Спеціальні потреби


Brzezinski: “If Georgia or Ukraine falter, Russia again becomes an empire.”

In an interview with the Voice of America’s Ukrainian Service, former US national security adviser, currently CSIS Counselor and Trustee Zbigniew Brzezinski shares his views on the Obama administrations’ initiative to “reset” relations with Russia, on dilemmas the US faces in its policies toward Eastern Europe, particularly Ukraine, as well as on challenges facing Ukraine today and following the next presidential elections in January. The interview was conducted by Myroslava Gongadze.

MG: In the process of “resetting” relations with Russia it seems that the Obama administration still has not formulated a US strategy toward the region, toward Eastern Europe and particularly toward Ukraine. What do you think should be the new administration’s priorities in that part of the world?

ZB: I think the Obama administration has a good slogan – “reset.” But it’s also very vague and a little childish. You don’t “reset” a serious relationship. You try to strategically shape it. And I think the United States has essentially two seemingly contradictory goals to pursue, which, in fact, ultimately are not contradictory. One of them is to have a more cooperative relationship with Russia. Russia is an important country. We do have some common interests, which we ought to pursue, for example, in South-Central Asia, the issue of the Iranian nuclear program, disarmament, nuclear stability in general. These are legitimate and important objectives. But we also have another objective, namely, the consolidation of political pluralism in the space of the former Soviet Union and of the former Soviet bloc. That means, for example, and very specifically, again, that Georgia is not undermined, that Ukraine is not turned into a satellite. Now, superficially, these two objectives may seem in conflict. But in fact they are not. Because if Georgia survives, if Ukraine prospers, the chances are, in fact, greater in the long run that Russia will become a post-imperial democratic state. If Georgia or Ukraine falter, Russia again becomes an empire, with growing ambitions, which makes a long-term profitable relationship with it more difficult. So the contradiction is in fact superficial. In reality, we have to pursue intelligently both aspects of our relationship in a larger sense with Russia and that cannot be defined by a simple slogan such as “reset” the relationship.

MG: Do you agree with Senator Lugar, who said that the United States have to be more active in Ukraine, especially in this period leading up to the presidential elections?

ZB: I agree with that and I have been saying things of this sort for a long time myself. But, quite honestly, since this is addressed to a Ukrainian audience, I have to say in all frankness, that the ultimate responsibility for preserving Ukrainian independence rests on the shoulders of the Ukrainian people and of the Ukrainian elite. And I find it depressing to look at the top-level divisions in the democratic independence camp, at the internal feuding, at the intrigues, at the opportunities for a foreign power to manipulate internal affairs in Ukraine. And being of Polish origin I am also aware of the fact that what Ukraine is experiencing today is depressingly similar to what Poland experienced in the Eighteenth century. At that time Poland was essentially dominated by an elite that was aristocratic, that was wealthy, that was entrenched in various interests, and was manipulated by foreign powers, such as Prussia, Austria, and Russia. And the result was the loss of independence. Today, we have an oligarchic elite in Ukraine, that is in the pay of foreign interests, that is manipulating the wealth of the country for its own benefit and is not genuinely committed to the shaping of a nationally based Ukrainian democracy, which can then be an attractive object of European expansion. You cannot expect the Europeans west of Ukraine or people here in America to be more pro-Ukrainian than the Ukrainians. And I say this with emphasis, because Ukraine is now approaching presidential elections and these elections are going to be manipulated from the outside, for the purpose of reducing Ukrainian independence, perhaps even of turning Ukraine again into a satellite or even part of a larger imperial system, including perhaps even some loss of territory.

MG: When you are talking about “from the outside,” what do you mean?

ZB: I think most Ukrainians know what I am talking about. And if they don’t know, then they are so politically uneducated after twenty years of independence that it would almost despairing.

MG: When there is a new president in Ukraine, what do you think should be his or her main goals in terms of domestic policy and foreign policy?

ZB: Well, I would say it’s the same thing, domestic and foreign, that is to say to really consolidate a genuinely respectable democracy in Ukraine, which makes Ukraine an attractive object of interest for the rest of Europe. Culturally, Ukraine is a part of Europe. It is important to translate that into political, socio-economic realities. Nobody in Europe was begging Poland to be part of the European Union. The Poles became part of the European Union because they became attractive to the European Union. They showed that they’re determined to be a European state in every respect. That made it possible for Poland to be what it is today. Ukraine could be like Poland in five to ten years, with the right leadership and with the right national

MG: One more question – about the future of Ukraine in NATO. Some say Ukraine could have a better relationship with Russia even if it became a member of NATO or of any other security organization in Europe. Do you agree with that? Do you see Ukraine in NATO?

ZB: I think it depends again on the attitude of the Ukrainian people. If Ukraine becomes a part of NATO, as a country split within, with limited support for membership in NATO, it’s not going to help Ukraine, because it will become in itself a source of division, which other powers can exploit. The point of departure for membership in NATO is a Ukrainian national identity that has a defined geopolitical outlook and on the basis of a significant national unanimity then desires to be part of NATO. Look again at the experience of Poland. Poland did not become a member of NATO with only thirty percent of the people favoring membership in NATO. It was the overwhelming desire of the people to be in NATO that convinced NATO that the addition of Poland would be a source of greater stability in Central Europe, and would in fact enhance the NATO alliance and make the European situation more stable. If Poland was not a member of NATO, but divided within, Poland could today be in the same situation as Georgia. That is not the option that the Ukrainians should entertain. It’s about time that the political elite of Ukraine and the new generation of Ukrainians, in a calm and rational fashion, consider how best to structure their relationship with Europe, and with Russia, in such a way that Ukraine is a viable, secure, independent state. And that does not mean antagonism towards Russia. It doesn’t mean moving to NATO in order to be anti-Russian. It means creating a wider system of European stability and cooperation, in which Ukraine, a country of forty-five million people, potentially a wealthy country, could play a very important role, thereby also encouraging Russia to move more to the West. I think Ukraine, in a way, can help to shape the future of Russia, and to give Russia greater security and a role to play in the world. Because, otherwise, a Russia between a billion and a half Chinese, 550 million Europeans – much wealthier than the Russians -- will be an empty space with a declining population. So, in many respects, if Ukraine evolves constructively, it can help assure Russia a much more promising future.

Всі новини дня

“У нас ще багато роботи” — заступник міністра оборони США про нарощення військового виробництва

Заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант: зараз оборонний бюджет Сполучених Штатів удвічі нижчий, ніж в часи Холодної війни.

Через російську війну проти України Сполучені Штати наростили власне виробництво боєприпасів, однак воно все ще на недостатньому рівні. Про це розповів заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант на панельній дискусії центру СSIS.

За його словами, зараз оборонний бюджет Сполучених Штатів удвічі нижчий, ніж в часи Холодної війни.

“Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз. Сьогодні нам би довелося додати приблизно 2 трильйони доларів, щоб мати те, що ми мали в 1987 році. Після падіння Берлінської стіни в нас цього немає”, — сказав Вільям Лаплант.

Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз.
Заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант

Посадовець додав, що Сполучені Штати витратили багато на війни, але не на закупівельні програми. За його словами, зараз американське військове виробництво перебуває на мінімальному необхідному рівні.

“На чому я наголошую останні півтора року: що справді важливо — це виробництво. Бо якщо ви не запустите виробництво, ви не відчуєте масштабу, у вас не буде ланцюга постачання", – заявив заступник міністра оборони США.

Він наголосив, що зараз в Америці «мінімальний необхідний обсяг виробництва» і, можливо, «в деяких випадках навіть нижчий».

За словами заступника міністра оборони США, протягом останніх півтора року виробництво деяких видів зброї почало зростати "через боєприпаси для України, але у нас ще багато роботи".

За словами Лапланта, після Холодної війни у США склалась тенденція, коли після криз військове виробництво нарощувалось, однак за декілька років через відсутність активної потреби його обсяги знову падали. Так було у випадку війни в Перській затоці, після терактів 11 вересня чи після запуску операції “Непохитна рішучість” проти Ісламської держави. Нинішнім викликом стала російська війна проти України.

Вільям Лаплант зазначив, що американській індустрії довелося багато працювати, щоб налагодити виробництво для України та для поповнення власних запасів. Це торкнулось зокрема артилерійських снарядів 155-мм калібру, «стінгерів», «джавелінів», певною мірою ракет для комплексу Patriot.

“Ви бачили цифри для 155-міліметрових снарядів — ми подвоїли виробництво тільки за останні шість місяців. І ми досягнемо позначки в 100 тисяч снарядів на місяць приблизно через півтора року. Ситуація зі стінгерами, «джавелінами» та іншим також досить гарна — тож ми працюємо”, — додав Вільям Лаплант.

«Прихилити до себе людей». Дипломатія образів першої леді у США

Олену Зеленську зустрічають перед Білим домом. AP Photo/Susan Walsh

До американців українська перша леді зверталася під час візиту не лише з промовами, але й мовою своїх образів. Всього за 4 дні у Сполучених Штатах Олена Зеленська з’явилася у 8-ми різних образах.

Такі виходи вже давно вважають модною дипломатією та невербальним способом спілкування зі світом. Які сигнали хотіла послати Олена Зеленська і які вбрання вона для цього обрала? Розбираємо головні образи разом з експерткою з дипломатичного протоколу Наталією Адаменко.

Стримана двійка з накладними кишенями у відтінках хакі — кольорі, в якому ходить з початку широкомасштабної агресії її чоловік, — у такому образі перша леді України прилетіла до США. І вже в цьому вбранні є символізм, каже Наталія Адаменко:

“Цим кежуал-мілітарі стилем, що обрала пані Зеленська, вона сказала: вона тільки що з країни, де іде війна. І вона буде говорити про те, що відбувається”.

Перша леді демонструвала публіці, що вона — українка і коли отримувала нагороду за громадянське лідерство від родини Клінтонів. Зеленська була в чорних штанах-палаццо та шовковій блузі молочного відтінку з рукавами фасону “єпископ”.

Зеленська отримує нагороду за громадянське лідерство від родини Клінтонів. AP /Julia Nikhinson
Зеленська отримує нагороду за громадянське лідерство від родини Клінтонів. AP /Julia Nikhinson

“Темний низ і світлий верх — 100% образ, який вражає діловим стилем і він святковий. Єпископські рукави мені нагадують нашу вишиванку. І це теж говорить про те, що пані Зеленська не забуває ніколи, що вона українка, дружина президента України й водночас ділова жінка”.

Важливий захід — ще стриманіший образ. На саміті Генасамблеї ООН перша леді в — чорному піджаку з білим облямуванням. Адаменко погоджується з думкою, що побутує в мережі, що ця смужка символізує прагнення та надії українського народу у найтемніші часи.

Олена Зеленська на Генасамблеї ООН. REUTERS/Brendan McDermid
Олена Зеленська на Генасамблеї ООН. REUTERS/Brendan McDermid

“Це як промінь надії на те, що так, чорна смуга закінчується в житті, починається біла смуга, але у вас надія, що ви дасте нам змогу скоріше відчути цей білий колір в нашому житті”, - інтерпретує Адаменко.

Олена та Володимир Зеленські в Пентагоні. AP Photo/Andrew Harnik
Олена та Володимир Зеленські в Пентагоні. AP Photo/Andrew Harnik

Суцільний чорний костюм Зеленська обрала для візиту до Пентагону. Таке вбрання — наче шана пам’яті загиблим унаслідок катастрофи 11 вересня 2001 р. у США, каже експертка з диппротоколу Наталія Адаменко.

До слова, цей же образ дружина українського президента згодом одягне й для візиту з канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо. Але завдяки розпущеному волоссю наряд має зовсім інший настрій — каже вона.

Олена Зеленська на зустрічі з Джастіном Трюдо. UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS SERVICE / AFP
Олена Зеленська на зустрічі з Джастіном Трюдо. UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS SERVICE / AFP

"Трюдо — це Трюдо. Ви ж знаєте, що він може до класичного костюма надіти червоненькі шкарпеточки. Він такий трішки бунтар. Тому можна й розпущене волосся. Це не Пентагон, це Джастін Трюдо. Але не скажу, що він порушує дрес-код. І пані Зеленська цим рухом не порушила правила поведінки. Вона підкреслила, мабуть, дружні стосунки, менш ділові”.

“Натомість візит до подружжя Байденів мав вже не такий офіційний присмак. Тому бути у чомусь такому 100% діловому або підкреслено-стриманому немає сенсу, — каже Наталія Адаменко, — Олена підкреслила те, що вона — дружина президента України цією брошкою зі справжніми контурами нашої країни”.

Олена та Володимир Зеленські виступають перед американськими посадовцями та українською діаспорою. Brendan Smialowski / AFP
Олена та Володимир Зеленські виступають перед американськими посадовцями та українською діаспорою. Brendan Smialowski / AFP

А на зустріч із представниками української громади та американськими політиками, а перед тим — зі студентами університету Джорджтауну — Зеленська прийшла у вишиванці та чорних штанах. Адаменко говорить — цей образ поза будь-якою критикою.

"Студенти — це такий народ, до яких, мабуть, в чому ти не прийшов, вони завжди тебе будуть, мабуть, критикувати. Тому пані Зеленська обрала просто чорні штани, які носять усі, а вишиванка — це я. Я — українка. А національний одяг критикувати дуже складно. Вона молодець, вона знає шлях справжній до будь-якої аудиторії.”

Варто відзначити й манікюр першої леді — важко сказати, чи нафарбовані у неї нігті, чи ні. Відтак одразу стає зрозуміло: її вигляд — за усіма стандартами протоколу, запевняє Наталія Адаменко.

Олена та Володимир Зеленські в будівлі Національного архіву. REUTERS/Evelyn Hockstein
Олена та Володимир Зеленські в будівлі Національного архіву. REUTERS/Evelyn Hockstein

“Жінкам такого статусу не можна мати яскравий манікюр. Це прописане й непрописане правило. Тільки нюдовий. І не дуже довгі нігті. Це норма для жінки, яка посідає особливе місце у світі”.

Традиційно, кожен образ першої леді — від українських дизайнерів, що є обов’язковим в теперішній час, каже фахівчиня з диппротоколу.

"Вона презентує нашу державу. Вона - візитна картка свого чоловіка і нашої держави. І якщо вона б з'явилася в бренді від Armani, цього б ніхто не зрозумів”.

Мінімалізм, пастельні кольори та мінімум прикрас неначе символізують важливість м’якої сили інституту перших леді, каже фахівчиня.

“Одягом, невербальним методом спілкування, Олена багато чого розповіла. І про себе, і про нашу країну. І дійсно зробила все задля того, щоб досягнути мети. А знаєте, яка єдина мета правил поведінки? Прихилити до себе людей. І пані Олена правильно зробила одягом все, щоб прихилити до себе ООН, студентів, подружжя Байденів, Гілларі Клінтон — усіх.”

Переговори з Україною щодо зерна йдуть у «хорошому напрямку» – міністр сільського господарства Польщі

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським: «Ми всі хочемо шукати довгострокові рішення». AP Photo/Efrem Lukatsky

Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у «хорошому напрямку» після того, як «певні емоції» вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським, повідомляє CNN.

«Я радий, що у нас відбулася ця зустріч. Я радий, що ми говоримо про майбутнє, що ми будуємо механізми для майбутнього і ми заспокоюємо певні емоції, які, як ви всі знаєте, нам не прислужилися, і це, ймовірно, хороший напрямок», – сказав Телус під час пресконференції після онлайн-зустрічі.

Як повідомив Телус, його український колега Сольський пообіцяв обговорити з міністром економіки України можливість відкликання скарги проти Польщі у Світовій організації торгівлі.

«Це було б добре, тому що якщо ми хочемо поговорити, ми хочемо шукати рішення, і я думаю, що ми всі хочемо шукати довгострокові рішення, не тільки тут і зараз, але рішення на більш тривалий період, тому ця скалка є непотрібною, тому цю скалку, йдеться про скаргу, потрібно буде видаляти», – сказав він.

В офісі Телуса також повідомили, що перебувають "на завершальній стадії" переговорів з Литвою про організацію транзиту українського зерна до портів країни. Аналогічний захід Сольський запропонував і для Німеччини як транзитного пункту.

«Також міністр України запропонував перенести такий самий контроль на німецьку сторону, мова йде про німецькі порти, щоб вони були не на польсько-українському кордоні, а в німецьких портах. Я пообіцяв, що ми це розглянемо також цей варіант", - сказав Телус.

Також у середу в повідомленні Міністерства сільського господарства України йдеться, що "сторони обговорили план дій України щодо експорту сільськогосподарської продукції до Польщі".

Найближчими днями відбудеться тристороння зустріч міністрів сільського господарства України, Польщі та Литви щодо «перенесення ветеринарного контролю на територію країни призначення експорту, для покращення транзиту через Польщу», повідомляє українське Міністерство сільського господарства.

Напруженість між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно.

Один із найсильніших союзників Києва, Варшава також перебуває під тиском ультраправих, щоб вони зайняли більш жорстку позицію щодо України напередодні виборів у країні 15 жовтня.

Як повідомляв раніше Голос Америки, Президент Польщі Анджей Дуда виступив на захист рішення про заборону продажу українського зерна у Польщі, але пообіцяв транзит збіжжя через польську територію до третіх країн.

Гострі докори, якими обмінялися найвищі посадовці України та Польщі, викликали стурбованість долею партнерства Києва і Варшави на тлі російської війни.

Зокрема минулого тижня Польща викликала до МЗС посла України через критику обмежень для українського зерна президента України Володимира Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН. Зеленський звинуватив деяких партнерів у Європі у тому, що вони «підіграють» Москві і роблять "трилер із зерна".

Дивіться також:

Деталі зернового конфлікту між Україною та Польщею. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:10 0:00

НАТО збільшить виробництво зброї для України та власних запасів – посолка США

Посолка США при НАТО Джуліан Сміт: підтримка України всіма 31 союзниками по НАТО є «залізною і вона не згасає». Архівне фото AP, 15 лютого 2022 року.

У НАТО збільшать виробництво боєприпасів як для України, так і для країн-членів НАТО, які передали значну частку своїх озброєнь Україні.

На цьому наголосила посолка США при НАТО Джуліан Сміт час під віртуального форуму “Виграти війну. Виграти мир”, організованого в Центрі аналізу європейської політики (CEPA) в середу, 27 вересня.

Кожен союзник НАТО в той чи інший спосіб підтримує Україну, надаючи гуманітарну, економічну чи безпекову допомогу, але тривалі бойові дії показали, що запаси деякої зброї та боєприпасів до неї не вистачає, сказала посолка Сміт.

“Ми бачили випадки, коли союзники по НАТО надавали українцям усе, що вони могли, у двосторонньому порядку, що створювало певну нестачу у їх власних запасах. Тож в НАТО розпочали роботу в рамках того, що ми називаємо планом дій щодо оборонного виробництва, зосереджуючись на дефіциті боєприпасів як для українців, так і для деяких членів НАТО, які надавали допомогу Україні, що призвело до власного дефіциту”, – говорить посолка США при НАТО Джуліан Сміт.

Ми бачили випадки, коли союзники по НАТО надавали українцям усе, що вони могли у двосторонньому порядку, що створювало певну нестачу у їх власних запасах.
Джуліан Сміт

За словами Сміт, в альянсі зосередженні на посиленні зв’язків з приватним сектором, щоб спробувати прискорити виробничі лінії оборонної продукції.

Посолка США при НАТО наголосила, що підтримка України всіма 31 союзниками по НАТО є «залізною і вона не згасає».

“Питання, яке ми чуємо за столом переговорів НАТО, полягає в тому, що ще ми можемо зробити для наших друзів в Україні. Ми поділяємо зобов’язання підтримувати Україну. Ми розуміємо, що поставлено на карту. Україна не просто захищає свою територію. Україна захищає цінності, які всі ми тут захищаємо”, – говорить Джуліан Сміт.

За її словами, ніхто із союзників не пропонував зменшити допомогу Україні.

Джуліан Сміт також наголосила на значній ролі Європейського Союзу у допомозі Україні.

“Це надихає спостерігати, як НАТО та Європейський Союз розв'язують питання оборонної промисловості, співпрацюючи з приватним сектором, збільшуючи виробництво та гарантуючи, що не лише Україна отримує те, що їй потрібно для нагальних потреб на полі бою, але й що союзники по НАТО мають у своїх запасах те, що їм потрібно для власного захисту”.

Як раніше повідомляв Голос Америки, сьогодні під час дискусії в CEPA головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО генерал Сухопутних сил США Кріс Каволі наголосив на тому, що вивчаючи війну в Україні, в НАТО виносять висновки щодо нових та старих уроків ведення бойових дій.

Серед старих – конкуренція військового виробництва має значення, а от новіші уроки – дрони стали новим, недорогим і ефективним способом додати третій вимір до воєнних операцій. Інші ж уроки отримують своє підтвердження, як то поєднання розвідданих із проведенням операцій. За словами Кріса Каволі, НАТО ділиться цими уроками з українськими колегами, які їх успішно та швидко адаптують.

Дивіться також: Брифінг. Чи може Україна наростити власне виробництво боєприпасів?

Брифінг. Чи може Україна наростити власне виробництво боєприпасів?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

"Американський народ введено в оману". Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл каже, що підтримка України вигідна США

Під час візиту до Вашингтона президент України Володимир Зеленський зустрівся зі всім складом Сенату. На фото - Зеленський із лідерами республіканської меншості - Мітчем Макконнеллом та демократичної більшості - Чаком Шумером.

Лідер республіканців у американському Сенаті Мітч Макконнелл пояснив, чому в інтересах Сполучених Штатів продовжувати та навіть посилювати допомогу Україні у війні з Росією. Також він поклав відповідальність за те, що підтримка України серед американців, у першу чергу, республіканців, зменшується, як на колишнього президента країни Дональда Трампа, так і на чинного лідера Джо Байдена. Про це він сказав, відповідаючи на питання Аліни Полякової, президентки та виконавчої директорки CEPA (Центру аналізу європейської політики), під час віртуального форуму «Виграти війну. Виграти мир», організованого цією інституцією.

«Ми стоїмо тут проти Китаю, Росії, Північної Кореї та Ірану. Це вже говорить, що ви на правильному боці. По-друге, ми не втрачаємо жодного американського військового. Українці самі воюють, - навів аргументи Макконнелл на користь допомоги США Україні. - Щодо нашого ВВП - це справді мала частка, яку ми надаємо для цих зусиль в Україні. Якщо Путін виграє, наступною буде країна НАТО. І я думаю, що набагато розумніше зупинити це вторгнення, виштовхнути його, і єдині, хто готовий брати участь у цьому, – це самі українці. Українці проявляють мужність та відвагу і, я думаю, що це надихає решту світу, яка обирає своїх лідерів, країни, якими не керують автократи».

Крім того, пояснив він, передача Україні озброєння для ведення військових дій сприяє розвитку промислової бази у США, створює робочі місця для американців.

«Коли ми відправляємо зброю та боєприпаси в Україну, ми заміщуємо чимало наших активів на більш сучасне, передове обладнання. Ми мали б відновлювати нашу промислову базу й без війни в Україні через зростання конкуренції з боку Росії та Китаю», - зауважив він.

І останній його аргумент – захист свободи в Європі сприяє миру на Далекому Сході.

«Є деякі американці, які кажуть, що це далеко від Далекого Сходу, і ось там наші справжні тривоги. Але прем’єр-міністр Японії сказав, що якщо ви хочете надіслати повідомлення президенту Сі, бийте Путіна в Україні. Південні корейці стурбовані, філіппінці стурбовані, австралійці стурбовані. Отже, це справді має величезний вплив на Азію та майбутнє Тайваню», - сказав він.

Ці країни, підкреслив Макконнелл, знають і розуміють загрозу, що надходить від Китаю у зв’язку із війною Росії в Україні більше ніж США.

«Вони надсилають гроші. Вони відправляють обладнання в іншу частину світу, яка не має прямого відношення до президента Сі та Китаю та прагнень Китаю в регіоні», - вказав лідер республіканців у Сенаті.

На його думку, падінню підтримки продовження допомоги України з боку США серед американців, у першу чергу, сприяє пряма опозиція з боку колишнього президента Дональда Трампа, який має великий вплив на республіканський електорат. Згідно з одними з останніх опитувань (ABC News/Washington Post), 41% респондентів вважають, що США роблять занадто багато для підтримки України. Частка серед виборців-республіканців, хто так думає становить 58%, а серед демократів - 22%.

«Причиною того, що підтримка серед республіканців падає, є опозиція колишнього президента. Це погана новина. Хороша новина полягає в тому, що керівництво Конгресу, (лідери комітетів) збройних сил, зовнішніх відносин і розвідки, бюджетних питань – у таборі підтримки українців. Я думаю, що американський народ певною мірою введений в оману. Я не думаю, що вони розуміють факти», - сказав він.

За його словами, політику чинної адміністрації він загалом підтримує, хоча вважає, що зброя має надходити швидше, а президент - активніше пояснювати політику його адміністрації щодо України.

«Ніхто не має більшої аудиторії, ніж президент. І ось у вас є нинішній президент із великою аудиторією та колишній президент із великою аудиторією. Не дивно, що колишній президент має більший вплив на республіканців», - зауважив Макконнелл.

Також в інтерв’ю Поляковій він розповів історію свого батька, який воював у Другій світовій війні та зіткнувся із росіянами – тоді солдатами Радянського Союзу – в Чехословаччині.

«Він написав моїй матері листа, сказавши, що я думаю, що у нас будуть проблеми з росіянами. Минув короткий період, коли ми думали, що ця країна буде діяти інакше. Президент Буш і президент Обама намагалися ставитися до Путіна як до нормального лідера. Але цілком очевидно, що його шлях дуже схожий на той, яким йшов Радянський Союз», - розповів впливовий республіканець.

CEPA вручила лідеру республіканців у Сенаті нагороду за трансатлантичне лідерство, відзначивши його стійке лідерство та підтримку України.

Як писав раніше Голос Америки, у вівторок, 26 вересня, Сенат США проголосував за механізм затвердження проєкту постанови з бюджету, в якій передбачено 6 мільярдів доларів на допомогу Україні. А в Палаті представників потужне крило республіканців виступає проти внесення допомоги Україні у законопроєкти, прийняття яких необхідне для фінансування роботи американського уряду.