Сьогодні невідомі намагалися підірвати український патруль в Іраку. А тим часом непідтримка українцями направлення миротворчого контингенту в Ірак пояснюється здебільшого їх малою обізнаністю з характером цієї акції. Такого висновку дійшли експерти Центру соціального прогнозування, провівши на початку серпня репрезентативне опитування, в якому взяло участь тисяча двісті осіб.
Рішення направити український миротворчий контингент до Республіки Ірак приймалося у травні поточного року в атмосфері гострої суспільної дискусії. Причому головним аргументом опонентів цього рішення було те, що населення його не підтримає. Аксіому про громадське невизнання доцільності акції вирішив перевірити Центр соціального прогнозування. Перша відповідь, одержана в процесі опитування, не принесла жодних несподіванок. “Проти” направлення в Ірак українських військових висловилась величезна більшість – понад 77 відсотків українців.
Однак соціологи кажуть, що інші результати опитування показали: така масова непідтримка є виявом не стільки принципової позиції, скільки гранично низької поінформованості. Серед усіх опитаних 17 з половиною відсотків взагалі нічого не знали про цю подію. Лише 66 відсотків дали правильну відповідь на запитання про те, кого відправляють до Іраку – військовослужбовців строкової служби чи контрактників. Три чверті опитуваних не знають або помиляються щодо того, за чий кошт утримуватиметься український контингент.
Разюча цифра, але третина опитаних не вбачають різниці між відправкою українського миротворчого контингенту до Іраку і направленням радясньких військ до Афганістану. Лише трохи більше половини опитаних кажуть, що знають, хто приймав рішення про відправку військ, причому з них лише половина дали правильну відповідь.
Отож як підсумовує керівник Центру соціального прогнозування Анатолій Тихолаз, населення України погано чи, що ще гірше, хибно уявляє собі характер і мету акції, вважаючи, що Україна бере участь у війні, на яку відправляють призовників, невідомо за які кошти та невідомо на підставі якого рішення:
„Парадокс отриманих нами результатів полягає в тому, що не відбувалося нічого подібного. В жодній війні Україна не брала участь, жодної мобілізації призовників на цю війну не відбувалося, вести мову про те, що Україна зазнає суттєвих економічних збитків внаслідок цієї акції, ми не можемо, а враховуючи той зовнішньополітичний контекст, в якому приймалося це рішення, сьогодні вже ми можемо дозволити собі сказати, що це було на той момент, безумовно, виграшне зовнішньополітичне рішення для України.”
Як каже керівник Центру соціального прогнозування, в Україні бракувало психологічної підгтовки до прийняття такого рішення. Адже впродовж тривалого часу до початку іракської кампанії українські громадяни в засобах масової інформації стикалися з незмінним критичним ставленням до політики Сполучених Штатів. Радикальна зміна в стосунках між Києвом і Вашингтоном стала для багатьох психологічною несподіванкою.
Суспільство готове було б, за більшої обізнаності, далеко прихильніше сприйняти участь України в міжнародній миротворчій місії в Іраку, -- вважають експерти Центру. Про це, на їх думку, свідчить оцінка респондентами міжнародного резонансу цієї події. На запитання “Чи сприяє направлення військового контингенту в Ірак зміцненню міжнародного становища України?” більше третини – 38 відсотків опитаних – відповіли ствердним “так”.
