Тридцять чотири журналісти загинули при виконанні своїх професійних обов’язків цього року. Ще 30 журналістів, як повідомляє незалежна організація Комітет захисту журналістів, пропали безвісті. Представники ЗМІ з усього світу вшанували у Нью-Йорку заслуги кількох журналістів, які працюють в дуже важких умовах.
У Шрі-Ланці журналісти вийшли на вулиці і зіштовхнулися із поліцією, протестуючи проти вбивства редактора місцевої газети, що сталося у січні. Деякі правозахисні групи звинувачують уряд країни і сили, які за ним стоять, у причетності до цього вбивства.
У лютому три нападники у масках застрелили директора найбільшої сомалійської медіа компанії, коли він розмовляв на вулиці в Могадишо з кількома репортерами. Його колишній начальник був застрелений двома роками раніше.
27-річний сомалійський журналіст Мустафа Гаджі Абдінур знає із власного досвіду, що означає працювати в одній з найнебезпечніших для журналістів країн.
«Мене намагаються залякувати, практично, щодня. Деколи телефонують люди і кажуть мені, що те, що я роблю, є неправильним. Хоч я знаю, що ризикую життям і що бути журналістом в Сомалі дуже небезпечно, я все одно відданий цій справі. Я хочу бути журналістом».
Абдінур - один із кількох репортерів та редакторів, яких вшановує Комітет захисту журналістів Міжнародною премією «Свободи преси», каже виконавчий директор Комітету захисту журналістів Джоел Саймон.
«Ми намагаємося викривати ці зловживання і виводити на поверхню репресивні дії цих урядів, щоб таким чином надати психологічну, а також практичну підтримку журналістам, які працюють у дуже важких умовах».
Ще одним лауреатом премії «Свободи преси» стала Назіга Реджіба з Тунісу. Вона працює редактором Інтернет-видання новин, яке блокується туніським урядом. Вона розповідає, як туніська влада перешкоджає в її роботі.
«Якщо я повинна одержати від уряду певні сертифікати чи ліцензії, то все це робиться дуже важко. Дуже важко нав`язати контакт із джерелами інформації. Є багато перешкод до використання технологічних інструментів, як наприклад, Інтернет чи телефон. Ми, як журналісти, намагаємося обійти ці перешкоди, щоб якимсь чином виконувати нашу роботу. Якби ми цього не робили, то з Тунісу не було б чути жодних голосів».
Двоє журналістів, що удостоїлись премії «Свободи преси», Тісайнаяґам з Шрі-Ланки та Ейнула Фатулаєв з Азербайджану не змогли прибути до Нью-Йорка для одержання нагороди. Вони відбувають довгі терміни ув’язнення у своїх країнах на підставі сфабрикованих, як вважається, звинувачень у терористичній діяльності.
Комітет захисту журналістів каже, що насильство проти репортерів та залякування змушує багато журналістів кидати роботу, або взагалі виїжджати зі своїх країн.
Мустафа Гаджі Абдінур говорить, що тотальне насильство в Сомалі змушує багатьох місцевих та іноземних журналістів втікати з країни.
«Якби я виїхав з Сомалі - то це означало б, що там залишилася ще менше журналістів. Якби тих кілька виїхали, то взагалі із Сомалі не було б ніяких новин. Щоби не допустити цього, я вибираю залишитися в моїй країні і робити те, що роблю».
Комітет захисту журналістів зазначає, що вшанування цих репортерів та редакторів Міжнародною премією «Свобода преси» заохочуватиме і надихатиме інших представників засобів масової інформації продовжувати свою працю, незважаючи на небезпеку.
