Саме погіршення довкілля чимало експертів називають однією з головних причин таємничого зникнення популяцій медоносних бджіл на планеті. Щорічно з 2006-го року, третина бджолиних роїв зникає через хворобу, яка отримала назву Синдром зникнення колоній. Експерти досі не встановили причин цього явища. Деякі називають надмірне використання пестицидів, а Міністерство сільського господарства США нещодавно повідомило про виявлення паразитів, які знищують комах. Так чи інакше, медоносні бджоли продовжують зникати катастрофічними темпами.
Боротьба з цим явищем у США точиться як на державному, так і на приватному рівнях. Так, бджоляр у Меріленді намагається вивести особливо стійку бджолу-матку, здатну встояти перед паразитами та пестицидами.
Для Адама Фінкельстайна та його дружини Келі сезон на пасіці починається ранньою весною. Найголовніше у цю пору підготувати та відремонтувати дерев’яні рамкові вулики. Подружжя доглядає 200 бджолиних колоній на п’яти пасіках у передмісті Вашингтона.
«Це як сировина для молодих бджіл. Це джерело протеїну, яке певна група робочих бджіл змішує з нектаром, переробляючи його на бджолине молоко, яким живляться молоді личинки перед тим як перетворитися у лялечки, а потім у бджоли», – пояснює Адам Фінкельстайн.
Адам задоволений своїми бджолами, особливо маткою, яка відкладає усі яйця:
«Це те, чим може похвалитися бджолина матка, відкладенням яєць».
Як пояснив Адам, ці стільники є частиною його програми розведення бджіл:
«Ми перевіряємо їх здатність нарощувати розплід, зимувати, стежимо за поведінкою на весні, здатністю виробляти мед, економити і виживати у голодний період, коли немає їжі».
Адам уже досяг непоганих результатів у виведенні стійкої породи бджоли-матки. Проведені ним експерименти показують, що вона має стійкість до кліщів і паразиті, завезених з Азії. І здатність боротися з вірусами, від яких частково гинуть бджолині колонії у США та інших країнах світу. Адам у своїй експериментах використовує метод штучного запліднення, що вимагає багато часу і терпіння.
«Ми використовуємо набір дуже маленьких інструментів щоби закріпити шприц і ввести сперму», – каже Адам.
Адам випробовує своїх нових маток у різних вуликах. Як тільки вони проходять випробовування він їх продає, щоб звільнити місце для нової королеви. Адам не застосовує ніяких пестицидів, на відміну від комерційних виробників, які вдаються до хімічних обробок, щоби підтримати здоров’я бджіл.
«Якщо лікування не допомагає, або збільшується рівень токсичності воску у вуликах і матка перестає бути родючою, тільки тоді виробники починають шукати за більш витривалою бджолою-маткою», – каже бджоляр.
Деякі великі виробники уже почали з співпрацювати з Адамом. Мабуть, каже він, вони визнали, майбутнє не за пестицидами, а за розведенням маток, які здатні народжувати потомство, відпорне до патогенів.
Боротьба з цим явищем у США точиться як на державному, так і на приватному рівнях. Так, бджоляр у Меріленді намагається вивести особливо стійку бджолу-матку, здатну встояти перед паразитами та пестицидами.
«Якщо лікування не допомагає, або збільшується рівень токсичності воску у вуликах і матка перестає бути родючою, тільки тоді виробники починають шукати за більш витривалою бджолою-маткою».Адам Фінкельстайн
«Це як сировина для молодих бджіл. Це джерело протеїну, яке певна група робочих бджіл змішує з нектаром, переробляючи його на бджолине молоко, яким живляться молоді личинки перед тим як перетворитися у лялечки, а потім у бджоли», – пояснює Адам Фінкельстайн.
Адам задоволений своїми бджолами, особливо маткою, яка відкладає усі яйця:
«Це те, чим може похвалитися бджолина матка, відкладенням яєць».
Як пояснив Адам, ці стільники є частиною його програми розведення бджіл:
«Ми перевіряємо їх здатність нарощувати розплід, зимувати, стежимо за поведінкою на весні, здатністю виробляти мед, економити і виживати у голодний період, коли немає їжі».
Адам уже досяг непоганих результатів у виведенні стійкої породи бджоли-матки. Проведені ним експерименти показують, що вона має стійкість до кліщів і паразиті, завезених з Азії. І здатність боротися з вірусами, від яких частково гинуть бджолині колонії у США та інших країнах світу. Адам у своїй експериментах використовує метод штучного запліднення, що вимагає багато часу і терпіння.
«Ми використовуємо набір дуже маленьких інструментів щоби закріпити шприц і ввести сперму», – каже Адам.
Адам випробовує своїх нових маток у різних вуликах. Як тільки вони проходять випробовування він їх продає, щоб звільнити місце для нової королеви. Адам не застосовує ніяких пестицидів, на відміну від комерційних виробників, які вдаються до хімічних обробок, щоби підтримати здоров’я бджіл.
«Якщо лікування не допомагає, або збільшується рівень токсичності воску у вуликах і матка перестає бути родючою, тільки тоді виробники починають шукати за більш витривалою бджолою-маткою», – каже бджоляр.
Деякі великі виробники уже почали з співпрацювати з Адамом. Мабуть, каже він, вони визнали, майбутнє не за пестицидами, а за розведенням маток, які здатні народжувати потомство, відпорне до патогенів.
