Від сьогодні, 1 січня, у Європейському Союзі починає головувати Ірландія. Це буде перше президенство країни, що перебуває під фінансовою опікою міжнародних донорів. З того часу, як у співдружності створили посаду постійного президента Європейської ради, піврічні головування окремих держав-членів стали чимось другорядним. Однак ірландці до своєї місії ставляться із особливою серйозністю.
Ірландія розпочинає головування у Раді Євросоюзу і цим започатковує президентство наступної трійки держав. За нею до європейського керма приступить Литва, а далі – Греція.
Тим часом, ірландський прем’єр-міністр Енда Кенні каже, що обрав девізом свого піврічного головування три простих, але важливих слова: «стабільність, зростання та зайнятість».
Однак програма роботи ірландців не містить нічого нового: мова йде про порятунок співдружності країн, яку поглинула криза, економічне зростання припинилося, а рівень безробіття б’є рекорди. Щоб поправити цю загрозливу ситуацію, Ірландія пропонує популяризувати цифрову економіку, розвивати малий бізнес, зміцнити комерційні зв’язки зі США та сформувати банківський союз.
Міністр закордонних справ цієї країни Імон Ґілмор зауважує, що його держава домагатиметься прямої, тобто, без додаткових дозволів із європейських столиць, рекапіталізації банків зі спеціального фонду порятунку, або як його ще називають «стабілізаційного механізму».
«Ми дійшли згоди у тому, що треба розірвати зв’язок між банками та суверенними державами. Нам вдалося зробити важливий крок до встановлення єдиного механізму нагляду (за банками). Ірландське головування скористається нагодою для побудови банківського союзу. Це буде початком наступної фази – дозволу прямої рекапіталізації банків із Європейського стабілізаційного механізму», – заявив він.
«Дива чекати не слід»
Щодо надій оживити європейську економіку встановивши зону вільної торгівлі зі США, то професор та економіст із Льовенського університету Поль де Ґров не має особливого оптимізму.
«Дива чекати не слід, адже велика частина торговельних потоків між США та ЄС вже давно буда лібералізована. Залишається зробити останній рух в бік повної свободи торгівлі», – вважає він.
На зовнішньополітичній арені від Ірландії теж особливих зрушень чекати не варто: згідно положень Лісабонської угоди цією сферою у ЄС займається Європейська служба зовнішніх дій на чолі із Катрін Аштон. До того ж, українсько-європейські питання не значаться у пріоритетах ірландського головування. Найзначніша подія – саміт «Східного партнерства» – заплановані аж на осінь, тобто у розпал президентства Литви.
Над Ірландією тяжіє ризик рецесії
До початку 2000-х років Ірландія переживала справжній економічний бум, за що її називали «кельтським тигром». Нині з 2010 року ця країна перебуває на донорській допомозі з боку Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. За кредит розміром 85 мільярдів євро ірландці змушені вживати крайні заходи для відновлення експорту й конкурентності на ринку.
Щоправда, ірландська фіскальна система залишається привабливою для іноземних компаній через низькі податки. З огляду на те, що у Євросоюзі наразі йде боротьба із так званими «податковими гаванями», і ця ситуація може згодом змінитися.
«Коли йде мова про одну невелику країну, то (вигідне оподаткування) може принести їй значні результати. Але, якщо це зроблять і решта країн, то ефект конкурентоздатності Ірландії розпочне зникати і залишиться тільки зменшення купівельної спроможності громадян», – каже професор Поль де Ґров.
Тож ризик рецесії все ще тяжіє над Ірландією. Попри незначний ріст економіки, споживання всередині країни щороку скорочується. Водночас, від початку кризи серед ірландців стрімко зростає безробіття, яке сьогодні стосується аж п’ятнадцяти відсотків населення цієї острівної держави єврозони.
Ірландія розпочинає головування у Раді Євросоюзу і цим започатковує президентство наступної трійки держав. За нею до європейського керма приступить Литва, а далі – Греція.
Тим часом, ірландський прем’єр-міністр Енда Кенні каже, що обрав девізом свого піврічного головування три простих, але важливих слова: «стабільність, зростання та зайнятість».
Однак програма роботи ірландців не містить нічого нового: мова йде про порятунок співдружності країн, яку поглинула криза, економічне зростання припинилося, а рівень безробіття б’є рекорди. Щоб поправити цю загрозливу ситуацію, Ірландія пропонує популяризувати цифрову економіку, розвивати малий бізнес, зміцнити комерційні зв’язки зі США та сформувати банківський союз.
Міністр закордонних справ цієї країни Імон Ґілмор зауважує, що його держава домагатиметься прямої, тобто, без додаткових дозволів із європейських столиць, рекапіталізації банків зі спеціального фонду порятунку, або як його ще називають «стабілізаційного механізму».
Ірландське головування скористається нагодою для побудови банківського союзуІмон Ґілмор
«Ми дійшли згоди у тому, що треба розірвати зв’язок між банками та суверенними державами. Нам вдалося зробити важливий крок до встановлення єдиного механізму нагляду (за банками). Ірландське головування скористається нагодою для побудови банківського союзу. Це буде початком наступної фази – дозволу прямої рекапіталізації банків із Європейського стабілізаційного механізму», – заявив він.
«Дива чекати не слід»
Щодо надій оживити європейську економіку встановивши зону вільної торгівлі зі США, то професор та економіст із Льовенського університету Поль де Ґров не має особливого оптимізму.
Залишається зробити останній рух в бік повної свободи торгівліПоль де Ґров
На зовнішньополітичній арені від Ірландії теж особливих зрушень чекати не варто: згідно положень Лісабонської угоди цією сферою у ЄС займається Європейська служба зовнішніх дій на чолі із Катрін Аштон. До того ж, українсько-європейські питання не значаться у пріоритетах ірландського головування. Найзначніша подія – саміт «Східного партнерства» – заплановані аж на осінь, тобто у розпал президентства Литви.
Над Ірландією тяжіє ризик рецесії
До початку 2000-х років Ірландія переживала справжній економічний бум, за що її називали «кельтським тигром». Нині з 2010 року ця країна перебуває на донорській допомозі з боку Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. За кредит розміром 85 мільярдів євро ірландці змушені вживати крайні заходи для відновлення експорту й конкурентності на ринку.
Щоправда, ірландська фіскальна система залишається привабливою для іноземних компаній через низькі податки. З огляду на те, що у Євросоюзі наразі йде боротьба із так званими «податковими гаванями», і ця ситуація може згодом змінитися.
«Коли йде мова про одну невелику країну, то (вигідне оподаткування) може принести їй значні результати. Але, якщо це зроблять і решта країн, то ефект конкурентоздатності Ірландії розпочне зникати і залишиться тільки зменшення купівельної спроможності громадян», – каже професор Поль де Ґров.
Тож ризик рецесії все ще тяжіє над Ірландією. Попри незначний ріст економіки, споживання всередині країни щороку скорочується. Водночас, від початку кризи серед ірландців стрімко зростає безробіття, яке сьогодні стосується аж п’ятнадцяти відсотків населення цієї острівної держави єврозони.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
