Вашингтон – 11 квiтня. Проблеми законодавчої і судової реформи в Україні після помаранчевої революції обговорював сьогодні в Інституті Кеннана у Вашингтоні суддя федерального апеляційного суду Богдан Футей.
Ім’я судді Футея добре знайоме в Україні, не лише його колегам, але й широкому загалові. Суддя Футей був одним з «місточків» між законодавчою системою США та перехідною системою українського судочинства. Він стояв у витоків української конституції, особисто розробивши один з її проектів, і подавши його на розгляд конституційної комісії. Футей неодноразово консультував українських суддів в процесі розробки Основного Закону країни, створення Конституційного Суду. На його думку, Конституційний суд досягнув значних успіхів на шляху дотримання і захисту прав iндивiдуума:
[переклад з англійської] «На Конституційний суд почали дивитися як на орган, який був гарантом прав людини. Ось справа Устименка--в рішенні по ній Конституційний Суд ухвалив право особи одержувати інформацію про себе. Це є дуже важливим рішенням на перших стадіях формування Конституційного суду. А справа Жовтих Вод--вона надала право громадянам України апелювати до різних судів, включно з європейськими і міжнародними».
Богдан Футей також високо оцінив ухвалу Конституційного Суду, якою заборонялося суміщення посад у виконавчій і законодавчій системі:
[переклад з англійської] «Це рішення було дуже важливим; воно зазначало, що урядовець не може суміщати дві посади в уряді, як було колись, а лише одну. Також Конституційний Суд ухвалив, що не братиме участі у політичних питаннях, виходячи з проценту, який та чи інша партія одержала на виборах і має в парламенті».
Здавалося, що все йде нормально, зазначив пан Футей. Але потроху суди стали втрачати авторитет в очах населення. І вже у 2004 році ситуація виглядала так: Конституційний Суд, який спочатку зарекомендував себе прогресивним органом, в очах населення і спеціалістів за кордоном виглядав досить зле. Суддя Футей пояснює:
[переклад з англійської] «Це сталося через ухвалення двох дуже сумнівних рішень: одного, згідно з яким конституційним було обрання президента парламентом, і другого, згідно з яким Кучма міг йти на третій термін».
А про суди загальної юрисдикції, каже суддя Футей, годі вже говорити: згідно з опитуванням Фундації виборчих систем в 2001 році, 68% опитаних уважали, що судовій системі вірити не можна. Роком пізніше ця цифра збільшилася до 75%. Наразі, після помаранчевої революції, перед українським суспільством і міжнародною спільнотою стоїть питання: як подолати цю колосальну цифру недовіри, і чи можна взагалі говорити про Україну як правову державу? Оптимізму судді, що не все втрачено, надало рішення Верховного суду у грудні, яким було визнано недійсними другий тур виборів і призначене переголосування. Це показало народу, що розподіл гілок влади і незалежність судової гілки - не лише на папері, а на практиці.
А для забезпечення незалежності суддів необхідно таке, уважає Богдан Футей: збільшення зарплати--в рази. Це допоможе здолати корупцію в системі. Підтримка вільної преси, дотримання влади закону не на папері, а на практиці. Стосовно ж найрезонансніших вчинків нової влади: конституційної реформи, то Богдан Футей уважає:
«Щодо конституційної реформи--то вона або відбудеться, або ні. Вона прив’язана до ухвалення закону про місцеве самоврядування, якщо його введуть в дію до кінця серпня, то реформа почнеться в вересні, якщо ні--тоді з січня».
Але можливе також визнання конституційної реформи -- неконституційним актом, уважає Богдан Футей, бо сама пакетна угода приймалася з порушенням Конституції, каже вiн.
Щодо ж приватизації і реприватизації: там потребують чіткого юридичного визначення, що таке земля і власність, говорить американський суддя. Цього немає в українській системі. І це відстрашує інвесторів, каже Футей, посилаючись на власний досвід праці з деякими з них. Однак, лише українці мусять рятувати себе, уважає він, і допомогти їм в цьому і покликана всеохоплююча юридична реформа.
