Документальний фільм про український дитячий будинок сімейного типу став одним із 12-ти кращих документальних стрічок на кінофестивалі Санденс у Штаті Юта. Для цьогорічного показу на десятиденному фестивалі у Парк Ситі було обрано 200 фільмів із майже 9-ти тисяч, надісланих із всього світу.
Стрічка «Чорно-білий сімейний портрет» російського режисера з Канади Юлії Іванової відкриває правду про проблему расизму в Україні. Це документальна розповідь про жінку Ольгу Неню, яка проживає на Сумщині і виховує 16 сиріт, частина яких – чорношкірі. Хоч сама Ольга вважає, що усі діти рівні, не залежно від кольору шкіри, расове упередження в Україні все ще існує.
За словами режисера філму, Юлії Іванової – батьки цих дітей – українські дівчати та, переважно, африканці, які приїхали вчитися в Україну. Іванова каже, що більшість із цих сиріт матері залишили у пологових будинках, оскільки вважали ганебним виховувати чорношкіру дитину. Втім, попри упередження суспільства, ці діти мають свої мрії. Кирило, наприклад, хоче здобути хорошу освіту:
«Якщо я не вчитимусь, я не отримаю роботи. Ніхто не хоче працівників без диплома».
Іванова каже, що фільм не лише розкриває питання расизму в Україні, але й закликає людей не залишатися байдужими до цієї проблеми:
«У 18 років вони залишать дім своєї прийомної матері і стануть громадянами країни, яка не сприймає їх на рівні з іншими».
«Чорно-білий сімейний портрет» змальовує життя чорношкірих українських сиріт та їх боротьбу за виживання в упередженому і часто жорстокому суспільстві.
Документальний фільм про українських сиріт став одним з кращих на кінофестивалі у США
Вибір читачів
1
