Починаючи із другої половини вересня Росія завдає систематичних ударів по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. Кілька дата-центрів у Києві та інших містах пошкоджено або повністю зруйновано. За даними Міністерства цифрової трансформації станом на 23 вересня, у Києві та Київській області проблеми із інтернетом спостерігалися приблизно в 100 тисяч домогосподарств.
Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук у США провела зустрічі з технічними гігантами, як-то Anthropic, Google, NVIDIA, OpenAI, Meta. Вона розповіла в інтерв’ю Голосу Америки про те, який український досвід цікавить американців та як Україна захищає свою цифрову інфраструктуру.
Ферчук каже - документи в Україні вже не зберігаються в аналоговій формі, але існує ціла низка заходів захисту цифрової інфраструктури та даних.
"Це комплекс дій, які базуються на тому, що системи знаходяться в різних містах. Ми реплікуємо наші системи в хмари міжнародних партнерів, в хмари українських провайдерів. Робимо резервні копії і зберігаємо їх на території України, — сказала вона в інтерв’ю 29 вересня у Вашингтоні. — Зберігаємо в дата-центрах під землею і налаштовуємо архітектуру таким чином, що всі ці копії взаємодіють, можуть включатися, переключатися достатньо оперативно в залежності від того, яка ситуація в тому чи іншому місці, в тому чи іншому дата-центрі".
2 жовтня завершився п’ятиденний візит посадовиці до Вашингтона, під час якого вона зустрілася із представниками американського уряду та приватних технологічних компаній. В інтерв’ю Голосу Америки на початку візиту, Ферчук, зокрема, розповіла про технології, які Україна готова запропонувати американському приватному та державному сектору.
За інформацією пресслужби Міністерства, під час свого перебування у Вашингтоні Ферчук провела переговори із представниками найбільших технологічних компаній із п’яти основних напрямків.
Перша – запровадження штучного інтелекту, зокрема у сфері державних послуг, про що мова йшла на зустрічі із представниками Anthropic та OpenAI, освіти (OpenAI), оборони та безпеки (Rhombus Power). Із представниками компанії NVIDIA говорили про розвиток українського сектору штучного інтелекту та необхідну для цього обчислювальну інфраструктуру.
Другою темою переговорів були кібербезпека та захист цифрової інфраструктури. Зокрема, із представниками Google йшла розмова про кібербезпеку, аналіз кіберзагроз та хмарні технології для державного сектору. Із Recorded Future — про кіберстійкість України та захист критичної цифрової інфраструктури. Прес-служба також повідомила про зустрічі із представниками компанії Meta, під час яких обговорювалася протидія дезінформації, безпека платформ, а також співпраця у сфері ШІ та даних.
Третім напрямком були цифрові платежі та співпраця між державним та приватним секторами, про що йшлося на зустрічах із Visa та Mastercard.
Крім цього під час зустрічей із Amazon Web Services міністерка цифрової трансформації України обговорювала хмарну інфраструктуру, стійкість державних даних та космічну політику. Про стійкість супутникового зв’язку йшлося на зустрічі із компанією SpaceX, повідомили у прес-службі.
Інтерв’ю відредаговано для плинності та стислості.
Тетяна Ворожко, Голос Америки: У вас відбувається багато зустрічей з працівниками технологічних компаній. Що ви пропонуєте?
Оксана Ферчук, міністерка цифрової трансформації України: Ми сформували три напрямки. Перший: під час війни Україна показала феномен швидкого зростання кількості цифрових послуг, які держава започаткувала і надає громадянам. Причому зробила це в дуже надійний спосіб.
Останні два тижні відбувається знищення цифрової інфраструктури в Києві. На території України декілька десятків об'єктів, на жаль, постраждали. Але послуги надаються, і ми для себе називаємо цей підхід digital resilient state (держава, яка є стійкою в цифровій сфері). Ми не просто надаємо цифрові послуги в такому вигляді, щоб вони були стабільними, доступними, і ми могли їх надавати навіть в умовах форс-мажорів, війни і знищення інфраструктури. Це перший набір сервісів, який, нам здається, буде цікавим міжнародній спільноті.
Другий стосується інновацій і розвитку нових технологій. Війна, за допомогою великої концентрації фінансового ресурсу і за допомогою тих змін законодавства, які ми зробили, народила багато нових технологій і нових продуктів. Зокрема, хочу згадати Дія.City як спеціальний режим для інноваційних компаній.
Ми хочемо зараз організувати так званий трансфер технологій з військового сегменту в цивільний. Зараз вже розпочали використовувати ці технології для зростання компаній в секторі хайтек для того, щоб у нас було більше продуктів з використанням сучасних технологій, і могли б не тільки більш ефективно виконувати завдання в економіці, в своєму секторі, але і експортувати цю продукцію на Інші ринки, на інші країни.
Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук розповіла в інтерв’ю Голосу Америки, що документи не зберігаються в аналоговій формі, але існує ціла низка заходів захисту цифрової інфраструктури та даних.
Т.В.: Ви згадали, що зараз йдуть атаки на дата-центри. Звичайно, існує побоювання: а чи воно десь там зберігається в аналоговій формі? І що буде, якщо росіяни знесуть все?
О.Ф.: Ні, воно в аналоговій формі нічого не зберігає. Цифра зберігається в цифрі.
Для того, щоб убезпечити цифрову інфраструктуру, є цілий набір практик. Це другий напрямок, другий продукт, в якому теж зацікавлені інші країни: яким чином убезпечити свою цифрову інфраструктуру від якихось форс-мажорів або знищення.
Це комплекс дій, які базуються на тому, що системи знаходяться в різних містах. Ми реплікуємо наші системи в хмари міжнародних партнерів, в хмари українських провайдерів.
Робимо резервні копії і зберігаємо їх на території України. Зберігаємо в дата-центрах під землею і налаштовуємо архітектуру таким чином, що всі ці копії взаємодіють, можуть включатися, переключатися достатньо оперативно в залежності від того, яка ситуація в тому чи іншому місці, в тому чи іншому дата-центрі.
Т.В.: Ви згадали про кібербезпеку. Тут буквально нещодавно були великі атаки на американські органи влади. Який досвід у цьому напрямку може запропонувати Україна?
О.Ф.: Це один з напрямків нашої розмови, нашого спілкування з державним сектором в Сполучених Штатах.
Ми знаходимося 5 років в кібервійні з нашим ворогом. Це ще одна лінія фронту. Тільки її не видно неозброєним оком. Кількість атак, яка здійснюється, ми рахували — це декілька тисяч атак на рік.
Україна вибудувала достатньо надійну організаційну структуру у вигляді security operation (безпекові операції) центрів, у вигляді спеціалістів кіберзахисту, які займаються, з одного боку, моніторингом існуючих систем, виявленням загроз, відбиттям атак, коли ці атаки дійсно стаються.
Також є спеціалісти, які від початку дизайну нових систем, нових сервісів дбають про те, щоб архітектура цих сервісів вже була надійною і далі могла бути захищеною за допомогою тих інструментів захисту, який зараз існує.
Т.В.: Що саме цікавить американців в українському досвіді?
О.Ф.: Цікавить і те, як ми будуємо архітектуру наших систем, щоб вона була стійкою. Цікавить тактика ворога, бо вона постійно змінюється. І це процес, в якому не можна мати достатньо знань.
Треба постійно бути в процесі, щоб розуміти, що міняється, які типи атак, які інструменти, яким чином їм протидіяти. Цікавляться, які інструменти, які ми спробували.
А це все співпраця з ринком, який продукує інструменти кіберзахисту. Які з цих інструментів ефективні? Для якого типу атак, як ми їх використовуємо? Тобто це дуже широкий набір практик, практичного досвіду, яким ми готові ділитися з нашими партнерами.
Т.В.: Зараз в американському суспільстві дуже активна дискусія щодо небезпеки штучного інтелекту і що з цим робити? Чи це регуляція, чи це саморегуляція, чи якісь міжнародні договори? З досвіду України, наскільки небезпечний штучний інтелект і як можна стримувати цю небезпеку?
О.Ф.: Ми сприймаємо і працюємо з інструментами штучного інтелекту скоріше як з можливостями. Як будь-яка технологія, тим більше технологія, яка розвивається, вона потребує певних правил безпеки. І ці правила безпеки на сьогоднішній день для використання інструментів штучного інтелекту активно розвиваються.
Ми розуміємо, що захист і сервісів і систем при роботі зі штучним інтелектом потрібний, але активно співпрацюємо з компаніями, які надають такі інструментарії. По суті, разом вибудовуємо інструментарій і методи, якими ми це будемо захищати.
Набагато більше, на наш погляд, можливостей на сьогоднішній день пов'язано зі штучним інтелектом, ніж небезпек. З небезпеками зрозуміло, яким чином треба боротися і яким чином захищати.
Т.В.: Що ви вважаєте найбільшою загрозою з боку Росії в сфері цифрових технологій?
О.Ф.: Звичайно, їх використання можливостей штучного інтелекту розвивається дуже бурхливо. Вони не стримані законодавством, на відміну від інших міжнародних гравців. І тому розвиток в цьому напрямку йде дуже бурхливо.
Тому трохи болісно дивитися за дискусіями, коли інші великі країни обговорюють додаткову регуляцію для того, щоб стримувати цю технологію, і вони розмірковують про більший або менший темп розвитку цієї технології.
Мені б хотілося, щоб всі країни розуміли, що якщо ми будемо певним чином цю технологію стримувати, то наші вороги, скоріш за все, робити цього не будуть. В результаті розвиток, який ми будемо спостерігати, для цього нового інструментарію у наших ворогів, скоріш за все, буде більш активним. І це небезпека.
Дивіться також:
Президент Трамп підтримує лідерство США у ШІ, а керівники компаній закликають уповільнити розробку цих технологійТ.В.: Україна накопичила величезні обсяги даних під час війни, часто кров'ю і потом. А як переконатися, що ці дані створюватимуть довготривалу цінність, що Україна не втратить цей ресурс за безцінь?
О.Ф.: Дані народжуються кожної секунди в великих кількостях, і вже за 10 секунд, за десять хвилин, за десять днів вони застарівають. Це не валюта, яку можна покласти в банк, і вона буде постійно народжувати якісь нові сенси або можливості.
На мій погляд, набагато більш важливою є екосистема роботи з цими даними, яка дозволяє ці дані дуже оперативно приймати, обробляти, робити висновки або прогнози і давати цю інформацію тим, хто може приймати наступні рішення.
Т.В.: Ви відкриваєте BRAVE1 для іноземних компаній. Наскільки зацікавлені американські оборонні компанії?
О.Ф.: Так, від наших колег з уряду США ми бачимо зацікавленість, в першу чергу, в тому, як працює цей інструментарій.
Знову ж таки, ми відкриті до обміну інформацією, тому наші партнери знають, як працює ця система, і знають, яким чином побудовані процеси для того, щоб стимулювати розвиток технологій у військовому сегменті.
І ми постійно бачимо зацікавленість від багатьох членів НАТО, в тому числі і від уряду США.
Т.В.: Дія дуже зручна, якщо людина має смартфон. Але все ж таки є певна частка населення, яка не має смартфонів, не має інтернету чи навичок цим користуватися. А чи не залишає їх держава поза межами соціуму?
О.Ф.: Точно ні. Загалом ми бачимо розвиток цих послуг в трьох сегментах. Перший — Дія в смартфоні. Це дійсно зручний доступ на бігу, на ходу, до інформації або сервісів, які потрібні.
Є набір послуг, який можна отримати на вебпорталі Дія. Зазвичай, вони більш комплексні, і вони теж доступні українцям, неважливо, де вони знаходяться.
І третій сегмент — це якраз центри надання адміністративних послуг. Це, по суті, офіси Дії офлайн, які є в кожній громаді. І людина, яка не розібралася з мобільним застосунком або принципово хоче прийти і отримати консультацію від людини, знаходить можливість отримати всі ці послуги через центри надання адміністративних послуг. Причому в різних куточках і в прифронтових містах вони стали взагалі точками стійкості, бо там є інтернет, там є електроенергія, є тепло.
Т.В.: Україна залишається однією із найбільш сучасних країн в цьому аспекті, тому що має багато інженерів, талановитих програмістів. Чи є бачення, як втримати цей людський потенціал?
О.Ф.: Ми в рамках Дія.City вважаємо, що насправді ми боремося за світлі голови, за тих людей, які вміють продукувати нові ідеї, нові сервіси, по суті, тих, хто є новаторами і хто є основою нашої ІТ-спільноти. Ми думаємо над тим, як покращити умови для роботи резидентів Дія.City, збільшити перелік технологій, які зможуть активно розвиватися в рамках Дії.City.
І думаємо про те, яким чином не просто зберегти тих людей, які зараз є в Україні, для української економіки і суспільства, але і мати плюси, щоб повернути людей, які зараз виїхали за кордон.
Нам би дуже хотілось українців, які зараз знаходяться за кордоном, повернути в країну і збільшити наш сумарний потенціал — і економічний, і інноваційний.