Виборці у Фінляндії обирають у неділю, 11 лютого, наступного президента країни серед двох досвідчених політиків - колишнього прем’єр-міністра країни 55-річного правоцентриста Олександра Стубба, та колишнього міністра закордонних справ 65-річного ліво-зеленого Пекки Хаавісто, повідомляє агентство AP.
Майбутній президент матиме вплив на те, якою країною НАТО буде Фінляндія в майбутньомуДженні Карімакі
Олександр Стубб з Національної коаліційної партії лідирує у другому турі президентських виборів, згідно з опитуваннями громадської думки. Водночас Пекка Хаавісто, який є членом Партії зелених, однак балотується, як незалежний кандидат, скоротив розрив за останні кілька днів кампанії, повідомляє британське видання The Guardian.
За офіційними даними, майже 46% виборців, проголосували до неділі, а перші результати голосування будуть опубліковані незабаром після закриття виборчих дільниць о 18:00 за Гринвічем. Очікується, що переможець буде відомий приблизно о 21:00 за Гринвічем, повідомляє Reuters.
Головним завданням наступного президента стане керівництво зовнішньою політикою та політикою безпеки Фінляндії, яка нещодавно стала членом НАТО.
Обоє кандидатів загалом згодні щодо пріоритетів зовнішньої політики та безпеки Фінляндії, зауважує AP. Серед цих пріоритетів – дотримання жорсткої лінії щодо Москви та нинішнього керівництва Росії, зміцнення безпекових зв’язків із Вашингтоном і необхідність допомоги Україні як у військовому, так і у цивільному плані.
“Межа між війною та миром стерта”, — сказав Стубб в інтерв’ю виданню The New York Times. За його словами, росіяни “зроблять усе, щоб залякати або дестабілізувати Фінляндію, і особливо громадську думку. Але поки що вони повністю провалилися [в цьому]”.
Водночас різниця в підходах кандидатів стала очевидною під час дебатів. Стубб заявив, що не відповів би на вітальний дзвінок Путіна, якби виграв вибори. Натомість Хаавісто сказав, що підніме слухавку.
“Якщо Путін дзвонить до Фінляндії, у нього, ймовірно, є причина”, — сказав Хаавісто в інтерв’ю The New York Times. “І якщо ви систематично говорите, що не будете брати слухавку, тоді ви залишаєте іншим брати слухавку за вас”.
Відтак, теперішні президентські вибори знаменують собою нову еру у Фінляндії, яка десятиліттями не приєднувалася до військових альянсів, щоб послабити напруженість між Москвою та НАТО, та обирала президентів, які б сприяли дипломатії, зокрема з сусідньою Росією, додає Reuters.
Все це рішення про вступ до НАТО ґрунтувалося на ідеї, що США, американці, тут, щоб залишитися, і що зобов’язання США є довготривалими. Якби США вирішили послабити свої зобов’язання, це було б великою іронією, і це послабило б стримувальну цінність членства Фінляндії в НАТОМатті Песу
На відміну від більшості європейських країн, президент Фінляндії має виконавчу владу у формуванні зовнішньої політики та політики безпеки разом з урядом, особливо щодо країн за межами Європейського Союзу, таких як Сполучені Штати, Росія та Китай, зазначає AP.
Глава держави також є верховним головнокомандувачем, що особливо важливо в умовах поточної безпекової ситуації в Європі.
Стубб очолював уряд Фінляндії у 2014-2015 роках, а перед тим займав кілька інших постів у кабінеті міністрів. Він посів перше місце в першому турі виборів 28 січня з 27,2% голосів і є фаворитом президентських перегонів.
Хаавісто, який посів друге місце в першому турі, набравши 25,8% голосів, був міністром закордонних справ Фінляндії у 2019-2023 роках, й головним перемовником від країни щодо вступу до НАТО. Хаавісто втретє балотується на посаду президента.
“Майбутній президент матиме вплив на те, якою країною НАТО буде Фінляндія в майбутньому”, — цитує Дженні Карімакі, політичного аналітика з Гельсінського університету видання The New York Times. “Членство в НАТО є однією з речей, які викликають інтерес до цих виборів — і, звичайно, загальна глобальна політична ситуація”.
“Все це рішення про вступ до НАТО ґрунтувалося на ідеї, що США, американці, тут, щоб залишитися, і що зобов’язання США є довготривалими”, — сказав Матті Песу з Фінського інституту міжнародних відносин, якого також цитує The New York Times. “Якби США вирішили послабити свої зобов’язання, це було б великою іронією, і це послабило б стримувальну цінність членства Фінляндії в НАТО”.
