Спеціальні потреби

Путін хоче показати, що йому нема чого втрачати. Ризик в тому, що його сприйматимуть як людину, яка вже програла - медіа про плани анексії


Підготовка до проголошення анексії окупованих українських територій, Москва, Росія, 29 вересня 2022. REUTERS/Evgenia Novozhenina
Підготовка до проголошення анексії окупованих українських територій, Москва, Росія, 29 вересня 2022. REUTERS/Evgenia Novozhenina

У Кремлі у п’ятницю 30 вересня планують оголосити анексію окупованих російськими військами українських територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, перед підписанням документів про анексію, президент РФ Володимир Путін виступить перед російськими депутатами, повідомляє "Радіо Свобода". Договори про начебто "вступ до складу Росії нових територій" підпишуть за "підсумками" так званого "референдуму", результати якого не визнають США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи" та Україна.

Очікується, що підписувати "договори" будуть із ватажками угруповань Л/ДНР, а також главами російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей. За тією ж схемою після виступу Путіна перед депутатами та членами Ради Федерації 18 березня 2014 року були підписані документи про анексію Криму.

Остаточно задокументувати так звану анексію верхня палата Держдуми має 4 жовтня, за три дні до 70-го дня народження Володимира Путіна, пише Reuters. Там зазначають, що у той час, поки у Москві готуються масштабні святкування анексії, російські війська зазнають "найгірших поразок у війні" в Україні за останні кілька тижнів. Деякі воєнні експерти вказують на те, що українськи сили готуються оточити армію РФ у Лимані на Донеччині.

Мобілізація у Росії, Краснодар, 25 вересня 2022. (AP Photo, File)
Мобілізація у Росії, Краснодар, 25 вересня 2022. (AP Photo, File)

Про те, що анексія відбувається у час "численних невдач росіян на війні", які "засвідчили поганий стан російської армії та залишили Путіна у найбільш вразливому становищі за увесь час на посаді", пише й The Washington Post. "Його критикували й праві провоєнні яструби, розлючені через військові помилки, а також невдалу мобілізацію, а також ліві противники війни", - йдеться в статті.

"Анексія відзначає, ймовірно, найтемніший момент у відносинах між Росією та Заходом з початку Холодної війни, - пише видання, - після попередження НАТО у четвер, що пошкодження двох труб "Північного потоку" у Балтійському морі стали результатом "навмисних та безвідповідальних диверсійних дій".

Професор Лоуренс Фрідман, якого цитує The Washington Post, вважає, що "важко придумати, хто ще це може бути", окрім як Росія. На його думку, руйнування газопроводу стане "погрозою щодо вразливості всіх підводних труб і кабелів, якщо Росія захоче спричинити більше перебоїв" й також нагадуванням ЄС про те, що вони завжди залишатимуться залежними від російських енергоносіїв.

Витік газу на "Північному потоці-2", 28 вересня 2022. Swedish Coast Guard/REUTERS
Витік газу на "Північному потоці-2", 28 вересня 2022. Swedish Coast Guard/REUTERS

"Росія має довгу історію вдавання гри у демократію (cosplaying democracy - ред.)", - цитує історика Роджена Мургауза видання Time. Він згадує "референдуми" у Криму й навіть "вибори" у країнах Балтії у 1940, що передували приєднанню їх до Радянського Союзу, й каже, що метою цих псевдореферендумів на українських територіях є "посіяти сумнів і дати прихильникам Росії, вдома й за кордоном, щось, що можна захищати".

За словами Мургауза, також таким чином Путін хоче підвищити ставки в війні в Україні, щоб "залякати західних союзників, випробувати їхню рішучість", адже "деякі уряди думатимуть двічі, перш ніж підтримати будь-які воєнні дії, що відбуваються на цих територіях". Але водночас, пояснює Time, "підвищення ставок Путіним також виявляє обмеженість російських воєнних умінь". "Путін робить ставку на те, що світ бачитиме в ньому лідера, якому нема чого втрачати — і, отже, з ним краще не зв’язуватися. Ризик полягає в тому, що натомість його сприйматимуть як людину, яка вже програла".

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The Washington Post, Time

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    В українській службі Голосу Америки з 2016 року. Висвітлює політику, культурні та соціальні події, а також життя української громади у США. Має ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG