«Війна» – політична, економічна, територіальна. Нарешті – інформаційна.
Як слід писати це слово, коли мова заходить про сучасні відносини між Україною і Росією, – в лапках чи без лапок? Цьому питанню було приділено особливу увагу під час виступів 25 квітня політиків і експертів у ході дискусій на київському Конгресі «Україна – Росія – діалог».
Як сказав учасник Конгресу політолог Олександр Харебін, нинішні відносини між країнами неможливо охарактеризувати, використовуючи термін «політика».
«Це війна. Це не політика Росії по відношенню до України – це війна. Коли здійснено вторгнення на територію України в Криму, – це не політика – вона вирішується в кабінетах – це війна», – підкреслює Харебін. У залі, в якому присутні півсотні експертів, не знаходиться бажаючих заперечити.
Експертам ясно, що те, що сталося між Україною і Росією, потрібно спробувати виправити. Але якими методами? Методами поглиблення протистояння? Або на шляху модернізації суспільства та міжнародних відносин?
Колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко вважає, що , хоча це сьогодні дуже непросто, українській стороні таки необхідно намагатися вести діалог з Росією.
Непростий діалог з Росією
«Це непросто, оскільки ми одночасно повинні ставити кілька цілей. Яким чином ми дійшли до рівня кризових відносин, які переживаємо? Тривалий час на міжнародних переговорах фокус наших відносин був сконцентрований на одному, як забезпечити наші економічні відносини, при суверенному існуванні. Ця ідея підтримувалася всіма президентами на всіх етапах», – констатує Костянтин Грищенко.
На його думку, сьогодні важливо не стільки емоційно реагувати на те, що сталося, скільки спробувати вибудувати довгу стратегію відносин, враховуючи незаконну анексію Криму, яку можна вважати величезною втратою, майже злочином для взаєморозуміння двох народів.
«І потрібно враховувати, а що тепер робити з залізничним сполученням Україна – Росія – Крим: потрібно воно чи ні ? Чи потрібно подавати більше води в Херсон або в Крим? Такої дискусії в Україні на професійному рівні немає, а без неї складно будувати довгострокову стратегію», – переконаний Костянтин Грищенко. (Нагадаємо, що Україна є монополістом у поставках води на півострів.)
За словами українського дипломата, сьогодні важко назвати «братами» тих, хто «вривається в будинок і намагається забрати у тебе все, що вважає за потрібне».
«Це потрібно враховувати – хто б якою мовою не говорив, якої б конфесії не дотримався», – підкреслює Грищенко.
Модернізація для України та Росії
За словами Костянтина Грищенка, в тому, що сьогодні відбувається між Україною і Росією, є і позитив. Протистояння консолідувало націю, а західні еліти готові йти на поступки Україні. Костянтин Грищенко вважає, що новий «план Маршалла» – але для України – цілком очевидна реальність. І, ймовірно, недалекого майбутнього».
Колишній політичний в’язень Михайло Ходорковський вважає, що Україна має непогані шанси для проведення глобальної модернізації в суспільстві. Модернізація є необхідною умовою розвитку і для Росії, підкреслює Ходорковський. Але на даному етапі, вважає він, модернізацію в Росії – на відміну від України – провести неможливо.
«Це питання – ключове для Росії, але в нинішніх умовах його неможливо вирішити із зрозумілих причин: цей процес входить в жорстке протиріччя з існуючим режимом. Як тільки в Росії утвориться правова держава, режим повинен буде відійти. Але це нереально. В Україні встановити правову державу – реально, але непросто», – вважає Михайло Ходорковський.
За його словами, тепер Україна отримала унікальний шанс створити правову державу, модернізувати своє пострадянське суспільство. І самостійними рішеннями це зробити, швидше за все, не вдасться, вважає Ходорковський. Єдиний і перевірений шлях – послідовна інтеграція в Європу.
«Незважаючи на те, що Україна – велика країна з більш ніж 45-мільйонним населенням, це не дуже багато для того, щоб вирішити всі питання, – потрібно взяти вже наявні напрацювання, створені багатьма поколіннями, великими за обсягом європейськими цивілізаціями. Альтернативи в цьому питанні немає і в Росії. Я, може бути, скажу те, що не дуже сподобається, але все одно говорю: об’єднання України і Росії все одно відбудеться, тільки в рамках об’єднаної Європи. І мені б цього дуже хотілося», – заявив Ходорковський.
Про помилки нової української влади
Під час дискусії виникло питання: що робити з «дещо іншими, відмінними від центральної та західної України», східними регіонами?
«Якщо підійти до питання з позицій бізнесу, – вступив у дискусію Михайло Ходорковський, – то було б правильним рішення «відрубати» слабкі території, слабкі шматки організму. У результаті, частини, що залишаться, будуть розвиватися досить ефективно. Але ж ми говоримо про державу, про країну, яка за виглядом більш схожа на сім’ю, а сім’я не викидає дитину, якщо вона хвора. Вона надає йому більше уваги».
Ходорковський назвав помилкою нової української політичної еліти відмову від поїздок по східних регіонах України відразу ж після перемоги Майдану. Під час цих поїздок лідери нової України могли б заспокоїти жителів південного сходу і розповісти про те, як буде розвиватися країна на новому етапі.
Як слід писати це слово, коли мова заходить про сучасні відносини між Україною і Росією, – в лапках чи без лапок? Цьому питанню було приділено особливу увагу під час виступів 25 квітня політиків і експертів у ході дискусій на київському Конгресі «Україна – Росія – діалог».
Як сказав учасник Конгресу політолог Олександр Харебін, нинішні відносини між країнами неможливо охарактеризувати, використовуючи термін «політика».
«Це війна. Це не політика Росії по відношенню до України – це війна. Коли здійснено вторгнення на територію України в Криму, – це не політика – вона вирішується в кабінетах – це війна», – підкреслює Харебін. У залі, в якому присутні півсотні експертів, не знаходиться бажаючих заперечити.
Експертам ясно, що те, що сталося між Україною і Росією, потрібно спробувати виправити. Але якими методами? Методами поглиблення протистояння? Або на шляху модернізації суспільства та міжнародних відносин?
Колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко вважає, що , хоча це сьогодні дуже непросто, українській стороні таки необхідно намагатися вести діалог з Росією.
Непростий діалог з Росією
«Це непросто, оскільки ми одночасно повинні ставити кілька цілей. Яким чином ми дійшли до рівня кризових відносин, які переживаємо? Тривалий час на міжнародних переговорах фокус наших відносин був сконцентрований на одному, як забезпечити наші економічні відносини, при суверенному існуванні. Ця ідея підтримувалася всіма президентами на всіх етапах», – констатує Костянтин Грищенко.
На його думку, сьогодні важливо не стільки емоційно реагувати на те, що сталося, скільки спробувати вибудувати довгу стратегію відносин, враховуючи незаконну анексію Криму, яку можна вважати величезною втратою, майже злочином для взаєморозуміння двох народів.
«І потрібно враховувати, а що тепер робити з залізничним сполученням Україна – Росія – Крим: потрібно воно чи ні ? Чи потрібно подавати більше води в Херсон або в Крим? Такої дискусії в Україні на професійному рівні немає, а без неї складно будувати довгострокову стратегію», – переконаний Костянтин Грищенко. (Нагадаємо, що Україна є монополістом у поставках води на півострів.)
За словами українського дипломата, сьогодні важко назвати «братами» тих, хто «вривається в будинок і намагається забрати у тебе все, що вважає за потрібне».
«Це потрібно враховувати – хто б якою мовою не говорив, якої б конфесії не дотримався», – підкреслює Грищенко.
Модернізація для України та Росії
За словами Костянтина Грищенка, в тому, що сьогодні відбувається між Україною і Росією, є і позитив. Протистояння консолідувало націю, а західні еліти готові йти на поступки Україні. Костянтин Грищенко вважає, що новий «план Маршалла» – але для України – цілком очевидна реальність. І, ймовірно, недалекого майбутнього».
Колишній політичний в’язень Михайло Ходорковський вважає, що Україна має непогані шанси для проведення глобальної модернізації в суспільстві. Модернізація є необхідною умовою розвитку і для Росії, підкреслює Ходорковський. Але на даному етапі, вважає він, модернізацію в Росії – на відміну від України – провести неможливо.
«Це питання – ключове для Росії, але в нинішніх умовах його неможливо вирішити із зрозумілих причин: цей процес входить в жорстке протиріччя з існуючим режимом. Як тільки в Росії утвориться правова держава, режим повинен буде відійти. Але це нереально. В Україні встановити правову державу – реально, але непросто», – вважає Михайло Ходорковський.
За його словами, тепер Україна отримала унікальний шанс створити правову державу, модернізувати своє пострадянське суспільство. І самостійними рішеннями це зробити, швидше за все, не вдасться, вважає Ходорковський. Єдиний і перевірений шлях – послідовна інтеграція в Європу.
«Незважаючи на те, що Україна – велика країна з більш ніж 45-мільйонним населенням, це не дуже багато для того, щоб вирішити всі питання, – потрібно взяти вже наявні напрацювання, створені багатьма поколіннями, великими за обсягом європейськими цивілізаціями. Альтернативи в цьому питанні немає і в Росії. Я, може бути, скажу те, що не дуже сподобається, але все одно говорю: об’єднання України і Росії все одно відбудеться, тільки в рамках об’єднаної Європи. І мені б цього дуже хотілося», – заявив Ходорковський.
Про помилки нової української влади
Під час дискусії виникло питання: що робити з «дещо іншими, відмінними від центральної та західної України», східними регіонами?
«Якщо підійти до питання з позицій бізнесу, – вступив у дискусію Михайло Ходорковський, – то було б правильним рішення «відрубати» слабкі території, слабкі шматки організму. У результаті, частини, що залишаться, будуть розвиватися досить ефективно. Але ж ми говоримо про державу, про країну, яка за виглядом більш схожа на сім’ю, а сім’я не викидає дитину, якщо вона хвора. Вона надає йому більше уваги».
Ходорковський назвав помилкою нової української політичної еліти відмову від поїздок по східних регіонах України відразу ж після перемоги Майдану. Під час цих поїздок лідери нової України могли б заспокоїти жителів південного сходу і розповісти про те, як буде розвиватися країна на новому етапі.
