Актуально
«Путін сам на суд не з’явиться, а Росія сама не заплатить». Інтервʼю з Головою Верховного суду України
Цього тижня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський закликав європейців прискорити процес вступу України до ЄС. Судова реформа, кажуть аналітики, – один з ключових кроків, які має зробити України на шляху до євроінтеграції. І вже восени Брюссель офіційно оцінюватиме прогрес України.
Про хід цієї реформи, повернення судочинства на деокуповані території, розслідування воєнних злочинів і переслідування злочину агресії, а також можливість для України отримати репарації за завдану російською війною шкоду, Олексій Коваленко поговорив із головою Верховного Суду України Всеволодом Князєвим.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Олексій Коваленко, Голос Америки: Перед самітом Україна – ЄС депутати ЄС закликали працювати над переговорами про вступ України в ЄС. Серед вимог - багато реформ. Як ви можете оцінити хід судової реформи?
Всеволод Князєв, голова Верховного Суду: Дійсно, пункти номер один і два у вимогах Єврокомісії щодо вступу України до ЄС стосуються судової реформи. Я так розумію, що це найважливіші моменти, на які звернули увагу наші європейські партнери. Перше - реформа Конституційного Суду, яка на сьогоднішній день відбувається, бо прийнятий відповідний закон щодо конкурсного відбору до Конституційного Суду. Втім, цей закон був поки критично оцінений Венеційською комісією.
Друга вимога – реформа судової системи, створення Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тут ми маємо вже прогрес. Ми завершуємо цей пункт вимог Єврокомісії шляхом формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, кандидати до якої зараз відбираються. Думаю, що у березні вони вже будуть призначені Вищою радою правосуддя і ми завершимо ту судову реформу, частину судової реформи, яку від нас очікують наші європейські партнери.
О.К.: Можемо спочатку поговорити про реформу Конституційного Суду і рішення Венеційської комісії? Ця реформа також була негативна сприйнята Брюсселем. В чому була головна проблема і що можна змінити?
В.К.: Той закон, який прийнятий і підписаний та набув чинності, передбачає участь трьох українських членів у дорадчій групі і трьох міжнародних членів. Але Венеційська комісія у своєму зміненому висновку закликала обрати чотирьох членів від міжнародних організацій, іноземних партнерів. Якщо ми знаходимось на шляху до євроінтеграції – маємо робити все вже зараз, щоб наші ключові органи відповідали європейським стандартам.
О.К.: Які ваші очікування від нового складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України?
В.К.: Формування нової Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має стати ключовим елементом у нашому дуже важливому завданні всієї України – боротьбі з корупцією для формування сильної демократичної потужної держави. Без боротьби з корупцією, наявності сильних органів влади, в тому числі органів суддівського врядування, ці завдання виконати буде неможливо. Я абсолютно впевнений, що новий склад Вищої ради правосуддя зробить все можливе, щоб відновити довіру до судової влади.
О.К.: Влітку ви говорили, що сто судів змінили свою територіальну присутність з окупованих територій на територію України, контрольовану урядом України. Яка ця цифра зараз, яка ситуація із доступом до правосуддя на територіях, які зараз окуповані та територіях, які нещодавно були деокуповані?
Російський ворог виносив абсолютно все, викрадав все, що тільки міг, із приміщень всіх державних органів, в тому числі і судової влади. Те, що ворог не міг вкрасти – знищувалось
В.К.: Ми відновлюємо юрисдикцію судів на деокупованих територіях. На сьогоднішній день, вже понад 35 судів відновили територіальну юрисдикцію. Зараз відновлюємо територіальну юрисдикцію судів Херсонщини. Це непросте питання, бо продовжують постійні ракетні обстріли як Херсона, так і Херсонщини. Приміщення судів знищені. Приміщення Херсонського апеляційного суду повністю знищене. Інші приміщення частково пошкоджені, приміщення розграбовані, заміновані, немає нічого. Російський ворог виносив абсолютно все, викрадав все, що тільки міг, із приміщень всіх державних органів, в тому числі і судової влади. Те, що ворог не міг вкрасти – знищувалось.
Наразі немає жодної копійки фінансування в бюджеті на відновлення пошкоджених і зруйнованих судів, але я вдячний нашим суддям, які збирають власні кошти із своїх заощаджень на відновлення роботи судів. Бо розуміють, що відновлення роботи судової влади на певних територіях дуже важливе. Наші громадяни мають відчути, що влада повернулась на деокуповані, звільнені території.
О.К.: Зараз мільйони українців виявились вимушеними переселенцями. Через те, що їхні будинки були зруйновані, або була загроза їхньому життю. Багато із них опинилось за кордоном. Яка ситуація із доступом цих людей до дистанційного правосуддя?
В.К.: Ситуація така, що дійсно – без запровадження дистанційного правосуддя дуже важко сьогодні забезпечувати доступ громадян до правосуддя. На жаль, парламент гальмує прийняття відповідних змін в законодавство, які б дозволили дистанційному правосуддю повноцінно функціонувати. За умови відсутності дистанційного правосуддя це великий ризик для всіх працівників апарату постійно знаходитись в приміщенні суду і ризикувати тим, що вони можуть просто загинути внаслідок обстрілу.
О.К.: Який статус у суддів, які взяли в руки зброю та вирішили приєднатись до лав ЗСУ?
В.К.: Таких суддів у Верховному суді четверо – у всій судовій системі таких 20. Біля 200 працівників апарату зі зброєю в руках захищають нашу Батьківщину. Вони мають такий статус як всі інші наші військові. Вони продовжують захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Звичайно, вони не розглядають справи. Вони знаходяться на фронті. Після закінчення бойових дій, після нашої перемоги, ці судді повернуться до наших судів і продовжать здійснювати правосуддя як судді.
О.К.: Генпрокурор України закликає до створення спеціального міжнародного трибуналу, бо українські суди не можуть розслідувати злочин агресії Росії. Яка ваша думка стосовно цього трибуналу?
В.К.: Щодо цього найвищого військового і політичного керівництва – своє слово має сказати як МКС, так і спеціальний трибунал, який має бути створений. Повністю підтримую ідею створення цього спеціального трибуналу. Міжнародна спільнота, всі країни світу мають сказати «ні» – ми створили механізм, який дозволить притягнути до відповідальності за злочин агресії лідерів тих країн, які сьогодні її вчинили і потенційно будуть вчиняти надалі. Сьогодні такого механізму немає. Утворення такого спеціального міжнародного трибуналу важливе не тільки для України, щоб в подальшому була превентивна мета. Бо одна з мети покарання – превентивна мета.
О.К.: Чи працюватимуть українські суди над цим питанням і яким буде процес репарацій – відшкодування Росією шкоди, скоєної в Україні?
Єдиний варіант – арештувати всі ці активи, які знаходяться за кордоном. Це великі активи як Путіна, так і тих олігархів, які допомагають йому вести агресивну війну і потім використовувати ці активи для погашення шкоди Україні.
В.К.: Сьогодні це питання обговорюється як всередині України, так і на зовнішньополітичному рівні. Є різні думки щодо механізму роботи, відшкодування збитків, завданих громадянам України. Виглядає так, що краще всіх в цьому напрямку просунулись дві країни – Канада і Сполучені Штати, які прийняли закони, що дозволяють звертати стягнення на активи Російської Федерації, російських олігархів і потім використовувати ці кошти для погашення шкоди, яка вчинена на території України. Маємо гарний приклад в Сполучених Штатах.
Путін сам на суд не з’явиться, маємо щось із цим зробити і Росія сама не заплатить. Єдиний варіант – арештувати всі ці активи, які знаходяться за кордоном. Це великі активи як Путіна, так і тих олігархів, які допомагають йому вести агресивну війну і потім використовувати ці активи для погашення шкоди Україні.
Всі новини дня
- Голос Америки
- Остап Яриш
Серед поранених у Севастополі у важкому стані — генерали. Буданов розповів про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ
Внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали. Про це в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов.
“Серед поранених — командувач угруповання генерал-полковник (Олександр) Романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант (Олег) Цеков, перебуває без свідомості. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі — вони не входять у той перелік, який я вам озвучив”, — повідомив Голосу Америки Кирило Буданов.
Олександр Романчук — командувач угруповання російських сил на Запорізькому напрямку, отримав звання генерал-полковника у 2023 році. Генерал-лейтенант Олег Цеков — командир 200 ОМСБР Берегових військ Північного флоту ВМФ РФ.
Водночас Буданов не підтвердив повідомлень про імовірну загибель командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова. Про його стан інформації в ГУР наразі немає.
На питання, яку роль в плануванні удару відіграли партизани та місцеві мешканці, Буданов відповів, що розвідка збирає дані з усіх джерел. “Зрозуміло, що агентурні джерела — одні з основних”, — додав він.
Водночас начальник ГУР не став відповідати, чи для атаки на штаб Чорноморського флоту РФ використали ракети західного виробництва.
“Тут я маю утриматись від відповіді, думаю ви маєте мене зрозуміти”, – сказав він.
Нагадаємо, 22 вересня у Севастополі сталося кілька вибухів. Російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в тимчасово окупованому Севастополі.
Президент України та Перша Леді подякували американцям за підтримку. Відео
Під час останнього візиту української делегації у США, президент та перша леді подякували американцям за підтримку та вручили нагороди низці американських волонтерів та іншим діячам, які допомагають Україні. На церемонії в Національних архівах побували Тетяна Ворожко та Дмитро Мельник.
Літій, оборонка, ІТ - галузі, що рухають нову економіку України, каже Андрій Гундер
Не лише Білий дім, Пентагон та Конгрес - президент України Володимир Зеленський під час подорожі до Вашингтона цими днями спілкувався і з представниками американського бізнесу.
Зокрема, Зеленський зустрівся з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів, загальна вартість активів яких складає приголомшливі 30 трлн доларів, повідомили в Офісі президента України.
Українська влада намагається залучити до України хоча б невелику частину цих коштів, але чи вдасться їй це зробити під час війни? Чим може допомогти новопризначена спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер? Які галузі української економіки мають найбільшу перспективу, і як зараз ведеться в Україні закордонним інвесторам?
Про це ми поговорили з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером, який працюв в Україні вже кілька десятиліть і каже, що 84% компаній-членів його бізнес-асоціації продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Коли ви у Вашингтоні спілкуєтеся з американськими корпораціями та уряду, що ви чуєте від них і що вони питають у вас?
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: Головне, що ми їм зараз розказуємо, що Київ стоїть, Україна стоїть, і стоїть бізнес, об'єднаний з Україною. І бізнес розвивається.
Рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів
Ми привезли найновіші наші дослідження. Разом з Сіті-банком ми провели дослідження, яке показало, що 84% іноземних компаній, які були в Україні, продовжують працювати, і навіть розвиваються. Сьогодні рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів, і вони постійно відкривають нові ресторани.
Це показує, що ресторани розвиваються і бізнес розвивається. І це працює в умовах, коли є повітряні тривоги, не було постійного постачання електроенергії. Бізнес адаптується і сектори, які ми бачимо - різні сектори далі продовжують розвиватися.
Чому ми зараз тут? Це співпало з візитом президента Зеленського. Минулого тижня президент Байден призначив повноваженого представника Сполучених Штатів з економічного відновлення Пенні Пріцкер. Ми добре знаємо, що з 2015-го року, коли вона була секретарем (міністеркою, – ред) торгівлі, і вона має коріння з України, і її роль зараз – почути, чого хоче бізнес в Україні, які є виклики.
Спочатку вона зосередиться на компаніях, які вже працюють в Україні, бо це були найкращі амбасадори. Це компанії як Pfizer, Boeing, Visa, MasterCard, McDonalds, CocaCola. До речі, їх всіх об'єднує те, що там керівники – жінки. І жіноче лідерство - один з напрямків які ми активно розвиваємо.
Бізнесмени сподіваються, що Пріцкер допоможе зрушити реформи
О.Б.: Ви сказали про призначення Пріцкер, я чула в Україні її вже почали називати пані Маршал, за аналогією з планом Маршала, який створила Америка для Європи після Другої світової війни. Якою буде роль Пріцкер в економічній відбудові?
А.Г.: Це спеціальна представниця з економічного відновлення. Гроші на відбудову будуть надходити з п'яти джерел:
- Донори.
- Позики банків розвитку.
- Український бюджет.
- Російські активи.
- Робота з приватним сектором.
Якраз останнім напрямком буде займатися Пенні Пріцкер. Минулого тижня в нас була велика зустріч наших компаній з компанією Black Rock, яка оголосила фонд розвитку України і зараз треба визначитись, звідки ці гроші будуть надходити, хто буде розпоряджатись, яка буде стратегія інвестування.
О.Б.: Чи це буде це зроблено у співпраці з американським урядом?
А.Г.: Пенні Пріцкер буде працювати на пів ставки в Держдепі. Це буде неповний тиждень, але ми чуємо, що вона дуже активно подорожуватиме і, думаю, дуже скоро оголосять дату, коли вона приїде в Україну.
Вона буде підтримувати бізнес, але також займатиметься підтримкою реформ. Надзвичайно важливо, щоб зараз реформи відбулися і це відбулося саме для українців.
Потрібно захистити порти Одеси, бо їм немає альтернативи, каже Гундер
О.Б.: Багато американських компаній представлені саме в сільському господарстві і вони опинилися на передовій того, що в світі називають російською війною проти продовольчої безпеки, тобто це в тому числі і вони, хто зіткнувся із блокуванням Чорноморських портів і замінованою територією і це є небезпекою для персоналу. Як вони оцінюють цю ситуацію?
А.Г.: Наше дослідження показує, що зараз найбільша загроза - це безпека людей і безпека майна.
Дуже важливо, над Києвом вже є захист, і ми бачимо, що порівняно з іншими містами там, наприклад, Тель-Авівом, Київ, може, навіть більш безпечний. Але є такі місця як Одеса. І для компаній дуже важливо, особливо для агрокомпаній, захистити інфраструктуру в одеських портах, тому що атаки продовжуються і ракетами, і дронами, і дійсно важливо їх захистити.
Важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, щоби коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги
Пріоритетно зараз зробити захист над портами Одеси, щоб зерновий коридор міг працювати, тому що немає альтернативи для українських чорноморських глибоководник портів, просто немає.
Інші шляхи - через Ізмаїл, по Дунаю, потягом - не можуть перекрити можливості, які дають глибоководні порти - Чорноморськ, Одеса, Південний. І тому дуже важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, до якої інвестували, щоб коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги.
Дійсно агросектор потужний і є можливість росту. Ми бачимо такі індустрії, які також надихають, - як інформаційні технології. Якщо у 2015 році весь ринок був 1 мільярд доларів, ринок ІТ сьогодні - це вже майже 7,5 мільярдів доларів. Україна зараз одна з найбільш диджиталізованих країн в світі.
О.Б.: Незважаючи на те, що багато людей поїхало?
А.Г.: Питання міграції дуже актуальне, тому що відбудова, ми вважаємо, вже почалася. Компанії почали відбудовувати, наприклад, біля Києва завод Coca Cola - один з найбільших в Європі.
Він був під окупацією, коли росіяни заходили з Чернігова, це біля Броварів, вони окупували завод у березні 2022-го. Збройні сили його визволили і він сьогодні працює знов на цих потужностях, які були до війни і ці компанії працюють.
Дійсно, потрібно людей багато. Хтось добровільно пішов служити на передову, продовжується і мобілізація, зараз ми очікуємо, що дівчат з медичною освітою, можливо, будуть закликати до мобілізації, тому питання людей лишається актуальним, а президент Зеленський це підкреслює постійно.
На тлі війни в Україні розвиваються нові галузі
О.Б.: Куди готові інвестувати компанії в Україні?
А.Г.: Ми дивимося на різні сектори. Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей.
Українці під час війни досягають феноменальних результатів то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій
Новий сектор, який зараз дуже активно розвивається - це сектор безпеки, тому що коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що Збройні сили потребують найновішими технологіями?»
І ми бачимо що сектор оборони дуже активно розвивається. Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому. Але найголовніше, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить і ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій".
О.Б.: Хто приходить до України у такий складний час?
А.Г.: За перше півріччя 88 нових компаній вступили в нашу палату. Це компанії, які раніше не були в Україні. І тут різні галузі.
Наприклад, у компанії Boeing в Києві зараз працюють 1 100 людей. Це інженери. І таких міжнародних компаній понад 100 в Україні.
Є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну
Вони працюють заради того, що Україна може дати в сфері інформаційних технологій. Ми спілкуємося з компаніями, які зараз не представлені в Україні, наприклад з галузей нафти та газу чи енергетики, ми говоримо, що так, є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну.
Ми кажемо: "Будьте частиною чогось великого, бо це увійде в історію як найбільша відбудова країни з часів Другої світової війни в Європі".
В Україні можна вести бізнес чесно і прозоро, каже Гундер
О.Б.: Ви кажете, що компанії, які працюють уже в Україні мають стати амбасадорами. Ваша асоціація працює з 1990-х років, і є, мабуть, найстарша асоціація міжнародного бізнесу в Україні. Компанії пережили дуже різні періоди в українській історії і багато говорять про українську корупцію. Що ці компанії, які вже довго попрацювали в Україні кажуть новачкам?
А.Г.: Головне слухати компанії, які працюють. Ми приїхали до Вашингтона з головою правління компанії Horizon Capital Оленою Кошарною, яка за час повномасштабного вторгнення зуміла залучити в Україну 300 мільйонів доларів. Тобто інвестори дали її фонду 300 млн доларів, щоби фонд під час повномасштабного вторгнення, під час війни, інвестував в Україну.
Американські міжнародні компанії відповідають за американським антикорупційним законодавством. Тобто, якщо є корупція навіть за межами Сполучених Штатів, вони за законодавством Сполучених Штатів відповідають за свої дії і це дійсно важливо.
Можна вести в Україні прозорий чесний бізнес. Головне приймати правильні рішення, мати хороших юристів. Питань виникає багато і компанії приходять до нас і ми разом тоді доносимо голос цього бізнесу до органів державної влади.
Найголовніше - судова реформа, тому що, якщо є суперечки – це не шукання преференцій, це шукання справедливості і головне - це пошук цієї справедливості.
Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити і я думаю що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України.
О.Б.: Чи дослухається уряд до тих вимог щодо реформ, щодо прозорості та справедливості, які висуває бізнес?
А.Г.: Вони слухають, інколи чують. Думаю треба зрозуміти, що ці реформи не робляться заради міжнародних установ. Це надзвичайно потрібно для майбутнього країни. Зараз час провести ці важливі реформи щоб майбутні покоління знали, що інвестиції надходять, інвестори себе почувають комфортно і економіка зростає.
Дивіться також:
- Голос Америки
Білий дім і Пентагон не підтверджують повідомлення про плани передати ракети ATACMS Україні
Білий дім не підтвердив інформацію, розповсюджену раніше американськими ЗМІ, про плани надання Україні ракет великої дальності ATACMS.
Речниця Білому дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу у п'ятницю сказала, що не може підтвердити плани щодо надання Києву ракет ATACMS.
“Я не маю жодної нової інформації щодо цього”, – сказала Карін Жан-П’єр, відповідаючи на запитання журналістів про публікацію телеканалу NBC News.
Згідно з повідомленням, у якому канал посилався на джерела в Конгресі та трьох американських чиновників, адміністрація Байдена нібито пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що США надішлють Україні "невелику партію" ракет великої дальності ATACMS.
Це повідомлення з'явилося на другий день після візиту до Вашингтона президента Зеленського та його зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Речниця Білого дому нагадала коментар радника з національної безпеки США Джейка Саллівана, який днем раніше у Білому домі заявив, що президент США Джо Байден вирішив наразі не надавати ракети ATACMS Україні, але “не виключає такої можливості у майбутньому”.
Жан-П’єр додала, що зустріч Зеленського і Байдена у Вашингтоні «надіслала світові сильний сигнал про те, що ми продовжуватимемо підтримувати Україну».
Вона також нагадала, що під час зустрічі було оголошено про новий пакет озброєнь, який демонструє, що «ми підтримуємо Україну і продовжуватимемо стільки, скільки потрібно».
У Пентагоні також не було підтвердження такої новини, повідомляє кореспондент Голосу Америки з питань національної безпеки Джеф Селдін.
Напередодні у коментарі для Голосу Америки в.о. помічника міністра армії США з питань закупівель, логістики та технологій Дуглас Буш сказав стосовно ракет ATACMS, що передавати їх чи ні – "не рішення армії", але вона готова його виконати, коли про це надійде наказ президента.
"Президент володіє цими повноваженнями... Ми точно знаємо, скільки їх у нас є, де вони є, і яких вони типів... Насправді питання лише в тому, надавати їх чи ні. Якщо рішення буде прийнято, армія готова це зробити", - сказав Буш.
Про що домовились президенти України та США у Вашингтоні. Відео
За результатами зустрічей Джо Байдена та Володимира Зеленського оголошено новий пакет оборонної допомоги Україні на 325 мільйонів доларів. До нього увійшли касетні боєприпаси до артилерії, нові протитанкові системи, ракети для HIMARS та засоби протиповітряної оборони.
Форум