяють йому залишатися на посаді президента до 2036 року, коли йому буде 83 роки. Зростаюча жорсткість та утиски проти внутрішніх опонентів, агресивна війна проти України показують, що ціна відсутності в Росії системи стримувань і противаг стає щораз вищою”, - сказано в постанові ПАСЄ.

Рада Європи - організація 46 держав, що опікується питаннями демократії прав людини і верховенства закону, також вказала, що Владімір Путін є підозрюваним воєнним злочинцем на підставі виданого Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт 17 березня 2023 р.

“Асамблея закликає держави-члени Ради Європи не визнавати Владіміра Путіна легітимним після закінчення його теперішнього президентського терміну і припинити з ним контакти, окрім гуманітарних і контактів з метою миру”, - йдеться в документі схваленому Парламентською асамблеєю Ради Європи.

Подальші кроки

“Я не обіцяю вам, що відмова від визнання результатів президентських виборів у березні 2024 року приведе до негайного падіння путінського режиму. Але це буде важливий сигнал для громадянського суспільства Росії і для все ще вірних Путіну еліт, і для всього світу. Сигнал проте, що Росією править не визнаний усіма президент, а злочинець, якого всі відкрито зневажають. Лише тоді позбавлення від Путіна навіть для людей, які зберігають вірність до нього, буде виглядати єдиним виходом з тупика і поверненням до нормального економічного й політичного життя”, - доводить Юлія Навальна в публікації у Wasgington Post, вдова одного з найвідоміших опонентів Путіна.

Заклики не визнавати легітимність президентства Владіміра Путіна досі не знайшли позитивного відгуку від урядів.

Але активісти стверджують, що Путіну місце в ряду з іншими невизнаними керівниками таких країн як Білорусь, Сирія, Венесуела тощо.

“Оголошення уряду нелегітимним не гарантує швидкої зміни режиму. Проте, незважаючи на потенційно тривале виживання режиму Путіна, західні держави повинні вказати на його нелегітимність”, - доводить британський політолог Стівен Галл у звіті британського аналітичного центру Товариство Генрі Джексона.

Стівен Галл наголошує, що вслід за визнанням нелегітимності президентства Путіна повинні бути здійснені подальші конкретні кроки: розширення санкцій щодо Росії, збільшення підтримки України та інших країн під загрозою Мокви, а також скорочення штату російських посольств за кордоном та вигнання Росії таких міжнародних організацій як ОБСЄ і ООН.

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG