Інтерв'ю
Путін створив в Україні ядерну кризу – дослідниця ядерної енергетики. Інтервʼю
Пентагон наголошує на тому, що обстрілами ЗАЕС Росія демонструє готовність підвищити ризик ядерного інциденту та створює ядерну небезпеку не тільки для України, а й для всього регіону. Про стан українських атомних електростанцій, ризики ядерної війни та наслідки українського ядерного роззброєння Олексій Коваленко поспілкувався з дослідницею ядерної енергетики Гарвардського університету Мар'яною Буджерин.
Мар'яна Буджерин – авторка книги «Бомба у спадок: розпад СРСР і ядерне роззброєння України», в якій вона описує обставини, за яких Україна стала безʼядерною державою, та наслідки підписання Будапештського меморандуму.
«Ядерне стримування спрацьовує – воно утримує війну на території України, але українці відплачують своєю землею і своєю кров’ю в цій війні», - наголошує дослідниця енергетики в інтервʼю та зауважує, що із збільшенням поразок Росії на полі бою збільшується і шанс, що Росія може використати ядерну зброю.
Олексій Коваленко: Вийшла ваша книжка "У спадок від бомби: розпад СРСР і ядерне роззброєння України". Ви описуєте процес, як Україна стала безʼядерною. Чи був тоді в України вибір? Чи було це рішення помилкою? Та чи, на вашу думку, атакувала би Росія Україну у 2014 та зараз – у лютому, якби у України досі була ядерна зброя?
Мар'яна Буджерин: Тоді були дуже важкі часи – початок 90-х років, Україна тільки ставала на ноги як незалежна держава, розбудовувала державні інституції, уклад, знаходила своє місце під сонцем у світі та одночасно мала розібратись із дуже нелегким питанням, на яке всі звертали увагу – в першу чергу, Сполучені Штати і Росія.
Україна була б іншою державою, якби було прийняте рішення залишити ядерну зброю та розробити повністю ядерну програму.Мар'яна Буджерин
Це питання сьогодні дуже болюче, зважаючи на те, що сьогодні йде війна і Україна на собі відчуває, що таке ядерні загрози. Україна не захищена зброєю ядерного стримування - ані своєю, ані зброєю союзника, як, наприклад, країни НАТО. Тому дуже приваблива ця думка, що якби в України була ця зброя – цього (війни - ГА) би не сталось. Це має сенс, певною мірою. Україна була б іншою державою, якби було прийняте рішення залишити ядерну зброю та розробити повністю ядерну програму. Треба було ще дуже багато допрацьовувати та розробляти, щоб перетворити цей спадок на дієву зброю стримування. Були великі прогалини, які, очевидно, були досяжними для української науки і промисловості. Але потрібні були інвестиції.
Це було рішення, як увійти в міжнародне співтовариство. Україна вирішила увійти як хороший міжнародний гравець, а не розповсюджувач ядерної зброї, не такою, якими на той час були Лівія, Ірак чи Північна Корея. На той момент, це було питанням української ідентичності.
ОК: 5 грудня була річниця Будапештського меморандуму. В чому, на вашу думку, був провал цього історичного для України документу?
Переговори щодо гарантій безпеки, які тоді вимагала Україна, проводились більше двох років, починаючи з весни 1992 року. На той час США були не готові давати сильно зобов’язуючі гарантії. Сполучені Штати були не готові щось обіцяти Україні поза тим, що вже було зафіксовано в інших міжнародних документах, таких як статут ООН чи Гельсінський заключний акт 1975 року. Статті меморандуму переписані з інших міжнародних документів.
Порушуючи Будапештський меморандум, Росія порушує і сам статут ООН. Питання не в тому, що документ не був нічого вартий або був погано складений, чи Україна була наївною. Просто тоді були обмежені можливості досягнути чогось більшого, а сьогодні ми усвідомили, що це не тільки Будапештський меморандум, а все міжнародне право, включно із документами ООН. Ці документи важко впроваджувати в дію, коли країни розміру і сили як Росія їх порушують, нівелюють ці документи.
В міжнародній системі, де немає суду і верховної влади над суверенними державами, коли держава як Росія порушує міжнародне право, важко щось зробити. Це питання реакції і політики інших країн і міжнародного співтовариства.Мар'яна Буджерин
Тому я ніколи не погоджуюсь з тим, що Будапештський меморандум – шматок паперу, який нічого не вартий. Це – невід’ємна частина ширшого міжнародного права і режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Це той документ, з яким Україна увійшла в цей міжнародний режим, приєдналось до договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зараз питання в тому, як відреагувати на це порушення. Це питання до міжнародної спільноти, питання до інших підписантів Будапештського меморандуму, як США, так і Великобританії. На мою думку, великою помилкою з їхнього боку було проігнорувати цей документ загалом після 2014 року.
В міжнародній системі, де немає суду і верховної влади над суверенними державами, коли держава як Росія порушує міжнародне право, важко щось зробити. Це питання реакції і політики інших країн і міжнародного співтовариства.
ОК: Ви згадали 2014 рік, і в книжці ви описували результати соцопитувань, згідно з якими навіть молоді українці в 2014 році все більше підтримували повернення ядерних озброєнь Україні. На вашу думку, чи є ймовірність того, що Україна знов стане ядерною державою?
МБ: Це відчуття певної зради і несправедливості, бо Україна відмовилась від хоч і неготової зброї стримування, це була опція, варіант зробити таку зброю із тим, що тоді залишилось в Україні. Був анексований Крим і розпочалась війна на Донбасі, певна розмитість відповіді на це поза санкціями та глибоким засудженням – реакція з боку Заходу залишилась помірною. Україна платить зараз за це дуже високу ціну. Але потрібно розуміти, що таке відновлення ядерного статусу.
Деякі перепони, чи більшість перепон, які були на той час в Україні в 1990-х роках, залишаються й сьогодні. Існує міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї. Україна – член міжнародного договору нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна країна. Потрібно буде офіційно виходити з цього договору. Єдина країна, яка це здійснила до сьогодні – Північна Корея. Відповідно, зрозуміло, які були наслідки цієї політики Північної Кореї і розробки нею ядерної зброї.
Треба очікувати досить негативні наслідки з боку міжнародного співтовариства і, зокрема, Заходу, на чию військову допомогу Україна дуже сильно розраховує. Сполучені Штати вже багато десятиліть, починаючи від підписання договору у 1968 році, докладали зусиль, щоб попередити розповсюдження ядерної зброї іншими країнами, включно із їхніми союзниками – Південною Корею, Тайванем, чи тогочасною Західною Німеччиною. Треба очікувати, що припиниться військова допомога, будуть санкції.
ОК: Марʼяно, нещодавно ви згадували, що використання тактичної ядерної зброї російськими силами вже видається не таким неможливим як раніше? Можете пояснити вашу думку?
МБ: Хоч війна в Україні сьогодні – конвенційна війна, це також ядерна криза. З боку Росії є сильні ядерні погрози. Вони постійно оголошуються Путіним і іншими російськими посадовцями. Відповідно, Росія не використовує ядерну зброю безпосередньо, але вона активно використовує погрози ядерною зброєю, починаючи з лютого.
Певною мірою, ядерні погрози спрацювали. Захід обережно ставиться до підтримки України.Мар'яна Буджерин
Певною мірою, ядерні погрози спрацювали. Захід обережно ставиться до підтримки України. Незважаючи на всю військову допомогу, не стоїть питання про підключення безпосередньо чи додання військових сил на території України, чи навіть про те, щоб закрити небо, надання певних типів озброєнь, на певну дальність – ті самі ATACMS. Кожен пакет військової допомоги, кожна система ретельно розглядається, наскільки вона додасть до ризику ескалації війни і, відповідно, це включає ядерну ескалацію. Тому Путін використовує перепади із ядерними погрозами тактично.
Чим більше потенціал, що Росія не досягне своїх військових цілей конвенційними засобами, тим більший ризик, що Росія, можливо, використає ядерну зброю. Це невеликий ризик, не буду окреслювати його в якихось конкретних процентах.
ОК: Від військових експертів та аналітиків, зокрема і генерала-лейтенанта Бена Годжеса чули про те, що Росія втратить будь-яку користь від атомної зброї в той момент, коли застосує її. А відповідь Заходу буде якщо й неядерна, втім – нищівна для російських сил в Україні. Що ви думаєте з приводу цього твердження?
МБ: Ми цього не знаємо точно. Офіційні особи Білого дому не вдавались в деталі. Ми знаємо, що є заяви про катастрофічні наслідки для Росії, що це буде цілком інакша гра, але конкретних кроків ми не знаємо. В цьому є свої переваги. Дуже часто уряди надають перевагу не конкретизувати конкретні речі, тому що це залишає певний простір для маневрів, щоб можна було краще калібрувати відповідь.
Війна не розширалась. В глобальному плані, це позитивна річ. Просто виходить так, що українці відплачують своєю землею і своєю кров’ю в цій війні.Мар'яна Буджерин
Від неофіційних осіб ми чули, що це може конвенційна відповідь, наприклад, російські військові цілі на території України. Можливо, це може бути чорноморський флот Росії. Але це неофіційні заяви людей, військових, які просто подають ідеї. Які конкретно відповіді – очевидно це проговорюється зараз в секретних умовах.
Захід самостримується, щоб калібрувати свою допомогу Україні і підтримку Україні і не образити Росію та не призвести до ескалації. Ядерне стримування спрацьовує – воно утримує війну на території, власне, України з двома учасниками цієї війни. Війна не розширалась. В глобальному плані, це позитивна річ. Просто виходить так, що українці відплачують своєю землею і своєю кров’ю в цій війні.
ОК: В Держдепі 6 грудня наголосили на необхідності забезпечити безперебійне електропостачання атомних станцій України та ризики ядерної аварії через його відсутність. Йдеться, зокрема, і про Запорізьку АЕС. Наскільки це реалістичний сценарій?
МБ: Ми живемо в цьому світі вже з 2-го березня, коли було захоплено Запорізьку атомну електростанцію. Це надзвичайно небезпечна ситуація. Атомні електростанції не збудовані щоб оперувати в умовах повномасштабної війни. Кожна АЕС залежить від безперебійного постачання електрики через високовольтні лінії. Потрібна постійна певна напруга, від якої залежить і постійне функціонування систем охолодження, які утримують реактор при певній температурі.
Постійні перебої надзвичайно небезпечні для обладнання, для реакторів, систем охолодження. Це не вимикач в кімнаті, який можна безкінечно включати і виключати.Мар'яна Буджерин
Є аварійні системи, є генератори, які працюють на дизелі, але станція не може постійно працювати на цих дизелях. Є і обмеження палива і це – тимчасові аварійні системи. Крім того постійні перебої, зникнення електропостачання, перехід на дизелі, потім підключення назад – це відбувається не тільки на ЗАЕС, а й на трьох інших АЕС, бо під прицілом вся критична енергосистема України – це надзвичайно небезпечно для обладнання, для реакторів, систем охолодження. Це не вимикач в кімнаті, який можна безкінечно включати і виключати.
На ЗАЕС катастрофічна ситуація – умови в яких працює колектив під прицілами автоматів з військовими та «радниками» з Росатому. Є викрадення, катування, постійний психологічний тиск, страх фізичних покарань. Важко пояснити, наскільки це безпрецедентна та небезпечна ситуація для ядерної безпеки. Згадаємо, що ядерний інцидент, випадок в одній країні – не залишається в кордонах однієї країни – згадаємо про Чорнобиль і Фукусіму. На жаль, ті міжнародні інституції, які ми розробляли роками, десятиліттями, міжнародне співтовариство, в якому раніше брала участь та сама Росія, вони не здатні впоратись з існуючою ситуацією. Не тому що ці інституції погані, а тому що постає новий безпрецедентний виклик. Шалено прикро, що країна, яка колись брала участь в розробці інституцій і норм, є найбільшим порушником правил, до розробки яких вона раніше докладалась.
ОК: Важко передбачити, але чи є можливість звільнити ЗАЕС від російських сил без ядерної катастрофи?
МБ: Це справді важко передбачити. Це велике питання для української сторони. Метою є повернення АЕС під фізичний і оперативний контроль України. Як це зробити без того, щоб поставити під загрозу безпечне функціонування станції, щоб не пошкодити критичні системи, від яких досі залежить ця атомна електростанція? Її неможна повністю виключити. Повинні працювати системи охолодження, навіть якщо не працюють реактори, не виробляють електроенергію в енергосистему.
Це важке завдання для української сторони. Це знають росіяни і використовують цю електростанцію як прикриття для своїх військових дій. Нещодавно ми чули про ГРАДи, які там з’явились. Я, як і всі, хто за цим слідкує, вірю в ЗСУ.
Дивіться також: Інтерв’ю з Френсісом Фукуямою: про можливі сценарії розвитку російської війни проти України. Відео
Всі новини дня
Буданов про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ. Відео
В українському командуванні заявили, що внаслідок атаки на штаб Чорноморського флоту Росії у Севастополі загинув командувач Чорноморським флотом адмірал Віктор Соколов. Крім цього, загинули 34 російських офіцерів, ще 105 військових поранено.
Літій, оборонка, ІТ - галузі, що рухають нову економіку України, каже Андрій Гундер
Не лише Білий дім, Пентагон та Конгрес - президент України Володимир Зеленський під час подорожі до Вашингтона цими днями спілкувався і з представниками американського бізнесу.
Зокрема, Зеленський зустрівся з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів, загальна вартість активів яких складає приголомшливі 30 трлн доларів, повідомили в Офісі президента України.
Українська влада намагається залучити до України хоча б невелику частину цих коштів, але чи вдасться їй це зробити під час війни? Чим може допомогти новопризначена спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер? Які галузі української економіки мають найбільшу перспективу, і як зараз ведеться в Україні закордонним інвесторам?
Про це ми поговорили з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером, який працюв в Україні вже кілька десятиліть і каже, що 84% компаній-членів його бізнес-асоціації продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Коли ви у Вашингтоні спілкуєтеся з американськими корпораціями та уряду, що ви чуєте від них і що вони питають у вас?
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: Головне, що ми їм зараз розказуємо, що Київ стоїть, Україна стоїть, і стоїть бізнес, об'єднаний з Україною. І бізнес розвивається.
Рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів
Ми привезли найновіші наші дослідження. Разом з Сіті-банком ми провели дослідження, яке показало, що 84% іноземних компаній, які були в Україні, продовжують працювати, і навіть розвиваються. Сьогодні рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів, і вони постійно відкривають нові ресторани.
Це показує, що ресторани розвиваються і бізнес розвивається. І це працює в умовах, коли є повітряні тривоги, не було постійного постачання електроенергії. Бізнес адаптується і сектори, які ми бачимо - різні сектори далі продовжують розвиватися.
Чому ми зараз тут? Це співпало з візитом президента Зеленського. Минулого тижня президент Байден призначив повноваженого представника Сполучених Штатів з економічного відновлення Пенні Пріцкер. Ми добре знаємо, що з 2015-го року, коли вона була секретарем (міністеркою, – ред) торгівлі, і вона має коріння з України, і її роль зараз – почути, чого хоче бізнес в Україні, які є виклики.
Спочатку вона зосередиться на компаніях, які вже працюють в Україні, бо це були найкращі амбасадори. Це компанії як Pfizer, Boeing, Visa, MasterCard, McDonalds, CocaCola. До речі, їх всіх об'єднує те, що там керівники – жінки. І жіноче лідерство - один з напрямків які ми активно розвиваємо.
Бізнесмени сподіваються, що Пріцкер допоможе зрушити реформи
О.Б.: Ви сказали про призначення Пріцкер, я чула в Україні її вже почали називати пані Маршал, за аналогією з планом Маршала, який створила Америка для Європи після Другої світової війни. Якою буде роль Пріцкер в економічній відбудові?
А.Г.: Це спеціальна представниця з економічного відновлення. Гроші на відбудову будуть надходити з п'яти джерел:
- Донори.
- Позики банків розвитку.
- Український бюджет.
- Російські активи.
- Робота з приватним сектором.
Якраз останнім напрямком буде займатися Пенні Пріцкер. Минулого тижня в нас була велика зустріч наших компаній з компанією Black Rock, яка оголосила фонд розвитку України і зараз треба визначитись, звідки ці гроші будуть надходити, хто буде розпоряджатись, яка буде стратегія інвестування.
О.Б.: Чи це буде це зроблено у співпраці з американським урядом?
А.Г.: Пенні Пріцкер буде працювати на пів ставки в Держдепі. Це буде неповний тиждень, але ми чуємо, що вона дуже активно подорожуватиме і, думаю, дуже скоро оголосять дату, коли вона приїде в Україну.
Вона буде підтримувати бізнес, але також займатиметься підтримкою реформ. Надзвичайно важливо, щоб зараз реформи відбулися і це відбулося саме для українців.
Потрібно захистити порти Одеси, бо їм немає альтернативи, каже Гундер
О.Б.: Багато американських компаній представлені саме в сільському господарстві і вони опинилися на передовій того, що в світі називають російською війною проти продовольчої безпеки, тобто це в тому числі і вони, хто зіткнувся із блокуванням Чорноморських портів і замінованою територією і це є небезпекою для персоналу. Як вони оцінюють цю ситуацію?
А.Г.: Наше дослідження показує, що зараз найбільша загроза - це безпека людей і безпека майна.
Дуже важливо, над Києвом вже є захист, і ми бачимо, що порівняно з іншими містами там, наприклад, Тель-Авівом, Київ, може, навіть більш безпечний. Але є такі місця як Одеса. І для компаній дуже важливо, особливо для агрокомпаній, захистити інфраструктуру в одеських портах, тому що атаки продовжуються і ракетами, і дронами, і дійсно важливо їх захистити.
Важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, щоби коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги
Пріоритетно зараз зробити захист над портами Одеси, щоб зерновий коридор міг працювати, тому що немає альтернативи для українських чорноморських глибоководник портів, просто немає.
Інші шляхи - через Ізмаїл, по Дунаю, потягом - не можуть перекрити можливості, які дають глибоководні порти - Чорноморськ, Одеса, Південний. І тому дуже важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, до якої інвестували, щоб коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги.
Дійсно агросектор потужний і є можливість росту. Ми бачимо такі індустрії, які також надихають, - як інформаційні технології. Якщо у 2015 році весь ринок був 1 мільярд доларів, ринок ІТ сьогодні - це вже майже 7,5 мільярдів доларів. Україна зараз одна з найбільш диджиталізованих країн в світі.
О.Б.: Незважаючи на те, що багато людей поїхало?
А.Г.: Питання міграції дуже актуальне, тому що відбудова, ми вважаємо, вже почалася. Компанії почали відбудовувати, наприклад, біля Києва завод Coca Cola - один з найбільших в Європі.
Він був під окупацією, коли росіяни заходили з Чернігова, це біля Броварів, вони окупували завод у березні 2022-го. Збройні сили його визволили і він сьогодні працює знов на цих потужностях, які були до війни і ці компанії працюють.
Дійсно, потрібно людей багато. Хтось добровільно пішов служити на передову, продовжується і мобілізація, зараз ми очікуємо, що дівчат з медичною освітою, можливо, будуть закликати до мобілізації, тому питання людей лишається актуальним, а президент Зеленський це підкреслює постійно.
На тлі війни в Україні розвиваються нові галузі
О.Б.: Куди готові інвестувати компанії в Україні?
А.Г.: Ми дивимося на різні сектори. Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей.
Українці під час війни досягають феноменальних результатів то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій
Новий сектор, який зараз дуже активно розвивається - це сектор безпеки, тому що коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що Збройні сили потребують найновішими технологіями?»
І ми бачимо що сектор оборони дуже активно розвивається. Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому. Але найголовніше, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить і ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій".
О.Б.: Хто приходить до України у такий складний час?
А.Г.: За перше півріччя 88 нових компаній вступили в нашу палату. Це компанії, які раніше не були в Україні. І тут різні галузі.
Наприклад, у компанії Boeing в Києві зараз працюють 1 100 людей. Це інженери. І таких міжнародних компаній понад 100 в Україні.
Є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну
Вони працюють заради того, що Україна може дати в сфері інформаційних технологій. Ми спілкуємося з компаніями, які зараз не представлені в Україні, наприклад з галузей нафти та газу чи енергетики, ми говоримо, що так, є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну.
Ми кажемо: "Будьте частиною чогось великого, бо це увійде в історію як найбільша відбудова країни з часів Другої світової війни в Європі".
В Україні можна вести бізнес чесно і прозоро, каже Гундер
О.Б.: Ви кажете, що компанії, які працюють уже в Україні мають стати амбасадорами. Ваша асоціація працює з 1990-х років, і є, мабуть, найстарша асоціація міжнародного бізнесу в Україні. Компанії пережили дуже різні періоди в українській історії і багато говорять про українську корупцію. Що ці компанії, які вже довго попрацювали в Україні кажуть новачкам?
А.Г.: Головне слухати компанії, які працюють. Ми приїхали до Вашингтона з головою правління компанії Horizon Capital Оленою Кошарною, яка за час повномасштабного вторгнення зуміла залучити в Україну 300 мільйонів доларів. Тобто інвестори дали її фонду 300 млн доларів, щоби фонд під час повномасштабного вторгнення, під час війни, інвестував в Україну.
Американські міжнародні компанії відповідають за американським антикорупційним законодавством. Тобто, якщо є корупція навіть за межами Сполучених Штатів, вони за законодавством Сполучених Штатів відповідають за свої дії і це дійсно важливо.
Можна вести в Україні прозорий чесний бізнес. Головне приймати правильні рішення, мати хороших юристів. Питань виникає багато і компанії приходять до нас і ми разом тоді доносимо голос цього бізнесу до органів державної влади.
Найголовніше - судова реформа, тому що, якщо є суперечки – це не шукання преференцій, це шукання справедливості і головне - це пошук цієї справедливості.
Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити і я думаю що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України.
О.Б.: Чи дослухається уряд до тих вимог щодо реформ, щодо прозорості та справедливості, які висуває бізнес?
А.Г.: Вони слухають, інколи чують. Думаю треба зрозуміти, що ці реформи не робляться заради міжнародних установ. Це надзвичайно потрібно для майбутнього країни. Зараз час провести ці важливі реформи щоб майбутні покоління знали, що інвестиції надходять, інвестори себе почувають комфортно і економіка зростає.
Дивіться також:
Тренування на F-16, надання далекобійних ракет та контрнаступ ЗСУ — позиція Великої Британії. Відео
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі прокоментував український контрнаступ, пояснив, чому деякі країни досі сумніваються щодо Надання Україні далекобійних ракет та розповів оновлення щодо тренування українських пілотів на F-16 Британією. Деталі дивіться в інтерв’ю Ірини Соломко
Контрнаступ - не голлівудський фільм. ЗСУ досягають стабільного прогресу - Міністр закордонних справ Великої Британії
Велика Британія закликає більше держав надавали підтримку Збройним силам України, адже Україна воює за всі країни, які вірять у верховенство права та Статут ООН. Про це у Нью-Йорку в інтервʼю Українській службі Голосу Америки на майданчику Генеральної Асамблеї ООН заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.
У розмові з кореспонденткою Іриною Соломко міністр наголосив, що українська армія досягає прогрес у контрнаступі і запевнив, що Велика Британія буде продовжувати підтримувати Україну також у зміцненні протиповітряної оборони і в питанні підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.
Ірина Соломко, Голос Америки: Пане міністре, поговорімо про контрнаступ. Його всі очікували, а потім пішло багато критики на адресу українців, що вони недостатньо швидкі та успішні на полі бою. Але деякі експерти вважають, що складно вимагати від країни успіхів, коли вона воює не голіруч, звичайно, проте з обмеженим озброєнням, і перш аніж критикувати партнери мали би надати більше допомоги. Наскільки така позиція справедлива?
Джеймс Клеверлі, Міністр закордонних справ Великої Британії: Я повторював це досить довго, фактично, впродовж більшої частини минулого року, що ми повинні визнати, що війна
Війна в Україні - це не голлівудський фільм
в Україні - це не голлівудський фільм, що росіяни витратили більшу частину кінця минулого року та початку цього риючи укріплення, закладаючи мінні поля. Тому я завжди казав, що цей контрнаступ буде важким. Я вважаю, що Збройні сили України досягають стабільного прогресу. Вони обережні та методичні.
Але я також наголошую, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, поки вона захищається від російського вторгнення. Це може зайняти більше часу, ніж дехто очікував. Однак важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну, поки вона не досягне успіху в захисті від Росії.
І.С.: Коли почалася війна, було багато, ймовірно, психологічних бар’єрів із боку партнерів щодо надання Україні більш сучасної та ефективної зброї. Досі не вирішене питання щодо далекобійних ракет, а також літаків F-16. Тож чому досі є дискусія серед партнерів: чи повинні українці мати ці види озброєння для захисту своєї землі?
Д.К.: Я дуже пишаюся підтримкою України низкою британських прем’єр-міністрів. Перед повномасштабним вторгненням у лютому Борис Джонсон дав зрозуміти, що Україна потребує нашої підтримки. Ми поставили протитанкові ракетні комплекси. Ми були однією з перших країн, яка це зробила. І на початку цього року Велика Британія вирішила, що ми поставимо бойові танки, що ми надамо деякі з тих ракет великої дальності, які українські Збройні сили використовують дуже і дуже ефективно.
Це в наших інтересах, щоб Україна захищала себе
Тому ми продовжуємо наполягати на тому, що Україна заслуговує нашої підтримки. Ця військова техніка потрібна Україні, і це в наших інтересах, щоб Україна захищала себе, а також захищала Статут ООН, захищала концепцію суверенітету та територіальної цілісності. Ось чому ми продовжимо підтримувати Україну і продовжимо адвокувати за те, щоб більше країн надавали більшу підтримку Збройним силам України.
І.С.: Так, питання меншою мірою стосується Великої Британії, а більше Сполучених Штатів та Німеччини. Ці країни наразі ведуть перемовини щодо надання далекобійних ракет. Проте, можливо, ви знаєте, у чому полягають їхні побоювання? Чому вони досі сумніваються?
Д.К.: Я вважаю, що люди слухають погрози Володимира Путіна про ескалацію. Але я постійно кажу, що люди, які стурбовані страхом ескалації, повинні усвідомити, що саме Володимир Путін відповідальний за ескалацію, бо він ініціював повномасштабне вторгнення в лютому минулого року. Саме він атакує цивільну інфраструктуру України, об’єкти експорту зерна та комерційних операцій в Україні. Отже, Росія несе відповідальність за ескалацію, і ми даємо відповідь на поведінку Росії, її насилля в Україні.
І.С.: Проте коли цим сумнівам буде покладено край? Що для цього потрібно: більше нападів на цивільну інфраструктуру? Що може нарешті переконати ці країни?
Д.К.: Думаю, президент Зеленський, виступаючи на Генеральній
Думаю, президент Зеленський, виступаючи на Генасамблеї ООН, чітко дасть зрозуміти, що Україна воює від імені усіх нас
Асамблеї ООН, чітко дасть зрозуміти, що Україна воює від імені усіх нас. Вона бореться від імені всіх країн, які вірять у верховенство права та Статут ООН. Тому в інтересах нас усіх, щоб Україна була успішною у своєму захисті. Велика Британія продовжить підтримувати Україну як військово, так і гуманітарно. Ми вже надали 347 млн фунтів стерлінгів гуманітарної допомоги, а також організували конференцію з відновлення України, де йдеться про те, як допомогти Україні відновитися після конфлікту. І ми продовжимо гучно закликати міжнародну спільноту підтримувати Україну в час, коли вона захищається від нападу Росії.
І.С.: Ще одне важливе для України питання - літаки F -16. Звичайно, їх усі чекають. Багато експертів стверджують, що розпочати цю контрнаступальну операцію без підтримки з повітря – це скоріше самогубство. Але все одно українці це роблять. Важлива частина процесу отримання Україною цих сучасних літаків – тренування пілотів. І Велика Британія оголосила про свої зобов’язання розпочати такі навчання. Чи є якась оновлена інформація?
Д.К.: Велика Британія залишається відданою питанню підготовки українських пілотів. Ми продовжуємо навчати українських військових, і будемо це робити. Я не можу назвати точний час і характер тренування пілотів, але ми й надалі прагнемо допомогти Україні. Ми також будемо продовжувати підтримувати Україну у протиповітряній обороні від російських
Велика Британія залишається відданою питанню підготовки українських пілотів.
ракет, націлених на Київ, Львів і зернові комплекси на півдні України. Тож ми продовжимо співпрацю з Україною, президентом Зеленським та його командою, щоб оцінити, що потрібно Україні, і надавати підтримку, де ми можемо, а також заохочувати інших робити так само.
І.С.: Проте, які основні перешкоди наразі для початку цього навчання?
Д.К.: Я не можу обговорювати, коли і як відбудеться навчання, але ми зобов’язуємося продовжувати підтримувати Україну чи то в повітрі, чи на землі, чи під час бойових дій. Велика Британія залишиться непохитною у цій підтримці.
І.С.: Зараз ми тут, у Нью-Йорку, на відкритті Генеральної Асамблеї. Впродовж кількох днів я багато чула, що це - місце для миру та дипломатичного способу вирішення конфліктів. Звісно, політики до цього закликають, зазначаючи, що він має бути чесним і справедливим. Тож якою ви бачите роль ООН у цих мирних переговорах, враховуючи те, що Росія - член Ради Безпеки і накладає вето на резолюції, пов'язані зі своєю ж агресією. Чи можливо досягти цього миру тут?
Росія використовувала своє право вето за останній місяць частіше, ніж Велика Британія за 30 років
Д.К.: Розчаровує те, що Росія використовувала своє право вето за останній місяць частіше, ніж Велика Британія за 30 років. Немає механізму, щоб виключити Росію з Ради Безпеки, з Організації Об’єднаних Націй, але світ може побачити, що Росія використовує або фактично зловживає своєю позицією в ООН, щоб запобігти підтримці України. Однак, ООН грає важливу роль. Вона відіграла важливу роль у переговорах щодо Чорноморської зернової ініціативи, і ми будемо продовжувати використовувати Організацію Об’єднаних Націй, а також твердо підтримувати Україну.
І.С.: Минулого року президент США Джо Байден озвучив ідею відчинити двері Ради Безпеки для більшої кількості держав, зокрема для представників Глобального півдня. Це реалістичний сценарій, Велика Британія це підтримає?
Д.К.: І я, і Велика Британія вже тривалий час закликали до розширення Ради Безпеки. Я думаю, що Індія, Японія, Бразилія, наприклад, і сильний голос з Африки мають бути постійними членами Ради Безпеки. Думаю, є розуміння того, наскільки це важливо. Ми продовжуватимемо працювати зі Сполученими Штатами та іншими країнами, щоб переконатися, що ООН є ефективною та займається правильними речами.
Як написало видання Guardian, 19 вересня на зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн" Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс зазначив, що Велика Британія "піде далі у найближчі місяці у пріоритетних сферах підтримки, включно з протиповітряною обороною, можливостями завдавати ударів на великій відстані, та тренуванням".
- Голос Америки
“Ігнорування глобальних договорів і конвенцій ставить нас у небезпеку” — Ґутерріш. Відео
"Замість того, щоб покласти край лиху війни, ми бачимо сплеск конфліктів, переворотів і хаосу. Якби кожна країна виконувала свої зобов'язання за Статутом, право на мир було б гарантовано" – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш під час своєї промови на честь відкриття 78-ї Асамблеї ООН.
Форум