Спеціальні потреби

Актуально

На троні є зрадники? Експерти про «мораль» ратифікованих угод

Картинка із задимленого українського парламенту зі спікером Литвином під парасольками, по яких стікають розбиті курячі яйця, обійшла світові ЗМІ. Ратифікація Верховною Радою угоди про пролонгацію на 25 років базування в Криму російського Чорноморську флоту знов примусила світ заговорити про Україну. Те, в якій обстановці приймалося рішення стратегічної ваги, затьмарило власне сам зміст цього рішення. Відсутність обговорення, димові шашки, заюшені кров’ю голови. І – переможний результат на табло, який на кількадесят голосів перевищив кількість народних обранців, зареєстрованих у залі.

На тлі бойовища потьмяніли усі попередні інциденти у Верховній Раді, примусивши багатьох засумніватися: чи є в Україні парламент? І чи не означає силове протистояння, на яке не боїться іти влада, її готовності жертвувати репутацією законодавчого органу, власним іміджем, інвестиційним кліматом в Україні, зрештою, європейськими амбіціями, про які заявляв новий президент?

Своїми думками з цього приводу з «Голосом Америки» поділилися експерти: директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, український публіцист Микола Рябчук, експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький.

Михайло Погребинський: Треба рятувати економіку; із символами суверенітету надолужимо потім

«Мені видається, що економічна ситуація, в якій опинилася держава, поставила нову владу перед необхідністю знайти якісь радикальні рішення для поповнення бюджету. Інакше уряд не міг би виконати обіцянки про підвищення соціальних стандартів. Більше того: через кілька місяців ми всі опинилися б у ситуації, коли пенсіонери просто перестали б отримувати пенсії, бюджетники – заробітну платню. Саме такий виклик постав перед новою владою після газових угод, підписаних Тимошенко, і уряд мусив шукати шляхи, як знайти гроші з найменшими втратами. Тут небагато варіантів вибору. Вони вирішили, що найоптимальніший – це продовжити перебування Чорноморського флоту. Адже це фактично нічого не змінює у нинішньому статус-кво ЧФ і взагалі має лише символічне значення.

Щодо ратифікації – то я думаю, протистояння в парламенті зумовлене саме тим, що у влади принципово інше ставлення до символів, ніж в опозиції – я сказав би, у націоналістичної чи, як вони себе вважають, у патріотичної опозиції. Регіонали – практики, для них символи не важать так багато, як для галичан або частини української гуманітарної інтелігенції. У них є уявлення, що практичний сенс є такий і такий, а з символами ми потім надолужимо. Головне – що ми себе не прирікаємо на повний контроль російської геополітики, ми виведемо з піке економіку – а далі надолужимо з символами – створимо зону вільної торгівлі з Європою, зробимо таки кордони з Росією, нам це обіцяли, і т.ін. Я думаю, саме такою була логіка влади.

Що ж до відсутності обговорень – я думаю, що подібні речі навряд чи обговорювалися б публічно і в країнах зі сталою демократією та давніми демократичними традиціями. Адже йдеться про чутливі для частини політичного класу речі, які треба підготувати більш-менш кулуарно для того, щоб потім поставити перед фактом. В принципі цей документ не такий складний, щоб обговорювати в комітетах. І він був обговорений, просто комітет закордонних справ і європейської інтеграції висловились проти ратифікації. Тобто вони розглянули формально. Тут було все зроблено законно. Але публічне обговорення, враховуючи специфіку українського політичного класу – я думаю, що це було просто нереально».

Олександр Сушко: «Янукович втратив імідж людини, здатної забезпечити стабільність»

«Я впевнений, що представники влади розуміли, яке збурення в суспільстві і яку протидію з боку опозиції викличе рішення залишити російський Чорноморський флот на території України. Тому вони йшли на силовий сценарій ратифікації свідомо. Очевидно, що ті вигоди, які вони отримають від цих угод, є більш важливими для них, ніж репутація вищого законодавчого органу і взагалі України.

Я думаю, що в результаті останніх подій у парламенті Віктор Янукович втратив імідж людини, здатної забезпечити стабільність. Адже саме ця риса президента старанно культивується: новий глава держави, який може принести в Україну стабільність. Так от, власне, від учора цей імідж під великим запитанням. Тому що ухвалювати рішення, які розколюють суспільство, політичну еліту і провокують насильство – це дуже сумнівний шлях до стабільності».

Микола Рябчук: Регіонали хибно зрозуміли сигнали Заходу як «роби що хочеш»

«Мені здається, що регіонали взагалі погано відчувають українську реальність. Тобто вони, на мій погляд, страждають комплексом «донецьких хлопців», точніше кажучи – «хлопців із провінції». Вони не розуміють, наскільки складна ця країна і наскільки важко нею управляти й зберігати якусь рівновагу.

Безумовно, вони переборщили; безумовно, вони продемонстрували неповагу до закону, неповагу до Конституції. Зрештою, це характерно для всіх українських політиків. Від своїх попередників «донецькі» відрізняються, хіба що, більшою брутальністю та сконсолідованістю. Це, власне, є найбільш небезпечне: бо вони діють дуже згуртовано – перепрошую, як зграя, як асфальтовий каток, який суне, і його важко зупинити. Але я боюсь, що вони можуть зірвати різьбу – вони занадто сильно закручують шурупи.

Я думаю, що є три причини такої поведінки. Одна – як я вже сказав – погане відчуття реальності, нерозуміння ситуації. Друга причина – це прагнення реваншу. Вони просто засліплені бажанням за всяку ціну помститися, що в політиці є дуже поганим радником. І є ще третя причина – вони, мені здається, хибно сприйняли ті сигнали, які вони отримали з Брюсселя і, правдоподібно, з Вашингтона. Тобто вони відчули, нібито мають карт бланш. І це, мабуть, їхня помилка – хоч я не виключаю, що це також помилка Заходу, який дав двозначний сигнал.

Партія регіонів хибно сприйняла це як дозвіл – роби, що хочеш. І якщо вони не схаменуться і далі продовжуватимуть у такому ж дусі – я думаю, Захід теж певною мірою нестиме відповідальність за наслідки».

Євген Жеребецький: Прислів’я «на троні немає зрадників» щодо Януковича не виправдалось

«Янукович так і не зрозумів, що він отримав королівську корону. Таке минуле в цього президента, воно над ним тяжіє. І якщо я раніше вважав – адже він не божевільний, він бодай з інстинкту самозбереження не буде зіштовхувати країну, не стане вирішувати її проблем, стравлюючи народ. Так чинить справжній цар, король, правитель. Янукович не усвідомлює цього. Власне, це його кримінальне минуле навчило його поважати силу і тільки силу. Він чітко усвідомлює, де є сила. Це Путін – от хто «пахан». І Янукович робить те, що йому кажуть. Навіть віддаючи Севастополь, віддаючи Російській Федерації енергетичні активи, авіаційну і ракетну промисловість і тим самим підриваючи могутність своєї власної держави. Отож маємо парадоксальну ситуацію, коли прислів’я, що «на троні немає зрадників», не актуальне для української дійсності. Ми виявились дуже оригінальними у цьому сенсі.

За зразком лідера, вся структура Партії регіонів будується виключно на силі. Так, всюди в парламентах б’ються депутати, але ця дика, бандитська брутальність, яку нам продемонстрували вчора у Верховні Раді – свідчення того, що ці люди поважають тільки силу. Це була цілеспрямована акція, показово брутальна, щоб залякати, деморалізувати своїх противників, яких вони не сприймають як опонентів. Це для них не опозиція – це для них вороги. Вони з ними не церемоняться. За принципом: ми прийшли до влади і далі «будєм рєшать всє вопроси». Їм сказали в Росії – робіть, і вони зробили. Про свою репутацію, про наслідки, про те, що вони кольнули країну так, що це може поставити її на межу громадянської війни – ніхто не замислюється», – вважає Жеребецький.

Всі новини дня

Пентагон має можливість передати Україні зброї ще на 5,4$ млрд

Завантаження 155-мм снарядів для України, 29 квітня 2022, Делавер. AP Photo/Alex Brandon

Сполучені Штати можуть зараз передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Таку суму можуть використати в рамках програми президентських повноважень (PDA) - за нею озброєння постачають із власних складів США. Про це українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.

"В Міноборони США залишаються повноваження, щоб забезпечити термінові потреби України на полі бою", - відповіли на запит Голосу Америки.

При цьому в Пентагоні додали, що для поповнення власних запасів, із яких надсилають зброю Україні, на сьогодні залишилось всього 1,6 мільярда доларів.

AP повідомляє, що через це в Міноборони звернулись до Конгресу про те, що "Сполучені Штати змушені сповільнити поповнення власних збройних сил, щоб застрахуватися від невизначеного фінансування у майбутньому".

При цьому в Пентагоні додали, що для програми USAI (ініціатива сприяння безпеці України) коштів не залишилось. За цією програмою Сполучені Штати можуть контрактувати зброю у виробників і після цього постачати її Києву. В американському Міноборони кажуть, що ця програма створена для забезпечення потреб українського війська у середній та довгій перспективі.

Хоча зараз наявних коштів має вистачити для продовження постачань зброї для України в найближчому майбутньому, в Пентагоні очікують, що американський Конгрес схвалить запит адміністрації США на додаткове фінансування у 24 мільярди доларів, яке дозволить продовжувати підтримку Києва і надалі.

Зокрема до цього законодавців закликав міністр оборони США Ллойд Остін: "Я закликаю Конгрес виконати зобов'язання Америки щодо надання терміново необхідної допомоги народу України, який бореться за захист своєї країни від сил тиранії. Америка повинна дотримуватися свого слова і продовжувати тримати лідерство".

Єврокомісія може розморозити кошти для Угорщини, щоб Будапешт не блокував початок переговорів з Україною про вступ до ЄС

Виділення коштів, заморожених з грудня минулого року, означало б перемогу прем’єр-міністра Віктора Орбана, який блокував допомогу Україні, доки Угорщина не отримає доступу до фондів ЄС, зауважує FT. На фото Орбан у парламенту в Будапешті, Угорщина, 25 вересня 2023 року. REUTERS

Європейська комісія може розблокувати мільярди євро з фондів ЄС для Угорщини для того, щоб забезпечити підтримку Будапешта збільшення бюджету блоку, що включає значну фінансову допомогу Україні та підтримку початку переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляють західні видання, посилаючись на європейських високопосадовців.

Угорщина розвиває тісніші зв’язки з Росією, ніж інші країни ЄС, і вважається ключовим потенційним противником рішення, яке має бути прийняте в грудні щодо того, чи розпочинати переговори про вступ до ЄС із Києвом, для чого знадобиться одностайна підтримка 27 країн блоку, інформує Reuters.

Єврокомісія запропонувала збільшити спільний бюджет ЄС на 66 мільярдів євро для покриття збільшених витрат, частина з яких піде на програму фінансової підтримки Києва. Очікується, що Україна впродовж наступних чотирьох років отримає допомоги від ЄС на 50 мільярдів євро.

Агентство додає, що підтримка Києва є пріоритетним питанням для ЄС через рішення Конгресу США минулого тижня вивести допомогу Україні на 6 мільярдів доларів за рамки нового законопроєкту про державне фінансування.

Як повідомляє Financial Times (FT), європейські фонди, які Брюссель не виділяв Будапешту через проблеми з верховенством права, можуть бути розблоковані, якщо Угорщина схвалить допомогу ЄС Україні та початок переговорів про вступ, які, за очікуванням, можуть розпочатися вже у грудні.

Виділення коштів, які були заморожені з грудня минулого року, означало б перемогу прем’єр-міністра Віктора Орбана, оскільки він пообіцяв не погоджуватися на збільшення бюджету ЄС, доки Угорщина не отримає доступу до фондів ЄС, зауважує FT.

За словами трьох посадовців ЄС, з якими спілкувалися журналісти FT, ідеться про близько 13 мільярдів євро, доступ до яких комісія може відкрити до кінця листопада. У травні Угорщина запровадила судові реформи у відповідь на вимоги Брюсселя, які й дозволили Єврокомісії розблокувати 13 мільярдів євро, повідомили посадовці на умовах анонімності.

Загалом у грудні минулого року ЄС заморозив 22 мільярди євро, виділені Угорщині, вирішивши, що вона не дотримується правил захисту прав людини та верховенства права. Ці фонди призначені для покращення інфраструктури менш розвинених країн блоку.

Президент Мексики розкритикував американську підтримку України і закликав США допомагати Латинській Америці

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес-Обрадор під час своєї щоденної пресконференції, 7 вересня 2023. REUTERS/Raquel Cunha

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес-Обрадор назвав американську військову допомогу Україні "ірраціональною" під час пресконференції 2 жовтня, посиливши свою критику програм США з підтримки України.

Відвідуючи Вашингтон для зустрічей з американськими посадовцями 29 вересня, Лопес-Обрадор закликав уряд США виділити більше грошей на потреби Латинської Америки, зокрема, для подолання бідності.

"Те, що вони виділяють на війну в Україні - це більше, набагато більше, ніж те, що вони дають, щоб допомогти подолати бідність у Латинській Америці та Карибському басейні", - заявив президент Мексики, якого цитує видання New York Post.

Він також зауважив, що політика обмежень щодо деяких країн Латинської Америки, включаючи Кубу, Нікарагуа, Венесуелу та інші, змушує жителів цих країн "емігрувати", зокрема і до США, перетинаючи територію Мексики. Водночас на думку експертів, зауважує New York Post, наплив мігрантів з Венесуели, Куби та інших країн викликаний радше неефективною економічною політикою й внутрішньополітичними негараздами у цих країнах.

Лопес-Обрадор давно критикував західну допомогу України, водночас намагаючись зберегти відносну нейтральність у питанні війни Росії проти України. Калька тижнів тому, у відповідь на різку критику, президент Мексики змушений був виправдовувати присутність російських військових на параді, присвяченому Дню незалежності Мексики, зазначає Reuters.

Проте Мексика свого часу підтримала декілька важливих резолюцій ООН, які засуджували війну Росії проти України, додає Reuters.

Коментарі Лопеса-Обрадора прозвучали після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністерки торгівлі Джини Раймондо та торгової представниці Кетрін Тай з їх мексиканськими колегами у Вашингтоні 2 жовтня, пояснює New York Post. Мова на зустрічі йшла не про проблему бідності, а про торгово-економічні зв'язки двох країн, а також про кризу з вживанням наркотику фентанілу у США та Мексиці.

Після зустрічі держсекретар Блінкен, якого цитує New York Post, зауважив: "Створюючи належні стимули та бізнес-середовище, й використовуючи сильні сторони наших двох націй, ми маємо чудову можливість зробити Північну Америку найконкурентнішим, найпродуктивнішим і найдинамічнішим регіоном у світі".

Наступного тижня Блінкен разом з іншими американськими посадовцями відвідає Мексику, де зустрінеться з Лопесом-Обрадором для обговорення міграції та безпеки на кордоні двох країн.

У статті використано матеріали Reuters

Україна й Польща домовились про транзит експорту зерна

Жнива на Київщині, 10 серпня 2023. AP Photo/Efrem Lukatsky

Варшава та Київ домовилися прискорити транзит експорту українського зерна через Польщу до третіх країн.

За угодою, в якій також бере участь Литва, частина українського зерна, призначеного для світових ринків, проходитиме транзитом безпосередньо через Польщу без проходження перевірки якості на польському кордоні.

"Ми домовилися про важливе питання", - сказав журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус після онлайн-зустрічі з міністрами України та Литви.

Також, як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, протягом наступних двох днів буде перенесено ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону в литовський порт Клайпеди для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт, що пришвидшить транзит територією Польщі.

Напруженість між Польщею та Україною послабилась після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно.

Однак після переговорів минулого тижня Телус повідомив, що Сольський пообіцяв обговорити з міністром економіки України можливість відкликання скарги проти Польщі у Світовій організації торгівлі, яку подав Київ через обмеження для українського збіжжя.

Нагадаємо, напередодні можливі альтернативні "коридори" для експорту українського зерна обговорили президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

При цьому Україна продовжує експорт сільськогосподарської продукції Чорним морем по так званих гуманітарних коридорах після одностороннього виходу Росії із Чорноморської зернової угоди і початку постійних атак на українську зернову інфраструктуру.

Київ нині також повідомив, що хоче залучити 700 мільйонів доларів на підтримку сільського господарства України для програми доступного кредитування і грантової допомоги для промисловості.

У статті використано матеріали AFP

Нобелівську премію з фізики присудили трьом науковцям за дослідження електронів

Оголошення лауреатів Нобелівської премії з фізики, Стокгольм, 3 жовтня 2023. Photo by Jonathan NACKSTRAND / AFP

Нобелівську премію з фізики отримали П'єр Аґостіні, Ференц Крауш та Анна Л'Юйє за створення неймовірно коротких імпульсів світла.

Нобелівська академія заявила, що їхні дослідження дали людству нові інструменти для дослідження руху електронів всередині атомів, де зміни відбуваються за кілька десятих аттосекунди. Це настільки мала одиниця, що в одній секунді - стільки ж аттосекунд, скільки секунд від часу появи Всесвіту.

Раніше вважалося, що ці зміни в електронах не можна побачити, але використання аттосекундних імпульсів змінило це. Прикладом можливих застосувань дослідження - нова діагностична техніка in vitro для виявлення характерних молекулярних слідів захворювань у зразках крові.

Аґостіні та Л'Юйє народилися у Франції, а працюють у Сполучених Штатах і Швеції відповідно, Краус - угорського походження й очолює Інституту квантової оптики Макса Планка в Німеччині.

Напередодні стало відомо, що Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини отримали Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів). Цьогорічних лауреатів решти Нобелівських премій - з хімії, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями.

Більше

XS
SM
MD
LG