Древнє мистецтво оригамі, що народилось у Китаї, а закріпилось і поширилось у Японії, набуває все більшої популярності за межами Азії. Створення з паперу невеличких прикрас стало як мистецтвом, так і способом розпруження та медитації. Часом оригамі навіть допомагає подолати психичні розлади, як це сталося з Кеном Фолером, який перебував у глибокій депресії.
Опанувавши це мистецтво, чоловік тепер передає свій досвід іншим та допомагає психічно хворим знайти душевний спокій. Зокрема, він навчає дітей мистецтву оригамі в мистецькій бібліотеці у штаті Колорадо. Цей клуб оригамі - один зі 70 в Америці, що об’єднує людей, які люблять складати аркуші паперу у чудернацькі вироби.
«Мені здається, що складати оригамі гуртом цікавіше, ніж по одинці», - ділиться директор клубу оригамі Барбара Ґарднер.
Вона вдяна Кену за його ентузіазм.
«Кен має наснагу. Він швидко всьому навчився. Він опанував техніку складання аркушів паперу, він навчився читати діаграми і став чудовим наставником», - говорить вона.
Кен працює не тільки з дітьми. Він також навчає мистецтву оригамі дорослих, які страждають на психічні розлади – від депресії до шизофренії. Пітер Челаск, який працює у реабілітаційному центрі Чінук, каже:
«Центр Чінук – це місце реабілітації людей з психічними захворюваннями. Наше завдання знайти для них тут корисне заняття».
Оригамі – одне з таких занять. Свого часу це мистецтво врятувало життя Кену, якого три роки тому було госпіталізовано з діагнозом «депресія» і, якому ліки не дуже полегшували стан. Хтось з лікарів запропонував електрошокову терапію. Поки Кен вирішував, чи погоджуватися, арт-терапевт запропонував зайнятися оригамі.
«Це дозволяє розслабитися. Ти не поспішаєш, не конкуруєш», - пояснює Фолер.
Кен відмовився він шокової терапії. Антидепресанти у сукупності з оригамі, каже він, полегшили йому симптоми депресії.
Тепер він допомагає іншим хворим. На цей крок його підштовхнув документальний фільм Ванеси Ґульд «Між складками».
Точнісінько, як оригамі, - каже Кен, - розгортаєш папір і починаєш складати нову фігуру.
У додаток до волонтерської роботи у бібліотеці та реабілітаційному центрі, Кен знайшов собі платну роботу інструктора з оригамі у місцевих громадських центрах. Як сам каже, у процесі опанування древнього мистецтва він знайшов для себе нове покликання.
Опанувавши це мистецтво, чоловік тепер передає свій досвід іншим та допомагає психічно хворим знайти душевний спокій. Зокрема, він навчає дітей мистецтву оригамі в мистецькій бібліотеці у штаті Колорадо. Цей клуб оригамі - один зі 70 в Америці, що об’єднує людей, які люблять складати аркуші паперу у чудернацькі вироби.
«Мені здається, що складати оригамі гуртом цікавіше, ніж по одинці», - ділиться директор клубу оригамі Барбара Ґарднер.
Вона вдяна Кену за його ентузіазм.
«Кен має наснагу. Він швидко всьому навчився. Він опанував техніку складання аркушів паперу, він навчився читати діаграми і став чудовим наставником», - говорить вона.
Кен працює не тільки з дітьми. Він також навчає мистецтву оригамі дорослих, які страждають на психічні розлади – від депресії до шизофренії. Пітер Челаск, який працює у реабілітаційному центрі Чінук, каже:
«Центр Чінук – це місце реабілітації людей з психічними захворюваннями. Наше завдання знайти для них тут корисне заняття».
Оригамі – одне з таких занять. Свого часу це мистецтво врятувало життя Кену, якого три роки тому було госпіталізовано з діагнозом «депресія» і, якому ліки не дуже полегшували стан. Хтось з лікарів запропонував електрошокову терапію. Поки Кен вирішував, чи погоджуватися, арт-терапевт запропонував зайнятися оригамі.
«Це дозволяє розслабитися. Ти не поспішаєш, не конкуруєш», - пояснює Фолер.
«Мені здається, що складати оригамі гуртом цікавіше, ніж по одинці».Барбара Ґарднер, директор клубу оригамі
Кен відмовився він шокової терапії. Антидепресанти у сукупності з оригамі, каже він, полегшили йому симптоми депресії.
Тепер він допомагає іншим хворим. На цей крок його підштовхнув документальний фільм Ванеси Ґульд «Між складками».
Точнісінько, як оригамі, - каже Кен, - розгортаєш папір і починаєш складати нову фігуру.
У додаток до волонтерської роботи у бібліотеці та реабілітаційному центрі, Кен знайшов собі платну роботу інструктора з оригамі у місцевих громадських центрах. Як сам каже, у процесі опанування древнього мистецтва він знайшов для себе нове покликання.
