Українській судовій системі не вистачає незалежності

Комісар Ради Європи з прав людини Томас Гаммарберґ оприлюднив свій звіт за результатами візиту до України. В першу чергу, комісар звернув увагу на численні проблеми судової системи.

«Системні недоліки у функціонуванні української судової системи серйозно перешкоджають дотриманню прав людини. Влада повинна зробити рішучі кроки для ефективнішого вирішення цих проблем», – зазначив Томас Гаммарберґ, презентуючи доповідь.

Неодноразово комісар звертає увагу у звіті на відсутність незалежності судової системи в країні. «Комісар з жалем відзначив, що судді не захищені від тиску ззовні, в тому числі політичного характеру», йдеться у звіті. На думку Томаса Гаммарберґа, судді не повинні відчувати страх, що їх звільнять чи покарають за їх рішення. На незалежність суду впливає і недостатнє фінансування з боку держави, маленькі зарплати суддів. У доповіді вказується, що загалом українські суди отримують всього 25-30% від суми, яка потрібна для їх функціонування.

«Типова» українська проблема, за словами комісара, – дисбаланс між прокурором та адвокатом. І досі прокурор має забагато повноважень, які впливають на об’єктивність судових процесів. Адвокати ж досить часто навіть не можуть потрапити до своїх клієнтів та забезпечити право на захист, відзначає Гаммарберґ.

Крім цього, Томас Гаммарберґ називає й інші проблеми: зловживання триманням обвинувачених під вартою, недостатній доступ до медичних послуг, розтягнуті судові процеси і навіть високий відсоток невиконання судових рішень.

Із вказаними у доповіді проблемами погоджується український правозахисник, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Він зазначив, що в одному звіті важко охопити всі проблеми судової системи України, проте Томасу Гаммарберґу це вдалося.

Втім, Євген Захаров зазначив, що реальна ситуація заслуговує ще жорсткішої критики. «Наша реальна ситуація, на мою думку, заслуговує на більш жорстку оцінку На жаль, суддів перетворили на слухняних виконавців чужої волі, і вони перебувають під дамокловим мечем можливого звільнення за порушення присяги», сказав Голосу Америки правозахисник.

Ці проблеми можуть бути вирішені після прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, впевнений комісар. Такої ж думки притримується і правозахисник Євген Захаров. Новий кодекс стане «основою реформування системи», каже співголова Харківської правозахисної групи. Проте і досі документ містить чимало суперечностей через що він не буде працювати, впевнений Євген Захаров.

«Проект кодексу десь на 80% переписаний з проекту 2009 року і містить багато прогресивних новел: відмова від передачі справи на нове розслідування, введення домашнього арешту як запобіжного заходу, введення поняття кримінального проступку і багато інших. Проте перебирання деяких повноважень суду на слідчих та обвинувачення (подовження термінів перебування під вартою, оцінка доказів, складання обвинувачувального вироку та інші) створює конкуренцію норм, і в такому вигляді кодекс працювати просто не буде», зазначив у коментарі Голосу Америки правозахисник. Для зміни ж усієї системи одного кодексу недостатньо, впевнений Захаров. Для цього необхідно змінювати й інші закони.

Тим не менш, міністр юстиції Олександр Лавринович переконаний, що новий кодекс змінить усю державу. Про це він заявив під час зустрічі із доповідачем комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ Марі Бек.

«Це зміна правової культури суспільства, зміна самоусвідомлення прокурорів, слідчих, суддів, це зміна свідомості громадян», – сказав Олександр Лавринович. На думку міністра юстиції, стара система не передбачала виправдальних вироків, а із новим законом такі вироки стануть «нормою життя». Також із новим Кодексом кількість заарештованих у СІЗО значно зменшиться, говорить Олександр Лавринович. В міністерстві сподіваються, що новий Кримінально-процесуальний кодекс приймуть у другому читанні вже у березні цього року.