Колишній посол США в Україні, аналітик Атлантичної ради Джон Гербст заявив у вівторок, 26 вересня, що американці недостатньо поінформовані про те, що саме означає для США війна в Україні та чому підтримка ЗСУ відповідає національним інтересам Сполучених Штатів.

Про це дипломат говорив під час дискусії “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”, організованої Фундацією США-Україна.

“Єдине, чого вкрай потребує Україна, і що ми продовжуємо відмовлятися надати — це чітке проголошення наших стратегічних цілей, – сказав Гербст. – Я маю на увазі, що це безглузде порожнє “стільки, скільки потрібно” не означає абсолютно нічого”.

Від цього, каже дипломат, залежать і дискусії довкола виділення фінансування на озброєння української армії: якби мешканці США чітко знали мету своєї країни у цій ситуації, то не було б жодних проблем і затримок довкола виділення коштів і зброї Україні, вважає Гербст.

На його думку, президентові США варто сісти перед камерою, “як це робив [президент США Рональд] Рейган”, та сказати: “Дорогі американці, дозвольте мені сказати вам, чому це важливо… Ми хочемо, щоб Україна перемогла, це в наших інтересах, щоб Україна повернулася до своїх кордонів 1991 року”.

Адміністрація президента США повинна, каже Гербст, "пояснити американському народу чітко, які життєво важливі американські інтереси поставлені на карту в цій війні Москви в Україні".

Серед аргументів на користь національного інтересу США у підтримці України Гербст називає інвестицію в ослаблення російської армії, до того ж без втрати життів американських військових, а також сигнал для Китаю, який спостерігає за ходом війни та рівнем міжнародної підтримки України.

Гербст також наголосив, що політика Путіна спрямована на зміну форми міжнародного порядку у світі, а для цього йому “потрібно підірвати НАТО”. Намагання досягнути цих цілей “може коштуватимуть американських грошей і життів”. Натомість "набагато дешевшим" для Сполучених Штатів є виділення допомоги Україні на рівні 3-3,5% власного оборонного бюджету, що вже допомогло українському війську знищити третину війської потужності Росії, а це відповідає інтересам США, американській безпеці і стабільності.

При цьому Гербст відзначив: “Наш президент зробив феноменальну роботу. Понад 50 націй об’єдналися [у підтримці України проти агресії Кремля]”. “Це не триватиме вічно, якщо президент не стане і скаже: “Ось чому ми це робимо”, – застеріг дипломат.

Гербст, як повідомляв Голос Америки, раніше також пояснював у американських ЗМІ, що зокрема 40 млрд доларів додаткових видатків, які президент США Джо Байден просить у Конгресу, є “дуже розумною інвестицією в американську безпеку та добробут”.

“Якщо ви вірите, що стабільність у Європі життєво важлива не лише для американської безпеки, але й для американського процвітання, то 40 млрд доларів на рік - 4% нашого оборонного бюджету - це невелика ціна, щоб гарантувати, що Європа залишиться сильною, вільною та стабільною”, - сказав Гербст.

Експосол наголосив, що Росія проводить політику, спрямовану на завдання серйозної шкоди американським інтересам.

“Якщо Москва досягне успіху у цій війні в Україні, нам доведеться побоюватися, що Москва поширить свій контроль на країни Балтії, союзників. Тому розумно було б захистити життєво важливі американські інтереси, а оскільки стабільність і безпека Європи є життєво важливими інтересами Америки, - то дати Україні засоби для перемоги над росіянами в Україні”, – зазначив Гербст.

Дипломат наголосив: “Наше процвітання пов’язане з європейським процвітанням, яке залежить від стабільності та безпеки в Європі”.

Щодо підтримки України американцями, то учасники дискусії обговорили результати опитувань громадської думки, які засвідчують розподіл думок поміж повною підтримкою українців та певною "втомою" від теми війни. Однак Пітер Раф, науковець Інституту Гудзона наголосив на високому рівні двопартійної підтримки України серед законодавців США. За його словами, наприклад, представникам двох різних партій важко дійти згоди щодо податкової чи імміграційної політики, натомість більшість політиків "готова підтримувати Україну і в майбутньому".

Дивіться також:

"Розумна інвестиція в американську безпеку." Колишній посол США прокоментував очікування від Конгресу щодо додаткової допомоги для України

Цього місяця Росія зіткнулась зі значним ростом цін на бензин та дизель всередині країни, а також із дефіцитом.

В російській опозиції це пов’язують з тим, що уряд в Москві скоротив субсидії, які компанії отримували, якщо продавали дизель на внутрішньому ринку.

Через величезні потреби російського війська ці субсидії значно зросли, каже колишній російський міністр фінансів Сергій Алєксашенко в інтерв'ю Радіо Свобода.

В Міністерстві оборони Великої Британії не побачили в подіях на російському ринку прямого зв'язку з війною Росії проти України і вказали на зростання попиту з боку російських аграріїв на час збору врожаю. А от Воррен Петтерсон аналітик ING говорить про зменшення пропозиції дизелю в Росії, через плановий ремонт одного з нафтопереробних заводів.

Щоб стримати ціни Кремль практично повністю обмежив експорт дизелю та пального з 21 вересня, але вже через два дні пом'якшив заборону.

Вплив на світові ринки

Бензинова криза в Росії викликала нестабільність на світовому ринку дизелю, адже Росія є другим в світі експортером дизелю після США. Оглядачі на Заході заговорили про те, що Росія знову хоче використати енергію як зброю перед зимою.

Росія хоче як дестабілізувати світові ринки, так і вирішити проблеми з пальним всередині країни, вважає головний дослідник з енергобезпеки Центру стратегічних студій у США Бен Кагілл.

"Це і те, і інше, - каже Кагілл в коментарі Голосу Америки. - Гадаю їх непокоїть, що всередині країни ростуть ціни на дизель. В Росії збирають врожай. Ціни на дизель досить високі для населення, в час коли економіка сповільнюється, а рубль слабкий".

Кагілл додає, що геополітичні мотиви відіграють свою роль також. "Пам’ятаймо, Росія у минулі місяці скоротила експорт нафти на 300 000 барелів на день. Зараз вона хоче ці обмеження подовжити до кінця року разом з Саудівською Аравією та іншими країнами ОПЕК плюс".

"Світові ціни на паливо вже зростають і це непокоїть. Ці кроки з експорту дизелю та бензину лише погіршують ситуацію. А чи вигідно Росії, щоб ціни на Заході зростали? Відповідь – так", - додає експерт.

Крок найбільше вплине на країни, які тепер залежать від російського пального, зазначають в міноборони Великої Британії. США, ЄС, Канада, Велика Британія не купують російські нафтопродукти та нафту доставлену морем, через санкції запроваджені проти Росії після її вторгнення до України. Однак, ринки взаємопов'язані, тому зростання цін може заторкнути і ті країни, які прямо не залежать від російської нафти та нафтопродуктів.

Справді, зростання світових цін на нафту в останні місяці змусило оглядачів говорити про те, що вплив Росії на нафтові ринки зберігається. А те, що розрив між ціною на нафту "брент" та російською "юралз" скорочується багато хто сприймає, як ознаку того, що західні нафтові санкції не працюють.

Чи працюють нафтові санкції проти Росії?

Все ж через Західні санкції Росія не може отримувати оплати в доларах та інших світових валютах, що значно ускладнило нафтоторгівлю для Росії.

Замість нафтодоларів, за оцінками аналітиків Kpler, які надає Bloomberg, майже мільярд доларів щомісяця Росія отримає в індійських рупіях. Рупії не є твердою валюту і придбати за неї можна небагато. Це визнав і російський міністр закордонних справ Лавров, який під час саміту "Групи 20" у вересні вказав: "Накопичилось багато мільярдів рупій, які поки не знаходять для себе застосування".

Міністр нафтопродуктів та газу Індії сказав в інтерв'ю CNBC в серпні, що Індія отримує значну знижку на російську нафту. "При дисконті в 30% росіяни перев'язують [нафту святковою] стрічкою і пересилають її нам безкоштовно".

З іншого боку, оглядачі вказують, – знижка з якою Росія продає свою нафту зменшується, а росіяни навчились використовувати тіньовий флот, щоб обходити цінове обмеження "Групи семи", яка заборонила страховим компаніям та перевізникам своїх країн обслуговувати експорт російської нафти, якщо нею торгують за ціною вище обмеження, встановленого на рівні 60 доларів за барель.

"Цінова стеля експорту нафти та нафтопродуктів не така міцна, - каже Кагілл. - Повсякчас російську нафту експортують вище обмеження. Це їм очевидно вдалося, і Росія перевозить нафту по світові завдяки так званому тіньовому флоту танкерів, знаходить альтернативу послугам компаній "Групи Семи".

"Забезпечення виконання санкційного режиму G7 не таке й сильне, і в результаті Росія продовжує експортувати багато нафти та нафтопродуктів", - додає він.

Щоб підвищити ефективність "цінової стелі" головний економіст Міжнародного інституту фінансів, що у Вашингтоні, Робін Брукс пропонує боротись з тими, хто допомагає Росії, зокрема в ЄС.

"Нічого не було зроблено, щоб не дозволити грецьким олігархам продавати свої нафтотанкери Путіну, і це стає великою ганьбою для G7 та ЄС. Завдяки цьому Путін тепер контролює 60% експорту нафти морем, що дуже шкодить ціновому обмеженню G7", - твітує аналітик.

Чи почне Росія переводити економіку на воєнні рейки?

Загалом аналітики погоджуються, що цієї зими Росія не може собі дозволити морозити Європу. Кагілл прогнозує – російська заборона протримається лише десь місяць, зокрема тому, що повернуться до роботи нафтопереробні заводи. Якщо їхню продукцію "не можна буде експортувати, якщо буде заборона, то Росія заповнить сховища, і треба буде або закривати заводи, або відкривати експорт"

Також Кагілл передбачає, що російські компанії тиснутимуть на Путіна, щоб той дозволив експорт.

"Завжди є тертя між внутрішнім продажем та експортом, бо експорт приносить тверду валюту – долари чи іншу валюту - і це значно цінніше для багатьох компаній, ніж рубль, бо курс рубля падає через всі ці події в останні 18 місяців. Тому з точки зору компаній, дуже потрібно втримати експорт. І думаю про це російський уряд говоритиме з компаніями. Але якщо така політика триватиме, це створює напругу та складнощі, і якщо забрати у компаній експорт, це боляче вдарить по них і може викликати реакцію.

Ця криза для Кремля може означати початок переходу російської економіки на воєнні рейки.

На заміну субсидіям прийде ручний розподіл каже колишній російський міністр фінансів Сергій Алєксашенко. Він припускає, що Кремль видаватиме квоти на експорт і слідкуватиме, щоб пальне йшло насамперед для війська та аграріїв.

Україні бракує міжнародних механізмів, що допомагав би повертати українських дітей, яких незаконно вивезли до Росії. Про це в інтерв'ю Голосу Америки розповів генеральний прокурор України Андрій Костін.

"У нас є певний набір міжнародного законодавства для захисту українських дітей, але зараз цього недостатньо, щоб повернути їх додому", - відзначив він. Він пояснив, що притягнути до відповідальності винних за депортацію українських дітей – "не означає автоматично, що наших дітей повернуть додому", адже не існує механізму, який автоматично повертав би дітей в Україну з Росії.

Костін підкреслив, що ООН та інші міжнародні партнери повинні відігравати активнішу роль у поверненні незаконно депортованих Росією дітей з України: "Якщо Організація Об’єднаних Націй була такою активною у тому, щоб нагодувати дітей в інших країнах українським зерном, ООН могла б відіграти провідну роль у поверненні українських дітей додому з Росії, використовуючи всі елементи комунікації та тиску на російську владу, щоб повернути наших дітей додому. І це важливо не лише для українських дітей, це важливо для багатьох інших дітей у багатьох інших країнах світу, де їхні права порушуються у багатьох інших війнах та конфліктах".

На запитання про те, як саме зараз планує діяти українська влада, щоб розв'язати це питання, генпрокурор відповів: "Звичайно, ми також будемо розширювати режим санкцій на тих, хто причетний у Росії до цієї незаконної діяльності. Ми також використовуємо інші шляхи, про які я не буду говорити публічно, щоб повернути наших дітей додому в Україну".

За офіційними даними української влади, Росія незаконно депортувала майже 20 тисяч неповнолітніх українців. При цьому за деякими джерелами, цей показник може сягати 744 тисяч.

Дивіться також:

У Гаазі українські підлітки закликали допомогти повернути з Росії незаконно вивезених дітей

Як повідомляв Голос Америки, Міжнародний кримінальний суд у березні видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його у незаконній депортації дітей з України, що є воєнним злочином.

Нагадаємо, шестеро українських дітей, серед яких діти-сироти, котрим вдалося повернутися із територій, окупованих Росією, розповіли свої історії в Гаазі, де нідерландська неурядова організація Orphans Feeding Foundation за підтримки президента України Володимира Зеленського розпочала кампанію "Поверніть дітей в Україну". А прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан днями заявив, що хоче почути історії українських дітей під час засідань щодо притягнення до відповідальності винних у цих злочинах.

Днями Палата громад канадського парламенту одностайно ухвалила резолюцію про засудження депортації українських дітей до Росії й визнала це геноцидом і воєнним злочином.

Другі дебати серед претендентів на номінацію від Республіканської партії на пост президента США відбудуться 27 вересня 2023 року у Каліфорнії.

Декілька питань, які варто знати...

• Якісна участь у дебатах і відповідна підтримка виборців можуть покращити шанси претендента у подальшій політичній кар’єрі. Включно з потенційною можливістю отримати посаду у команді кандидата у президенти й адміністрації майбутнього президента.

• Претенденти повинні набрати щонайменше 3 відсотки голосів у двох загальнонаціональних опитуваннях, або 3 відсотки в одному загальнонаціональному опитуванні та 3 відсотки у двох опитуваннях, проведених в штатах, які відбирають номінанта від партії раніше за інші штати у виборчому циклі.
  • Це штати Айова, Нью-Гемпшир, Південна Кароліна та Невада.
  • Ці умови треба виконати до 25 вересня.
• Кожному з претендентів також знадобиться підтвердити, що принаймні 50 000 людей зробили грошовий внесок у їхню передвиборчу кампанію.
  • Щонайменше по 200 унікальних донорів треба залучити у 20 різних штатах чи територіях США.
• Організатори дебатів також вимагають, щоб претенденти зобов’язалися підтримати остаточного кандидата на посаду президента від Республіканської партії.
  • А також, щоб претенденти не брали участі в дебатах, не санкціонованих Республіканською національною конвенцією.
• Це набагато більш жорсткі вимоги до претендентів, ніж на перших дебатах у серпні цього року.
  • Відтак, є вірогідність, що на другі дебати потрапить менше претендентів, ніж на перші.

• Станом на 25 вересня колишній президент Дональд Трамп має право на участь у других дебатах 27-го вересня.
• Інші претенденти, які пройшли кваліфікацію:
  • Губернатор Флориди Рон Десантіс
  • Колишній віцепрезидент Майк Пенс
  • Бізнесмен Вівек Рамасвамі
  • Колишня посолка США в ООН Ніккі Гейлі
  • Сенатор від Південної Кароліни Тім Скотт
  • Колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті

• Трамп не братиме участь у дебатах 27-го вересня. Наразі він набагато випереджає усіх решту республіканських претендентів за результатами опитувань.
  • 4-го вересня Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що він "не буде брати участі у дебатах".
• Натомість цього дня Трамп виступить з промовою перед страйкарями автопромисловості у Детройті.

• Коротка відповідь – так!
• Конституція США не має відвертої заборони бути президентом особі, яку обвинуватили чи визнали винною у скоєнні злочину.
• Однак, жоден кандидат від Республіканської чи Демократичної партії ніколи не балотувався на найвищу посаду в країні, перебуваючи під обвинуваченнями у кримінальному злочині.
• Водночас розділ 3 14-ї поправки до Конституції США забороняє особі обіймати посаду — президентську та інші державні посади, якщо вона брала участь у «заворушенні чи повстанні» проти Сполучених Штатів.
• Американські юридичні експерти наразі дискутують, чи можна на практиці застосувати 14-ту поправку, щоб позбавити Трампа можливості стати президентом.

• Справді, за даними соцопитувань, багато виборців-демократів хотіли б, щоб хтось інший замість Байдена виступив від демократів на виборах 2024 року.
  • До того ж на час виборів 2024 року Байдену буде майже 82 роки!
• Однак, Байден вже заявив у квітні 2023 року, що планує балотуватися на другий термін.
  • Тож будь-яким потенційним претендентам-демократам довелося б змагатися за номінацію проти чинного президента.
• Жоден чинний президент у сучасній історії США не програв боротьбу за номінацію.
  • Однак, якщо хтось змагається проти чинного президента за номінацію, це може бути ознакою того, що президент не має достатньої підтримки у партії та серед виборців. Він може з більшою ймовірністю програти вибори.

У матеріалі використано фотографії АР та Reuters.

Україна бореться за свою свободу, та за демократичні цінності. При цьому Україна забезпечує безпеку Молдови, вважає Санду.

В інтерв'ю CNN 26 вересня вона висловила сподівання, що світ зможе продемонструвати більше єдності щодо підтримки України в найближчі місяці. Вона запевнила, що у розмовах зі світовими лідерами бачить їхню тверду прихильність допомозі Україні «стільки, скільки це буде потрібно».

Президентка Молдови Мая Санду дала інтерв’ю Бріанні Голодризі — журналістці CNN молдовського походження у зв'язку з нагородою від Центру аналізу європейської політики (CEPA), який нагородив її Freedom Fighter Awards 2023.

Ця відзнака вшановує людей, які втілюють дух стійкості демократії перед обличчям авторитаризму. Санду отримала її за “виняткове лідерство в Молдові, зусилля країни у протистоянні російській агресії та підтримку України в її боротьбі за свободу”.

У розмові з CNN Санду каже, що Молдова віддана цінностям демократії, і запевняє, що країна продовжуватиме робити все можливе, щоб залишатися частиною вільного світу.

Інтеграція в ЄС – це не просто приємна мрія для країни, а єдиний спосіб зберегти її демократію в безпеці, переконана Санду.

Україна забезпечує безпеку Молдови

Відповідаючи на питання про її головний меседж до світових лідерів на Генасамблеї ООН, президентка Молдови наголосила на необхідності продовжувати допомагати Україні, бо безпека Молдови безпосередньо пов'язана з безпекою України.

Молдова живе із постійними загрозами з боку Росії. На початку цього року Мая Санду заявила про плани Росії здійснити державний переворот у Кишиневі. Наприкінці липня країна вислала десятки російських дипломатів. Росія підтримує радикальну і наразі заборонену у Молдові партію Șor, і все ще утримує 1500 військових у сепаратистському регіоні Придністров’я.

Розповідаючи про те, як Молдова вибудовує довгострокову безпеку у таких умовах, Санду зауважила, що країна прогресує попри постійні загрози.

“Росія хоче тримати нас у сірій зоні і мати можливість використати Молдову проти Заходу та проти України,” — вважає президентка.

Зокрема, вона відзначила намагання Росії вдаватися до енергетичного шантажу. У відповідь на це Молдова диверсифікувала енергетичні ресурси і за останній рік припинила споживати російський газ, за винятком Придністров’я, розповіла Санду.

“Це було нелегко, звичайно, ціна переходу висока, але Росія нас більше не шантажує в енергетичному питанні,” — каже вона.

Вплив Росії на внутрішню політику Молдови – підкуп, дезінформація, перешкоджання виборам

Крім цього, Санду розповіла про спроби Росії вплинути на внутрішню політику Молдови. Так, каже президентка, Росія фінансує протести, перетворюючи їх на насильницькі рухи та поширює пропаганду.

Для протидії дезінформації, Молдова створила спеціальну команду, яка має не дати пропаганді зашкодити виборчому та демократичному процесам.

“Нещодавно під час виборів у одному з регіонів, ми бачили, як використовуючи брудні гроші та корумповані злочинні угрупування, Росії вдалося втрутитися у вибори,” — поділилася Санду.

З огляду на те, що в листопаді в країні мають відбутися місцеві вибори, а наступного року — президентські, Санду занепокоєна тим, що це може вплинути на результати волевиявлення. Головною підтримкою цієї загрози вона вважає корупцію.

“Дуже важливо, щоб партнери продовжували застосовувати санкції проти молдован, які є частиною корумпованих груп і намагаються підірвати демократію в Молдові,” — наголосила вона.

Іншим викликом для країни через російську агресію в Україні є економічні наслідки, розповіла президентка. Незважаючи на це, Молдова намагається покращити бізнес-середовище і залучити нових інвесторів.

“Ми розуміємо, що війна на кордоні може бути не дуже привабливою для інвесторів. Але ми віримо в перемогу України, і ті інвестори, які зараз прийдуть до Молдови, матимуть певні переваги, коли в Україні розпочнеться відновлення,” — заявила Санду.

Крім того, вона зауважила, що країна розраховує на міжнародну підтримку. Зокрема у сфері оборонного сектору.

Росія не відмовиться від своїх планів навіть після перемоги України

Актуальними залишаються й воєнні загрози на кордоні Молдови з Україною. Одеса є постійною мішенню для російських ракетних атак, які тільки посилилися після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди. Захоплення міста було однією з воєнних цілей Росії.

Відповідаючи на питання журналістки про те, чи непокоїть Молдову намір Росії створити сухопутний міст між Кримом і Придністров’ям, Мая Санду зауважила, що завдяки стійкості та опору українців, вона не бачить загрози для того, щоб Росія фізично дісталася до кордонів її країни.

Однак, зауважує президентка, Росія щоденно бомбить порти — Одесу та ті порти на річці Дунай, які є всього за п’ять кілометрів від молдовського порту.

“Міжнародне співтовариство має зрозуміти, що Україні потрібно допомогти припинити тиск, тому що Росія збирається створити проблеми не лише для нас у регіоні, але й виходитиме за його межі, якщо їй дозволять це зробити,” — наголошує вона.

Санду вважає, що Москва не відмовиться від планів реінтегрувати Молдову у російський світ, незалежно від того, як закінчиться війна в Україні. Однак, каже президентка, у випадку перемоги України, зробити це буде набагато складніше. Саме тому, наголошує вона, демократичний світ має об’єднатися.

“Ми повинні продовжувати вірити в міжнародну систему, засновану на правилах, ми повинні її захищати. І ми повинні вірити в демократію. Це не легко. Ми бачимо, що за це потрібно боротися щодня. Це один урок, який я засвоїла, але він вартий цієї боротьби,” — підсумувала Санду.

Дивіться також:

Румунія і Молдова засудили чергові російські обстріли українських портів