Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.

Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.

“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.

Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.

“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.

Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.

Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.

Дивіться також:

Оглядачі говорять про важливість ATACMS, на тлі ударів ЗСУ по штабу Чорноморського флоту РФ

Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.

Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.

У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".

Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.

"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.

За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".

Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.

“Повільні темпи контрнаступу, стрімке зростання потреб у все більш досконалій зброї, побоювання втягнути весь альянс НАТО у розширений конфлікт і безліч більш нагальних проблем останніми днями об’єдналися у можливий ідеальний шторм жахів для України”, - зауважує у своїй статті для CNN Opinion Девід Андельман, коментатор CNN і колишній міжнародний кореспондент The New York Times та CBS News.

Така ситуація корисна лише Путіну, і являє собою “найочевиднішу та найбільш актуальну загрозу для безпеки Європи та всього західного альянсу”. Відтак, закликає Андельман, “Америка та її союзники ні за яких обставин не повинні допустити цього”.

На додаток до складніших умов на полі бою та повільнішого за очікуваний контрнаступу, ситуацію для України останнім часом ускладнюють суперечки з європейськими партнерами щодо експорту агропродукції, які відбуваються на тлі наближення виборів у Польщі, Словаччині, а також вірогідний "шатдаун" уряду у США.

Так, зазначає Андельман, 15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори, і уряд країни вважає за необхідне продемонструвати лояльність до 1,3 мільйона польських фермерів, які незадоволені надходженням великої кількості українського збіжжя до країни, хоч його більшість призначена для інших країн.

“Україна усвідомлює, що в останні місяці вони межують не з Польщею, вони межують з польськими виборами”, – додав Іван Крастев, голова Центру ліберальних стратегій у Софії, Болгарія, якого цитує видання Politico Europe. Тому наразі “голоси ста тисяч польських фермерів важливіші для уряду, аніж те, якою буде ціна для України”.

Що стосується Словаччини, то ця країна була одним з найбільш стійких союзників України. Втім, після виборів 30 вересня до влади в країні може повернутися колишній прем’єр-міністр і лідер популістської партії Smer Роберт Фіцо, який проводить передвиборчу кампанію на проросійській платформі, зазначає Politico Europe. Фіцо вже заявив, що не надсилатиме зброї Україні у разі перемоги на виборах.

Наостанок, як уже повідомляв Голос Америки, вірогідний "шатдаун" уряду у США, який може розпочатися 1 жовтня, може призвести до уповільнення надання американської зброї партнерам США.

Втім, як також повідомляв раніше Голос Америки, контрнаступ пришвидшився останніми днями й тижнями, особливо коли українські сили, згідно з відеодоказами, прорвали останню лінію російської оборони біля Запоріжжя та почали використовувати важку техніку за нею, відкриваючи шлях до ширшого наступу на півдні.

Також в Європі залишається немало країн, які активно підтримують Україну. Серед них балтійські країни, Швеція, Фінляндія, Румунія та інші. Як зазначає Politico Europe, президент Франції Емануель Макрон також останнім часом більш потужно став на сторону Києва. Що стосується Польщі та Словаччини, то деякі аналітики схильні не перебільшувати їх значення на даному етапі, адже ці країни вже майже не мають запасів зброї, яку вони могли б передати Україні, зазначає Politico Europe.

Загалом же, за словами аналітикині Наталії Бугайової, наведеними у статті для ISW, американського Інституту дослідження війни, “Українські сили адаптувалися. Процес прийняття воєнних рішень в Україні є обґрунтованим. Зараз не час для сумнівів заходу, а [час] для заходу прийняти український спосіб ведення війни та зобов’язатися підтримувати Україну на полі бою”.