ВІЛЬНЮС, 8 лютого (Reuters) – Служба зовнішньої розвідки Естонії вважає, що Росія все ще має сили, щоб чинити «переконливий військовий тиск» на Балтійський регіон, де безпекові ризики ростуть у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Члени НАТО та Європейського Союзу, Естонія, Латвія та Литва – країни Балтії – різко збільшили витрати на оборону у відповідь на захоплення Росією Криму у 2014 році та повномасштабне вторгнення в Україну минулого року.
«Військовий напад на Естонію малоймовірний у 2023 році» через вторгнення Росії в Україну, але «в середньостроковій і довгостроковій перспективі войовничість і зовнішньополітичні амбіції Росії значно посилили безпекові ризики для Естонії», - йдеться в річному звіті служби в середу.
«Росія вважає країни Балтії найбільш вразливою частиною НАТО, що зробить їх центром військового тиску в разі конфлікту між НАТО і Росією».
Військова присутність Росії біля кордонів країн Балтії може бути відновлена за чотири роки, заявили в розвідці.
План Росії провести широкомасштабні військові навчання біля західних кордонів на два роки раніше запланованого часу може ще більше погіршити безпекову ситуацію в Балтійському регіоні цього року, йдеться в заяві.
Перенесення основних навчань у той час, коли Росія вторглася в Україну, «можна розглядати як стримуючий фактор і загрозу для Заходу та як стимул для патріотизму серед російського населення», - мовиться у звіті.
Естонська розвідка заявила, що Росія, як і раніше, рішуче налаштована продовжувати вторгнення в Україну до 2023 року, намагаючись змусити Київ і його західних союзників підкоритися, але «навряд чи» використовуватиме тактичну ядерну зброю в конфлікті.
У ній говориться, що уряд президента Володимира Путіна, безумовно, залишиться при владі в осяжному майбутньому, і що будь-яка заміна навряд чи буде демократичною.