Постачання російського дизельного пального до США навряд чи допоможе знизити ціни на пальне для американців, вважають експерти, опитані журналістами Українського сервісу Голосу Америки.
Аналітики вважають, що оголошена президентом Трампом домовленість може принести економічну та політичну вигоду в першу чергу Росії, й може негативно вплинути на підтримку України.
11 жовтня президент США оголосив про угоду з Росією про постачання дизельного пального на американський та світовий ринки. Дональд Трамп сказав, що ці домовленості допоможуть “стрімко знизити” ціни на дизельне пальне для американців і для всього світу.
Економічні наслідки: угода навряд вплине на ціни у США
Едвард Чао, співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, вважає, що потенційна закупівля російського дизельного пального не має економічного сенсу для Сполучених Штатів і практично не вплине на внутрішні ціни.
Едвард Чао, співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні
За його словами, США є одним із найбільших експортерів дизельного пального у світі, тому потреба імпортувати дизель з Росії викликає запитання.
“Сполучені Штати є великим експортером дизельного пального, тож навіщо їм імпортувати чи купувати російський дизель? Це не має жодного сенсу”, — сказав Чао в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.
Експерт зазначив, що обсяги потенційних постачань, про які йдеться, можуть становити лише близько 10% від обсягів всього американського експорту дизельного пального.
Зростання цін на дизель у США, за словами аналітика, пов’язане передусім із подорожчанням сирої нафти у світі та особливостями роботи американських нафтопереробних заводів, які орієнтуються насамперед на виробництво бензину.
За словами Едварда Чао, на початку року нафта коштувала приблизно 60 доларів за барель, тоді як зараз, на момент інтерв’ю, її ціна перевищила 100 доларів за барель. Експерт пов’язує це, зокрема, з діями адміністрації президента США щодо Венесуели та Ірану.
Американські нафтопереробні заводи налаштовані на максимальне виробництво бензину, каже експерт.
"Через це ціни на дизельне пальне — яке фактично вважається побічним продуктом — також зростають під тиском обставин: заводи прагнуть виробляти більше бензину, оскільки саме для цього вони й обладнані. Для американського нафтопереробного сектору дизельне пальне є надлишковим продуктом, саме тому ми його експортуємо", - розповідає аналітик.
На його думку, оголошення Дональда Трампа про дизельну угоду має радше символічне та політичне значення, аніж економічне.
“Єдине, що не матиме жодного значення, це те, чи імпортуватимуть США російське дизельне пальне, чи ні”, — наголошує експерт Едвард Чао.
Директор Інституту Джорджа Буша Девід Креймер також сумнівається, що постачання російського дизельного пального допоможе подолати енергетичну кризу.
Девід Креймер, директор Інституту Джорджа Буша
“Ідея покладатися на Росію у вирішенні енергетичної проблеми є хибною. Це забезпечить Путіна коштами для продовження війни (проти України - ред.) й насправді не вирішить глобальної енергетичної кризи”, — сказав Креймер.
Головною причиною нинішнього зростання цін на енергоносії Креймер називає ситуацію на Близькому Сході, зокрема, проблеми з постачанням через Ормузьку протоку.
Креймер також нагадав, що Росія запровадила обмеження на експорт дизельного пального ще до того, як українські збройні сили почали атакувати російські НПЗ. Експерт нагадує про дефіцит пального на внутрішньому ринку Росії, саме тому Москва продовжила дію заборони на експорт до кінця жовтня.
Політичні наслідки значні - експерти
Росія від цього виграє, оскільки це сигнал для покупців російської нафти — як Китай, Індія чи Туреччина — щоб вони не хвилювалися через закон Грема про санкціїЕдвард Чао
Попри сумнівні економічні вигоди для США, Едвард Чао вважає, що потенційна дизельна угода вигідна Росії, тому що надсилає важливий політичний сигнал для покупців російських енергоресурсів.
“Росія від цього виграє, оскільки це сигнал для великих покупців російської нафти — для таких країн, як Китай, Індія чи Туреччина, — щоб вони не хвилювалися через закон Ґрема про санкції, підписаний кілька тижнів тому”, — розповідає аналітик.
На думку Чао, оголошення про намір купувати російське дизельне пальне може створити враження, що Вашингтон не має наміру посилювати санкційний тиск на Москву та країни, які купують російську нафту.
Експерт нагадує, що у 2022 році Конгрес США заборонив імпорт російської нафти, відтак він називає оголошення президента Трампа суперечливим.
На думку Девіда Креймера, рішення Білого дому варто розглядати і в контексті внутрішньої політики США.
США - напередодні проміжних виборів до Сенату та Палати представників, зауважує експерт, і адміністрація Трампа зацікавлена в зниженні цін на енергоносії.
"Білий дім зацікавлений у зниженні цін на енергоносії, адже до проміжних виборів у США залишилося лише близько трьох тижнів, а вартість енергоносіїв стала одним із головних політичних питань у країні. Виборців непокоїть проблема доступності цін", - аналізує експерт.
Водночас Креймер застерігає, що спроба вирішити енергетичні проблеми шляхом співпраці з Росією може не дати очікуваного результату для Вашингтона, натомість забезпечить додаткові ресурси для Москви.
Окреме занепокоєння експерта викликають повідомлення у Financial Times про можливість припинення США обміну розвідувальними даними з Україною та згортання механізму PURL (Перелік пріоритетних потреб України) — системи закупівлі американської зброї для України.
“Мені незрозуміло, чому тиск чиниться лише на одну сторону — ту, на чиєму боці, як на мене, ми маємо бути”, — сказав Креймер.
Він наголосив, що обмін розвідувальною інформацією є взаємовигідним: Україна також передає США важливі відомості, зокрема про ситуацію всередині Росії.
Старший експерт Атлантичної ради Джон Гербст також застерігає від можливого припинення обміну розвідувальними даними між США та Україною. За його словами, це завдало б серйозного удару по обороноздатності України та водночас суперечило б інтересам Вашингтона.
“Припинення постачання розвідувальних даних стало б критичним ударом по обороноздатності України, а отже, і критичним ударом по інтересах США. Це був би вкрай нерозумний крок”, — сказав Гербст.
Видання FT у статті від 12 жовтня повідомило, що адміністрація президента США тисне на європейські столиці та Київ, щоб змусити Україну припинити глибокі удари по російській енергетичній інфраструктурі. З посиланням на "посадовців, які отримали дзвінки від представників США в суботу й неділю" видання пише, що Вашингтон погрожує зупинити систему закупівель Purl, що забезпечує Україну зброєю, та припинити обмін розвідданими з Україною.
Голос Америки звернувся до Білого дому з проханням прокоментувати повідомлення, втім на момент публікації цієї статті відповіді не було.
Наслідки для України: послаблення підтримки та додатковий тиск на Київ
Едвард Чао не бачить відчутних економічних наслідків для України від потенційних постачань російського дизелю США. Водночас він вказує на негативні для України політичні наслідок такої домовленості.
Це свідчить про послаблення підтримки України з боку адміністрації, яка й без цього не надто потужна.Едвард Чао
“З політичного погляду, це дуже погано. Це свідчить про послаблення підтримки України з боку адміністрації, яка й без цього не надто потужна”, — зазначив експерт.
На думку Чао, оголошення про домовленість з Росією є черговим сигналом того, що адміністрація Трампа тисне на Київ, вимагаючи припинення бойових дій, замість того щоб посилювати тиск на Москву.
Креймер зі свого боку наголосив, що будь-які домовленості про так зване енергетичне перемир’я не матиме результату без згоди Росії.
“Проблема не в Україні. Проблема — у Москві, в особі Путіна; саме він відмовляється завершувати цю війну. Саме він її розпочав і саме він відмовляється її закінчувати”, — заявив директор Інституту Джорджа Буша.
Київ готовий до енергетичного перемир’я, але очікує на відповідь Москви
Після оголошення дизельної домовленості із Росією, президент США Дональд Трамп заявив про “енергетичне перемир’я між Києвом та Москвою.
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня сказав американським журналістам, що оголошення про перемир'я стало для нього несподіванкою.
Прессекретар президента Росії 12 жовтня не підтвердив згоди на перемир'я, але сказав, що "контакти тривають".
Україна підтримує пропозицію США щодо перемир’я “з великим ентузіазмом”, готова до переговорів і очікує на конкретні деталі пропозиції та реакцію російської сторони. Про це в коментарі Українській службі Голосу Америки сказав Тимчасово повірений у справах України у США Денис Сєнік.
“Ми одразу сказали про те, що очікуємо на деталі і насамперед на реакцію з Москви. Поки що реакція така, що, на жаль, люди і надалі потерпають і залишаються без світла, без водопостачання", — сказав український дипломат.
За його словами, Київ неодноразово публічно закликав до припинення ударів по енергетичній інфраструктурі й підтверджував готовність обговорювати це питання в будь-якому форматі та в будь-якому місці, крім Москви й Мінська.
Сєнік також зауважив, що після оголошення президента США про енергетичне перемир’я, Росія продовжила атакувати українські енергетичні об’єкти. Зокрема, Сєнік згадав удар по енергетичному об’єкту в Харкові 11 жовтня та подальшу атаку на газову станцію.
"Наша позиція є чіткою: ми не атакуємо енергетичні об’єкти на території Росії, і Росія не атакує енергетичні об’єкти на території України", — заявив Сєнік.
Читайте також: