Актуально
"Війна закінчиться, коли Україна скаже, що перемогла". Інтерв'ю з президентом Естонії Аларом Карісом

Естонія виділяє Україні найбільше допомоги, відносно до ВВП країни, у порівнянні з іншими країнами світу, і прийняла десятки тисяч українських біженців. Журналістка Голосу Америки Мирослава Гонгадзе зустрілася з президентом Естонії Аларом Карісом і обговорила підтримку України та виклики національної безпеки для Балтійської країни, яка має спільний кордон з Росією.
Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Естонія сьогодні — прифронтова країна. Питання національної безпеки — це головне, що турбує людей і під час виборів. Як російське вторгнення в Україну впливає на населення вашої країни?
Це не просто війна проти України, це війна проти наших демократичних цінностей.
Алар Каріс: У питанні захисту демократії, не лише Естонія, а й весь демократичний світ — на передовій. Тому що це не просто війна проти України, це також війна проти наших демократичних цінностей. Звісно, люди тут думають про війну, обговорюють її та допомагають українському народу, чим можуть.
М.Г.: Естонія — країна, яка надає найбільше військової підтримки Україні, відповідно до розміру ВВП. Як ви вважаєте, чи достатньо західні країни роблять, щоб зупинити Росію та допомогти Україні протистояти російському вторгненню?
А.К.: Звичайно це питання хвилює Естонію. Коли війна закінчиться, і Росія залишить територію України, ми зможемо почати відбудовувати Україну. І цей процес триватиме десятиліттями, навіть якщо війна закінчиться, скажімо, завтра. Естонія, звичайно, маленька країна. І ми можемо бути прикладом для інших. Водночас ми завжди заохочуємо більші країни, допомагати Україні гуманітарно, політично, і військово.
М.Г.: Ви закликаєте країни Західної Європи та НАТО дозволити будівництво підприємств для виробництва боєприпасів. Проблема нестачі боєприпасів є останнім часом актуальною. Чи бачите ви, що західні партнери та НАТО готові робити більше?
А.К.: Думаю, ми рухаємось у правильному напрямку. Ми вже говоримо про будівництво військового заводу з виробництва танків в Україні. Тому що, як ви, мабуть, знаєте, завод був, але його зруйнували.
Звичайно, швидкість цих рішень завжди викликає занепокоєння, але зараз ситуація така. Звісно, Україні потрібно більше боєприпасів, більше зброї. Те, що ми можемо забезпечити тут, в Естонії, — це навчання. Тому що вся ця новітня складна зброя, ракети, і все інше потребує спеціальної підготовки.
М.Г.: Естонія також має кордон з Росією. Тому небезпека і загроза тут теж реальні. НАТО нарощує свою бойову спроможність та обороноздатність уздовж східної лінії. На яку допомогу ви очікуєте від союзників для вашої країни?
А.К.: Ми сподіваємось на продовження співпраці з нашими союзниками і також, що тут буде більше військ НАТО. Ймовірність того, що Росія почне війну проти НАТО дуже невелика. Це не питання агресії щодо лише Естонії, чи Латвії, чи східного флангу. Йдеться про атаку на НАТО. Але я не думаю, що Росія наважиться робити подібні речі, поки у нас є військовий потенціал.
М.Г.: Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО. Україна і Грузія також просять прийняти їх в НАТО. Як, на вашу думку, розвиватимуться події? Чи вдасться Україні і Грузії стати членами альянсу?
А.К.: Перш за все, в Україні повинна скінчитися війна. Водночас все може статися раптово — як у випадку з Фінляндією та Швецією. Я був там в листопаді 2021 року, і розмов про членство в НАТО тоді не було. А буквально за кілька місяців після повномасштабного вторгнення в Україну, нейтральні країни — Швеція та Фінляндія — вирішили приєднатися до альянсу. Звичайно, там інша ситуація. Вони більш готові стати членами НАТО, ніж Україна чи Грузія. Але ви повинні мати дорожню карту: які кроки потрібно зробити, щоб стати членом НАТО, а також Європейського Союзу.
М.Г.: А чи бачите ви готовність прийняти Україну саме в Західній Європі? Тому що Східна Європа є лідером у підтримці України і фактично штовхає Альянс до цього. Вони готові?
А.К.: Важко сказати, тому що якщо озирнутися на початок 2000 року, коли ми подавали заявку на вступ до НАТО, то ситуація була приблизно такою ж. Деякі країни вагалися. Це означає, що вам доведеться багато попрацювати після війни, щоб стати членом НАТО. Треба буде пояснити, показати, що ця країна має належати до Альянсу. Тому що ми не хочемо тут, у Європі, сірих зон — тобто заморожених конфліктів. Ось чому це важливо.
М.Г.: Ваша країна стала членом НАТО та ЄС одночасно, і ви змогли побудувати інституції та стати частиною цієї спільноти демократій. Що б ви порадили Україні, яка хоче стати частиною цієї спільноти?
А.К.: Приблизно те ж саме — спільні цінності та, звичайно, багато тренувань. Які вимоги, перш за все, потрібно виконати, щоб стати членом НАТО? Україна, чесно кажучи, рухається досить швидко. І це також хвалили європейські чиновники — що Україна досягає добрих результатів. Навіть під час війни ви розбираєтеся з корупцією. Але так, це займає деякий час.
М.Г.: Хочу запитати вас про вразливість вашої країни до російської агресії. Які проблеми і, можливо, зв’язки, Росія може використати проти вашої країни?
Якщо відбудеться агресія проти Естонії — це буде також агресія проти різних країн Альянсу.
А.К.: Чесно кажучи, я не бачу тут багато можливостей. Ми є членом НАТО і належимо до Європейського Союзу. Якщо відбудеться агресія проти Естонії — це буде також агресія проти різних країн Альянсу: Нідерландів, Бельгії, Франції, тому що ми є членами НАТО. І я не думаю, що Росія захоче перевіряти дію п’ятої статті.
М.Г.: Кілька років тому Росія вже перетворила Естонію на випробувальний майданчик для цифрових та кібератак. Ви тепер краще підготовлені до таких речей?
А.К.: Звичайно. І навіть Україна досить добре підготовлена у питаннях кібербезпеки. Ми постійно ділимося цим досвідом з багатьма країнами. І, звичайно, ми всі постійно зазнаємо кібератак, але ми можемо захистити себе, і це важливо.
М.Г.: Цього року ваша країна провела досить успішні вибори, впровадивши електронне голосування. Це перша країна у світі, яка має більше електронних голосувань, ніж звичайних. Як вам це вдалося? Чи не боїтеся маніпуляцій на виборах?
А.К.: Ми почали цей процес уже давно. І ми дійсно довіряємо цифровим технологіям електронним речам, зокрема й електронному голосуванню. Усе почалося з електронної банківської системи, і тепер у нас є електронний уряд, і всілякі електронні речі, тому що ми почали довіряти банкам. Якщо ви довіряєте ваші гроші електронному банку, тоді також легше довіряти системі електронного голосування. Але, звісно, завжди є люди, які не довіряють новій системі, тому, вони можуть піти в кабінку і проголосувати там.
М.Г.: У вас є багато російськомовного населення. Наскільки ви вважаєте це проблемою?
А.К.: Це не проблема, а скоріше питання, як інтегрувати цю спільноту. Мова не лише про росіян, а й про російськомовну громаду тут. Вони здебільшого зосереджені у північно-східній частині Естонії біля російського кордону. А також у Таллінні.
Водночас це стало актуально лише, скажімо, 30 років тому. Є люди похилого віку, які дивилися російське телебачення і так далі. Тож це потребує часу, але я не думаю, що це реальна загроза для країни, тому що вони вирішили жити тут, в Естонії, і це найважливіше.
Ви можете спілкуватися будь-якою мовою, навіть можете брати участь у виборчому процесі. Але щоб бути обраними до органів місцевого самоврядування, мову треба знати.
М.Г.: Ви були в Україні перед самим початком повномасштабного вторгнення 22 лютого минулого року. І ви поїхали туди знову, досить швидко після того, як Україна звільнила Київську область. Як ви там почувалися? І чому ухвалили рішення туди поїхати? Це був досить небезпечний час, навіть у квітні.
А.К.: Важливо демонструвати підтримку таких друзів, як Естонія. Тому ми поїхали разом із президентами країн Балтії та Польщі для того, щоб показати політичну підтримку, перш за все. А по-друге, нам було важливо побачити на власні очі, що сталося там, у передмісті Києва. Бути свідком важливо, щоб потім притягнути агресора до відповідальності.
М.Г.: Росія явно вчиняє воєнні злочини в Україні. І після перемоги має бути якесь правосуддя за те, що було, що було зроблено з українським народом. Яким ви бачите це правосуддя?
А.К.: Зараз ми обговорюємо, який насправді суд нам потрібен, коли закінчиться війна в Україні. Але, звісно, ми маємо зібрати всі ці дані про воєнні злочини, які здійснюють росіяни в Україні. Щоб такі речі були готові, коли буде готовий суд. Отже, ця дискусія триває. Зараз дуже важко уявити, що це за суд і як він відбуватиметься. Але ми повинні бути готові притягнути Росію до відповідальності.
М.Г.: Яким ви бачите кінець цієї війни? І що найголовніше ми маємо зробити зараз, щоб завершити це?
Війна закінчиться тоді, коли Україна скаже, що війна закінчилася і ми перемогли.
А.К.: Ми маємо продовжувати надавати Україні політичну, військову і гуманітарну допомогу. Війна закінчиться тоді, коли Україна скаже, що війна закінчилася і ми перемогли. Тоді нам треба буде відбудовувати Україну, на це можуть піти десятиліття. Всі ці міни, якими начинена українська земля — ми маємо їх позбутися. Навіть тут, в Естонії — стільки років пройшло після Другої світової війни, а ми все ще знаходимо міни в різних місцях. Тому це величезна робота, і Естонія вже почала будувати нову школу в одному з регіонів України. Тож, зрештою, нам доведеться починати відбудовувати Україну вже зараз, не чекаючи закінчення війни. Але як і коли закінчиться ця війна, сказати вкрай важко.
Всі новини дня
- Голос Америки
- Остап Яриш
Серед поранених у Севастополі у важкому стані — генерали. Буданов розповів про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ

Внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали. Про це в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов.
“Серед поранених — командувач угруповання генерал-полковник (Олександр) Романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант (Олег) Цеков, перебуває без свідомості. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі — вони не входять у той перелік, який я вам озвучив”, — повідомив Голосу Америки Кирило Буданов.
Олександр Романчук — командувач угруповання російських сил на Запорізькому напрямку, отримав звання генерал-полковника у 2023 році. Генерал-лейтенант Олег Цеков — командир 200 ОМСБР Берегових військ Північного флоту ВМФ РФ.
Водночас Буданов не підтвердив повідомлень про імовірну загибель командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова. Про його стан інформації в ГУР наразі немає.
На питання, яку роль в плануванні удару відіграли партизани та місцеві мешканці, Буданов відповів, що розвідка збирає дані з усіх джерел. “Зрозуміло, що агентурні джерела — одні з основних”, — додав він.
Водночас начальник ГУР не став відповідати, чи для атаки на штаб Чорноморського флоту РФ використали ракети західного виробництва.
“Тут я маю утриматись від відповіді, думаю ви маєте мене зрозуміти”, – сказав він.
Нагадаємо, 22 вересня у Севастополі сталося кілька вибухів. Російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в тимчасово окупованому Севастополі.
Президент України та Перша Леді подякували американцям за підтримку. Відео
Під час останнього візиту української делегації у США, президент та перша леді подякували американцям за підтримку та вручили нагороди низці американських волонтерів та іншим діячам, які допомагають Україні. На церемонії в Національних архівах побували Тетяна Ворожко та Дмитро Мельник.
Літій, оборонка, ІТ - галузі, що рухають нову економіку України, каже Андрій Гундер

Не лише Білий дім, Пентагон та Конгрес - президент України Володимир Зеленський під час подорожі до Вашингтона цими днями спілкувався і з представниками американського бізнесу.
Зокрема, Зеленський зустрівся з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів, загальна вартість активів яких складає приголомшливі 30 трлн доларів, повідомили в Офісі президента України.
Українська влада намагається залучити до України хоча б невелику частину цих коштів, але чи вдасться їй це зробити під час війни? Чим може допомогти новопризначена спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер? Які галузі української економіки мають найбільшу перспективу, і як зараз ведеться в Україні закордонним інвесторам?
Про це ми поговорили з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером, який працюв в Україні вже кілька десятиліть і каже, що 84% компаній-членів його бізнес-асоціації продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Коли ви у Вашингтоні спілкуєтеся з американськими корпораціями та уряду, що ви чуєте від них і що вони питають у вас?
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: Головне, що ми їм зараз розказуємо, що Київ стоїть, Україна стоїть, і стоїть бізнес, об'єднаний з Україною. І бізнес розвивається.
Рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів
Ми привезли найновіші наші дослідження. Разом з Сіті-банком ми провели дослідження, яке показало, що 84% іноземних компаній, які були в Україні, продовжують працювати, і навіть розвиваються. Сьогодні рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів, і вони постійно відкривають нові ресторани.
Це показує, що ресторани розвиваються і бізнес розвивається. І це працює в умовах, коли є повітряні тривоги, не було постійного постачання електроенергії. Бізнес адаптується і сектори, які ми бачимо - різні сектори далі продовжують розвиватися.
Чому ми зараз тут? Це співпало з візитом президента Зеленського. Минулого тижня президент Байден призначив повноваженого представника Сполучених Штатів з економічного відновлення Пенні Пріцкер. Ми добре знаємо, що з 2015-го року, коли вона була секретарем (міністеркою, – ред) торгівлі, і вона має коріння з України, і її роль зараз – почути, чого хоче бізнес в Україні, які є виклики.
Спочатку вона зосередиться на компаніях, які вже працюють в Україні, бо це були найкращі амбасадори. Це компанії як Pfizer, Boeing, Visa, MasterCard, McDonalds, CocaCola. До речі, їх всіх об'єднує те, що там керівники – жінки. І жіноче лідерство - один з напрямків які ми активно розвиваємо.
Бізнесмени сподіваються, що Пріцкер допоможе зрушити реформи
О.Б.: Ви сказали про призначення Пріцкер, я чула в Україні її вже почали називати пані Маршал, за аналогією з планом Маршала, який створила Америка для Європи після Другої світової війни. Якою буде роль Пріцкер в економічній відбудові?
А.Г.: Це спеціальна представниця з економічного відновлення. Гроші на відбудову будуть надходити з п'яти джерел:
- Донори.
- Позики банків розвитку.
- Український бюджет.
- Російські активи.
- Робота з приватним сектором.
Якраз останнім напрямком буде займатися Пенні Пріцкер. Минулого тижня в нас була велика зустріч наших компаній з компанією Black Rock, яка оголосила фонд розвитку України і зараз треба визначитись, звідки ці гроші будуть надходити, хто буде розпоряджатись, яка буде стратегія інвестування.
О.Б.: Чи це буде це зроблено у співпраці з американським урядом?
А.Г.: Пенні Пріцкер буде працювати на пів ставки в Держдепі. Це буде неповний тиждень, але ми чуємо, що вона дуже активно подорожуватиме і, думаю, дуже скоро оголосять дату, коли вона приїде в Україну.
Вона буде підтримувати бізнес, але також займатиметься підтримкою реформ. Надзвичайно важливо, щоб зараз реформи відбулися і це відбулося саме для українців.
Потрібно захистити порти Одеси, бо їм немає альтернативи, каже Гундер
О.Б.: Багато американських компаній представлені саме в сільському господарстві і вони опинилися на передовій того, що в світі називають російською війною проти продовольчої безпеки, тобто це в тому числі і вони, хто зіткнувся із блокуванням Чорноморських портів і замінованою територією і це є небезпекою для персоналу. Як вони оцінюють цю ситуацію?
А.Г.: Наше дослідження показує, що зараз найбільша загроза - це безпека людей і безпека майна.
Дуже важливо, над Києвом вже є захист, і ми бачимо, що порівняно з іншими містами там, наприклад, Тель-Авівом, Київ, може, навіть більш безпечний. Але є такі місця як Одеса. І для компаній дуже важливо, особливо для агрокомпаній, захистити інфраструктуру в одеських портах, тому що атаки продовжуються і ракетами, і дронами, і дійсно важливо їх захистити.
Важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, щоби коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги
Пріоритетно зараз зробити захист над портами Одеси, щоб зерновий коридор міг працювати, тому що немає альтернативи для українських чорноморських глибоководник портів, просто немає.
Інші шляхи - через Ізмаїл, по Дунаю, потягом - не можуть перекрити можливості, які дають глибоководні порти - Чорноморськ, Одеса, Південний. І тому дуже важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, до якої інвестували, щоб коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги.
Дійсно агросектор потужний і є можливість росту. Ми бачимо такі індустрії, які також надихають, - як інформаційні технології. Якщо у 2015 році весь ринок був 1 мільярд доларів, ринок ІТ сьогодні - це вже майже 7,5 мільярдів доларів. Україна зараз одна з найбільш диджиталізованих країн в світі.
О.Б.: Незважаючи на те, що багато людей поїхало?
А.Г.: Питання міграції дуже актуальне, тому що відбудова, ми вважаємо, вже почалася. Компанії почали відбудовувати, наприклад, біля Києва завод Coca Cola - один з найбільших в Європі.
Він був під окупацією, коли росіяни заходили з Чернігова, це біля Броварів, вони окупували завод у березні 2022-го. Збройні сили його визволили і він сьогодні працює знов на цих потужностях, які були до війни і ці компанії працюють.
Дійсно, потрібно людей багато. Хтось добровільно пішов служити на передову, продовжується і мобілізація, зараз ми очікуємо, що дівчат з медичною освітою, можливо, будуть закликати до мобілізації, тому питання людей лишається актуальним, а президент Зеленський це підкреслює постійно.
На тлі війни в Україні розвиваються нові галузі
О.Б.: Куди готові інвестувати компанії в Україні?
А.Г.: Ми дивимося на різні сектори. Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей.
Українці під час війни досягають феноменальних результатів то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій
Новий сектор, який зараз дуже активно розвивається - це сектор безпеки, тому що коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що Збройні сили потребують найновішими технологіями?»
І ми бачимо що сектор оборони дуже активно розвивається. Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому. Але найголовніше, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить і ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій".
О.Б.: Хто приходить до України у такий складний час?
А.Г.: За перше півріччя 88 нових компаній вступили в нашу палату. Це компанії, які раніше не були в Україні. І тут різні галузі.
Наприклад, у компанії Boeing в Києві зараз працюють 1 100 людей. Це інженери. І таких міжнародних компаній понад 100 в Україні.
Є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну
Вони працюють заради того, що Україна може дати в сфері інформаційних технологій. Ми спілкуємося з компаніями, які зараз не представлені в Україні, наприклад з галузей нафти та газу чи енергетики, ми говоримо, що так, є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну.
Ми кажемо: "Будьте частиною чогось великого, бо це увійде в історію як найбільша відбудова країни з часів Другої світової війни в Європі".
В Україні можна вести бізнес чесно і прозоро, каже Гундер
О.Б.: Ви кажете, що компанії, які працюють уже в Україні мають стати амбасадорами. Ваша асоціація працює з 1990-х років, і є, мабуть, найстарша асоціація міжнародного бізнесу в Україні. Компанії пережили дуже різні періоди в українській історії і багато говорять про українську корупцію. Що ці компанії, які вже довго попрацювали в Україні кажуть новачкам?
А.Г.: Головне слухати компанії, які працюють. Ми приїхали до Вашингтона з головою правління компанії Horizon Capital Оленою Кошарною, яка за час повномасштабного вторгнення зуміла залучити в Україну 300 мільйонів доларів. Тобто інвестори дали її фонду 300 млн доларів, щоби фонд під час повномасштабного вторгнення, під час війни, інвестував в Україну.
Американські міжнародні компанії відповідають за американським антикорупційним законодавством. Тобто, якщо є корупція навіть за межами Сполучених Штатів, вони за законодавством Сполучених Штатів відповідають за свої дії і це дійсно важливо.
Можна вести в Україні прозорий чесний бізнес. Головне приймати правильні рішення, мати хороших юристів. Питань виникає багато і компанії приходять до нас і ми разом тоді доносимо голос цього бізнесу до органів державної влади.
Найголовніше - судова реформа, тому що, якщо є суперечки – це не шукання преференцій, це шукання справедливості і головне - це пошук цієї справедливості.
Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити і я думаю що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України.
О.Б.: Чи дослухається уряд до тих вимог щодо реформ, щодо прозорості та справедливості, які висуває бізнес?
А.Г.: Вони слухають, інколи чують. Думаю треба зрозуміти, що ці реформи не робляться заради міжнародних установ. Це надзвичайно потрібно для майбутнього країни. Зараз час провести ці важливі реформи щоб майбутні покоління знали, що інвестиції надходять, інвестори себе почувають комфортно і економіка зростає.
Дивіться також:
- Голос Америки
Білий дім і Пентагон не підтверджують повідомлення про плани передати ракети ATACMS Україні

Білий дім не підтвердив інформацію, розповсюджену раніше американськими ЗМІ, про плани надання Україні ракет великої дальності ATACMS.
Речниця Білому дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу у п'ятницю сказала, що не може підтвердити плани щодо надання Києву ракет ATACMS.
“Я не маю жодної нової інформації щодо цього”, – сказала Карін Жан-П’єр, відповідаючи на запитання журналістів про публікацію телеканалу NBC News.
Згідно з повідомленням, у якому канал посилався на джерела в Конгресі та трьох американських чиновників, адміністрація Байдена нібито пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що США надішлють Україні "невелику партію" ракет великої дальності ATACMS.
Це повідомлення з'явилося на другий день після візиту до Вашингтона президента Зеленського та його зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Речниця Білого дому нагадала коментар радника з національної безпеки США Джейка Саллівана, який днем раніше у Білому домі заявив, що президент США Джо Байден вирішив наразі не надавати ракети ATACMS Україні, але “не виключає такої можливості у майбутньому”.
Жан-П’єр додала, що зустріч Зеленського і Байдена у Вашингтоні «надіслала світові сильний сигнал про те, що ми продовжуватимемо підтримувати Україну».
Вона також нагадала, що під час зустрічі було оголошено про новий пакет озброєнь, який демонструє, що «ми підтримуємо Україну і продовжуватимемо стільки, скільки потрібно».
У Пентагоні також не було підтвердження такої новини, повідомляє кореспондент Голосу Америки з питань національної безпеки Джеф Селдін.
Напередодні у коментарі для Голосу Америки в.о. помічника міністра армії США з питань закупівель, логістики та технологій Дуглас Буш сказав стосовно ракет ATACMS, що передавати їх чи ні – "не рішення армії", але вона готова його виконати, коли про це надійде наказ президента.
"Президент володіє цими повноваженнями... Ми точно знаємо, скільки їх у нас є, де вони є, і яких вони типів... Насправді питання лише в тому, надавати їх чи ні. Якщо рішення буде прийнято, армія готова це зробити", - сказав Буш.
Про що домовились президенти України та США у Вашингтоні. Відео
За результатами зустрічей Джо Байдена та Володимира Зеленського оголошено новий пакет оборонної допомоги Україні на 325 мільйонів доларів. До нього увійшли касетні боєприпаси до артилерії, нові протитанкові системи, ракети для HIMARS та засоби протиповітряної оборони.
Форум