Українська служба «Голосу Америки», відзначаючи 60 річницю свого мовлення, провела круглий стіл, присвячений внутрішньо- та зовнішньополітичним аспектам президентських виборів в Україні. Дискусія розпочалася з обговорення економічної та політичної ситуації в Україні напередодні виборів.
Представник Атлантичної ради Адріан Каратницький переконаний, що реальні шанси перемогти в першому турі виборів мають лише Тимошенко та Янукович. А в другому турі природа виборчої кампанії значно зміниться. По-перше, більшість партій Помаранчевого табору, які зараз ведуть кампанію проти Тимошенко, об’єднаються навколо її кандидатури. По-друге, телевізійні дебати нададуть їй суттєву перевагу.
«Згідно з законом, відбудуться національні дебати між Віктором Януковичем, який не є харизматичним та переконливим учасником дебатів, та Юлією Тимошенко, чия харизма та відмінне вміння дебатувати не має рівних», - сказав Каратницький.
Втім, незважаючи на ідеологічні відмінності між двома кандидатами, значної різниці для країни від того, хто вийде переможцем, немає. Переможцю – чи то Тимошенко чи то Януковичу – доведеться мати справу з бюджетним дефіцитом, проводити пенсійну та судову реформи. Однак подальша доля переможеного, вважає Каратницький, різнитиметься значним чином.
«Якщо Віктор Янукович переможе, Тимошенко залишатиметься серйозним опонентом, впливовим лідером опозиції. Якщо вона виграє, Янукович як політичний лідер, зникне. Для нього це буде четверта програна виборча кампанія».
Голова Бізнес-ради США-Україна Морґан Вільямс запевнив присутніх, що хоча світова економічна криза завдала великої шкоди економіці України, західні компанії поки що не поспішають виводити свої активи з країни.
«По-перше, глибина того, що трапилося в Україні, хоча падіння було величезним, не була такою, як багато людей побоювалося. По-друге, багато людей вважають, що дна вже досягнуто і тепер відбуватиметься повільне економічне зростання. Багато людей вважають, що до кінця 2010 року, якщо не відбудеться другої хвилі кризи, Україна повернеться до позитивного економічного зростання».
Для того, аби ситуація виправилася, вважає Вільямс, Україні необхідно щонайменше 20-30 мільярдів доларів фінансових вливань – від МВФ, Світового банку та західних інвесторів – передумовою чого є покращення умов ведення бізнесу в країні. А от у сфері діяльності громадських організацій Україна значно випереджає інші країни на пострадянському просторі.
Принаймні так вважає Надія Дюк, віце-президент американського Національного фонду за демократію, яка навела кілька прикладів, де українські громадські організації стали піонерами у запровадженні певних видів діяльності, пов’язаної з виборами. До цього відноситься проведення екзит-полів, робота внутрішніх спостерігачів, аналіз політичних платформ кандидатів аналітичними центрами та моніторинг висвітлення виборчої кампанії мас-медіа.
«Починаючи з кінця 90-их, одразу кілька громадських організацій проводять моніторинг мас-медіа. Вони вимірюють із секундоміром, як довго певного політика показують по телевізору та вимірюють скільки газетної площі присвячено його цитатам. Потім вони аналізують та у доступній формі репрезентують виборцям факти, які свідчать про те, що їхньою думкою маніпулюють».
На думку Ореста Дейчаківського з Гельсінкської комісії існує ймовірність, що наступні президентські вибори будуть більш проблемними, ніж три попередні виборчі кампанії:
«Згідно думкою певних аналітиків, легітимність та прозорість виборів залишається під загрозою через відмову Верховної ради затвердити поправки до закону про вибори у редакції від липня минулого року. Туманні формулювання ставлять під загрозу можливість легітимно опротестувати результати виборів в судах».
За словами Ореста Дейчаківського, до інших проблемних моментів відноситься повідомлення про підкуп виборців, чорний піар, нестача фінансування виборів, як також недосконалість списку реєстру виборців.
«Україна нарешті має централізований електронний реєстр списку виборців. Він має запобіжники такі, як можливість виборців перевірити дані про себе в списку, але досі існує занепокоєння щодо його якості. Основне занепокоєння полягає у тому, що виборці можуть подати заявку про включення до реєстру у день виборів безпосередньо на виборчих дільницях, що може вести до порушень, включно з голосуванням однією особою кілька разів».
Загалом, на думку учасників дискусії, наступні вибори не ставлять демократію в Україні під загрозу. Реальну небезпеку становить непрозора і неефективна система врядування в країні та корупція.
(Дискусію в повному обсязі мовою оригіналу дивіться тут.)
