Спеціальні потреби

10.05.02  -  В цьому випуску: Чому США не підтримують міжнародний кримінальний суд; Війна і права полонених; Росія і поправка Джексона-Веніка; Балтія і НАТО; Українська панорама. - 2002-05-10


Редакційна стаття газети Вол стріт джорнел пояснює, чому США вийшли з підписаного КЛІНТОНОМ в останній день при владі договору про створення міжнародного кримінального суду. Він, по-перше, мав би право верховної інстанції над рішеннями судів США. По-друге, на відміну від вільних суспільств на кшталт американського, де суди контролюються демократичними інститутами, міжнародний кримінальний суд є, по суті, непідконтрольний, і міг би перешкоджати захисту США власних національних інтересів у глобальній війні з тероризмом, пишеться у редакційній Вол стріт джорнел.

Редакційна стаття газети Крісчен сайєнс монітор торкається історичних викликів, які війна з тероризмом поставила перед американською юридичною системою, а саме: право або політична доцільність? Іншими словами, чи можна затримувати підозрюваного у тероризмі без обмеження терміну, якщо це суперечить конституційному принципу презумпції невиновності? Міністр юстиції США ДЖОН ЕШКРОФТ, виступає за безстрокове затримання матеріальних свідків у справі тероризму. Але федеральні окружні судді, такі, як суддя ШІРА ШЕЙНДЛІН з Нью-йорку, заперечують це. ШЕЙНДЛІН нещодавно наказала звільнити з-під варти йоданського студента на тій підставі, що висунуті проти нього обвинувачення були пред’явлені, коли він перебував під незаконним арештом. Це, на думку Крісчен сайєнс монітор, є доказом того, що, не дивлячись на колосальні випробування, американська юридична система залишається частиною загальної системи взаємної перевірки - - балансів і противаг.

Торкаючись російсько-американських стосунків, МАЙКЛ МАКФОЛ професор Стендфордського університету, пише про необхідність якнайскорішого скасування конгресом поправки ДЖЕКСОНА-ВАНІКА від сімдесят четвертого року, накладеної на Росію за обмеження виїзду євреїв. Ця поправка перешкоджає надання Росії преференцій статусу у торгівлі зі США. Наразі в Росії нема перешкод для імміграції, пише МАКФОЛ, тому цей релікт холодної війни мусить бути скасований. Натомість конгресу, уважає експерт, слід ініціювати нові акти, скеровані проти придушення Росією свободи преси і совісті, порушень засадничих прав людини і громадян у Чечні, тощо, пише газета Вашингтон пост, говорячи, що БУШУ буде доцільно обговорити ці питання під час його зустрічі з ПУТІНИМ у Москві.

Оглядачка газети Вашингтон таймс ЕЛЛЕ ДЕЙЛ пише на редакційній сторінці часопису про другий раунд поширення НАТО. Увійти до альянсу прагнуть країни Балтії, Словаччина, Словенія, Болгарія, Румунія, Македонія і Албанія. Нагадуючи, що Росія фактично стала двадцятим членом НАТО, і що остаточна позиція Росії щодо членства балтійських країн невідома, оглядачка пише про позицію польського президента ОЛЕКСАНДРА КВАСЬНЄВСЬКОГО. Він є одним з небагатьох, хто з обережністю ставиться до зближення Росії і альянсу. На його думку, нова формула Ради Росія-НАТО мусить залишити незмінною функцію провідних натовських інститутів, зокрема, принцип єдності прийняття рішень і відповідальності за їх реалізацію, пише Вашингтон таймс.

Панорама українських подій: ТАРАС СТЕЦЬКІВ, один з небагатьох старожилів Ради з початку дев’яностих років, пише у газеті Київ-пост про демократичні перспективи оновлення українського суспільства в результаті останніх виборів. Наразі Україна, на його думку, стоїть на порозі стратегічних змін. З одного боку, спостерігається економічне пожвавлення. З іншого, нинішню владну структуру можна поставити у чітки рамки, яки б не дозволяли їй негативно впливати на економіку. Перша сесія нової Ради, на думку СТЕЦЬКІВА, мусить створити нову комісію з розслідувань продаж зброї. У дев’яносто другому році запаси зброї в Україні оцінювалися у дев’яносто мільярдів доларів. За даними іноземних спецслужб, було продано обладнання на суму тридцять п’ять мільярдів. Де гроші,--ставить сакраментальне питаня ТАРАС СТЕЦЬКІВ на сторінках газети Київ-пост, закликаючи до якнайповнішого розслідування цих фактів і покарання винних у можливому розкраденні України.

НАТАЛІЯ ФЕДУЩАК пише у газеті Вашінгтон таймс про вірогідну продаж КУЧМОЮ радарних комплексів пасивного спостереження Кольчуга Іраку сумою на сто мільйонів доларів. Інформація про це міститься на плівках МЕЛЬНИЧЕНКА. Київ відкидає ці обвинувачення. ФЕДУЩАК пише про обережну, але стурбовану реакцію держдепу на це, і про те, що Вашингтон мав серйозну розмову з Києвом про розповсюдження зброї. Деякі експерти сумніваються в автентичності плівок, наполягаючи на їх експертизі в Україні. ЮЩЕНКО, пише ФЕДУЩАК у газеті Вашингтон таймс, серйозно сприймає ці обвинувачення і бажає знати правду без емоцій.

І на закінчення випуску--газета Лос анджелес таймс повідомляе про телефонні записи, перехоплені правоохоронцями Каліфорнії, на яких українці ТЕТЯНА КОМІСАРУК та її чоловік, ВАЛЕРІЙ, обговорюють шляхи доставки до США нелегальних українських іммігрантів, включно з жінками, через мексиканський кордон. Жінок згодом змушували до проституції. Драматизм ситуації, пише Лос анджелес таймс, у тому, що бажання кращого життя у Штатах штовхали цих людей проникати туди незаконним шляхом. Проти КОМІСАРУКІВ і їх підручних порушено кримінальну справу, пише Лос анджелес таймс.

XS
SM
MD
LG