Київ – 16 вересня. Рівно 4 роки тому був вбитий і обезголовлений журналіст Георгій Гонгадзе. Його останки досі не поховані; винуватці його смерті досі не названі; справа, як виглядає, не розслідується. Чому? З таким питанням звертаюсь до перехожих на вулиці.
- «Чому? Риторичне питання. Всі це знають, і можуть пальцем показати на тих винуватців. Але навіщо? Щоб самому зникнути»?
- «Я вважаю, що в нашій державі, коли керує ви бачите хто, все можливо. Його спеціальне за те й вбили, що він правду хотів розповісти народу. І це буде до тих пір, поки у влади буде отака мафія стояти».
- «Змінилося 4 генеральних прокрурори, кожен з них оголошував, що ось-ось, днями повідомить громадськість, хто це зробив. 4 роки триває це трагічне розстеження, і це дозволяє зробити певні висновки. Очевидно, комусь дуже невигідно, щоб справу було справді розкрито».
- «Ви бачите, що зараз і печать, і радіо, і телебачення захватили люди, які не заінтересовані доводить це діло до кінця. І вони його не будуть доводить, поки не зміниться влада в кращу сторону».
- «Напевно, це справа, яка буде затягнута на багато-багато років, і якщо до влади все-таки прийдуть люди, які будуть зацікавлені в тому, щоб її розкрити, то напевно, дуже багато піде за грати. Тому і затягують її на багато-багато років, а загалом думаю, що це жахливо, коли така людина, розумна, освічена, інтелектуал, за те, що він був патріотом, він за це постраждав. Постраждала і його сім`я, і дуже дивно, що за це мало говорять, мовчать. Взагалі в світі резонанс дуже великий».
У світі резонанс великий, Україна мовчить. У пік «касетного скандалу» на вулиці виходило щонайбільше кількасот тисяч людей, сьогодні Гонгадзе, здається, остаточно забутий. Чи українцям байдуже до того, що таке сталося в їх країні?
- «Я думаю, що не байдуже, нормальним людям це не може бути байдуже. Але справа в тому, що люди безправні, вони не згуртовані, вони, може, не знають, що робити, вони себе захистити не можуть».
- «Я б не сказала, що байдуже. Якби народ краще жив, може б, він більше виступав, він своїх проблем не може, звичайних вирішити».
Мої співрозмовники кажуть: справа повинна бути доведена до кінця, злочинці мусять бути названі. Вони впевнені, що рано чи пізно це станеться.
- «Всяке убийство надо до кінця розслідувать, надо довести до кінця. Хто тут заінтересований, щоб його вбити – я думаю, що це тільки влада винувата. Коли гине просто людина, жалко, а коли людина, кореспондент, який ніс добро людям непреривно, який у своїй печаті всігда говорив правду, це зло, це велике зло».
- «Я вважаю, що це не потрібно замовчувати, тому що саме з цього й починається – це тільки один Гонгадзе, але ж їх дуже багато таких, що вбивають і замовчуються. Чому замовчуються – тому що, дійсно, це не вигідно владі, щоб розкривали. Бо вони в цьому зацікавлені, щоб вбивати. Не виконується Конституція, не виконуються закони, замовчується свобода думки, права наші. Вбити – та й усе, це все закон влади. Знищувать те, що їм на шкоду.
- «Я думаю, що все ж таки треба знайти винуватців, і публічно показати на них пальцем.
- «Це необхідно. Це виняткової важливості завдання. Обов`язково треба розслідувати. Незалежно розслідувати. Безперечно, справу Гонгадзе буде розкрито – коли, це інше питання. Але я вірю, що цю справу буде розстежено і розкрито до кінця.