Актуально
Китай підтримує Росію у протистоянні із Заходом, але не з ідеологічних причин – експерти
Дрони-смертники іранського виробництва, які російські війська використовують для обстрілу українських міст, містять китайські копії західних складових частин, кажуть дослідники Інституту науки та міжнародної безпеки у своєму нещодавньому звіті. У дослідженні, опублікованому в понеділок, аналітики виявили, що дрон Shahed-136 використовує двигун, створений компанією Beijing MicroPilot Flight Control Systems, який є копією німецького двигуна компанії Limbach Flugmotoren.
Цей випадок міг би служити ілюстрацією ставлення Китаю до війні Росії проти України – офіційний нейтралітет, а на ділі, як кажуть дослідники, – «постійна, хоча і обмежена» підтримка дій Росії.
Російська війна поставила Китай у складне становище – він з одного боку, хоче продовжити економічні стосунки зі Заходом, а з іншого, подібно до Росії, хотів би підірвати вплив демократичних країн у світі. Тож Китай хоче не допустити падіння кремлівського режиму, бо слабка авторитарна влада у сусідній країні породжує ризики для авторитарного режиму Китаю. Про це говорили учасники вебінару, який у вівторок провів проект, що займається міжнародними справами у Лондонській школі економіки.
Військова співпраця є максимально тісною, але авторитет російських військових через війну в Україні різко впав – Дюбен
Як каже Бйорн Александер Дюбен, який є доцентом Школи міжнародних зв’язків і зв’язків з громадськістю Цзіліньського університету, Китай активно виступає проти міжнародних санкцій, надає «прикриття» Росії у міжнародних структурах, наприклад, в різних інституціях ООН, чи «Групи 20», а також підтримує російське трактування того, що відбувається в Україні, наприклад, про «розширення НАТО, що становило загрозу для Росії», чи про те, що постачання західної зброї для України «затягує конфлікт».
«З особливим ентузіазмом в Китаї почали використовувати російський наратив про те, що в Україні працюють американські лабораторії біологічної зброї. Про це в Китаї говорять і досі», – каже Дюбен.
На думку дослідника, який нині працює в Китаї, Пекін, хоча і відчуває дискомфорт від дій Росії, особливо від того, що Росія програє у цій війні, але китайське керівництво вважає, що воно нічого не виграє, якщо перейде на бік Заходу в питанні України.
Китай бачить війну в Україні як боротьбу демократії з авторитаризмом
Як каже Дюбен, Китай як світова сила, зацікавлений у стабільності у світі. А потрясіння зі змінами кордонів та підваженням світового порядку, які до того ж уповільнюють його економічний розвиток, не є в інтересах Китаю. Але, як вважає Дюбен, війна Росії проти України, яку підтримують світові демократії, з точки зору Пекіна, дедалі більше виглядає як конфлікт між авторитаризмом і демократією.
У міру того, як Китай перетворюється на старшого партнера у цих стосунках, Пекін намагається перейняти російський досвідЛукас Фіала
Тож Пекін активно вивчає російський досвід, намагається економічно скористатися зі ситуації, а також приглядається, як би можна було використати геополітичну ситуацію на свою користь в Азії, та продовжує військову співпрацю з Росією, наприклад, проводить спільні військові навчання.
Кількість спільних навчань військових Росії і Китаю сягнула кількох десятків, а з 2016 року інтенсивність спільних маневрів на суші та у морі посилилася, каже Лукас Фіала, який працює в галузі міжнародних відносин в LSE та досліджує оборонну промисловість Китаю.
«У міру того, як Китай перетворюється на старшого партнера у цих стосунках, Пекін намагається перейняти російський досвід, у тому числі і бойовий», – каже Фіала.
Китай використовує російську війну як полігон для збору і обробки інформації для модернізації власної стратегії – експерти
Причому досвід, за словами Дюбена, не обов’язково має бути позитивний. Російські прорахунки у війні проти України показують Китаю, де можуть бути його власні слабкі місця, а також ставлять під сумнів авторитет російського війська. Наприклад, Китай, за російським прикладом почав зменшувати військові частини, намагаючись зробити їх більш мобільними, але тепер, з огляду на те, як російське військо невдало воювало в Україні, Пекін може зупинити цю реформу в своєму війську, каже аналітик.
Думаю, і Пекін і Тайвань роблять висновки з цієї війни, за якою вони можуть спостерігати»Бйорн Александер Дюбен
Як каже дослідник, Китай уважно стежить за тим, що допомогло Україні перемогти в інформаційній війні, в тому, як Київ зумів мобілізувати населення, як творчо підійшов до питання комунікацій, включно з мобільними комунікаціями, що їх надав Starlink.
Як припускає Дюбен, Китай зараз вимагає від Росії, щоб та якомога більше ділилася з ним інформацією про хід військових операцій, про те, що Москві відомо, як готують українських військових американські та інші інструктори, і про те, як українці адаптують західну техніку, що приходить уже в бойових умовах.
«Це – той сценарій, який вони не можуть виключити у випадку Тайваню. Тому, думаю, і Пекін і Тайвань роблять висновки з цієї війни, за якою вони можуть спостерігати», – каже Дюбен.
У Росії та Китаю є різні інтереси, крім одного питання – намагання послабити США – Ю Цзе
«Москву і Пекін пов’язують не ідеологія, а спільна ненависть до того, що вони бачать як «гегемонію США», і ця проблема виглядає однаково як в очах Володимира Путіна, так і в очах Сі Цзіньпіна», – каже Ю Цзе, дослідниця зовнішньої політики Китаю з британського дослідницького центру Chatham House.
Росія – це другорозрядна економіка, яка намагається відновити свій вплив у світі через розширення території та військове підкорення інших держав, а Китай – це надпотуга ХХІ століття, яка розширює свій вплив шляхом інтеграції у світову економікуЮ Цзе
Вона наголошує, що Китай і Росія є в різних вагових категоріях. Для Росії Китай був одним із найбільших торговельних партнерів навіть перед західними санкціями, нагадує вона, а для Китаю Росія – ближче до другого десятку. Їхні економіки також різні – Китай зосереджений на виробництві, Росія – на експорті енергоносіїв, і хоча Китай отримує зараз максимальну вигоду від слабкості Росії, купуючи її енергоносії зі знижкою, він хоче стати максимально самодостатнім, а до того його головні партнери – США та ЄС.
Дослідниця вважає, що нещодавній ХХ з’їзд комуністичної партії Китаю показав, що Пекін орієнтується не на Росію, а на так званий глобальний південь.
«Росія – це другорозрядна економіка, яка намагається відновити свій вплив у світі через розширення території та військове підкорення інших держав, як зараз відбувається в Україні та як було на Близькому Сході. У той час як Китай – це надпотуга ХХІ століття, яка розширює свій вплив шляхом інтеграції у світову економіку», – каже дослідниця і додає, що через це бачить більше розбіжностей між позиціями Китаю та Росії, ніж спільності інтересів.
На думку Ю Цзе, економіка не стоїть для Китаю на першому місці. Його найбільший головний біль – потенційна нестабільність у Росії в результаті невдалої війни, бо понад 4 тисячі кілометрів спільного кордону з Росією можуть стати джерелом найбільшої проблеми для національної безпеки Китаю.
Для Пекіна важливі його інвестиції в Україну – Ю Цзе
Також Китай має свої економічні інтереси в Україні, з якою Пекін також мав військову співпрацю, зокрема, Київ продав Пекіну корабель, який став моделлю для китайських авіаносців. Також Київ до війни був одним з десяти найбільших отримувачів допомоги від Пекіна і країну, до якої вкладалися значні китайські інвестиції, каже Ю Цзе.
Крім цього, Україна була в планах глобального китайського інфраструктурного проекту «Пояс і шлях». У зв’язку з цим Китай вірить, що одного дня він зможе стати посередником у мирних переговорах між Росією та Україною, бо він має зацікавлення в збереженні свого впливу в обох країнах.
Говорячи про паралелі між Україною та Тайванем, Пекін на думку Ю Цзе, бачить в російській агресії не приклад для наслідування, як вважають деякі західні оглядачі, а швидше попередження, живе моделювання того, яких збитків може завдати необдумане рішення про порушення територіальної цілісності іншої країни та принципів мирного співіснування, прописаних у статуті ООН.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Нагадаємо, що посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум