Напередодні зустрічі з президентом Обамою Генеральний секретар НАТО виступив перед експертами в Атлантичній раді США. І хоча головними аспектами доповіді були питання операцій НАТО в Афганістані та реформа Павнічноатлантичного Альянсу, Андерс Фоґ Расмусен також зачепив питання розширення Альянсу на Схід та перспективи членства в Альянсі України та Грузії.
У своєму першому виступі у США новий Генеральний секретар НАТО Андерс Расмусен заявив, що прийшов на цю посаду, щоб реформувати Північноатлантичний Альянс. Одним з головних завдань НАТО у сучасних умовах Расмусен назвав пошук порозуміння між союзниками у проведенні військових операцій та готовність до сучасних загроз, які сьогодні переважно знаходяться далеко поза кордонами держав-членів Альянсу. Тероризм, загрози енергетичній безпеці, комп’ютерні атаки – це те, до чого, на думку Генсека НАТО, мусять бути готові члени Альянсу. Окремим у процесі реформи НАТО стоїть питання його розширення на схід. Зайняте міжнародним тероризмом, війною в Афганістані та відновленням співпраці з Росією керівництво НАТО продовжує заявляти, що Україна та Грузія не готові до членства в Альянсі.
Андерс Фоґ Расмусен: «Україна та Грузія стануть членами НАТО, як ми вирішили під час саміту у Бухаресті, якщо відповідатимуть критеріям для вступу до Альянсу. Ні Україна, ні Грузія поки що не відповідають цим критеріям і саме тому ми створили комісії НАТО-Україна та НАТО-Грузія у рамках яких, країни готують річні національні програми з проведення різного роду широких реформ суспільства. Отже ми сподіваємось, що вони з часом відповідатимуть критеріям на членство і тоді ми зможемо виконати рішення Бухарестського саміту».
Але сенатор Ричард Луґар, який виступив на цьому ж форумі, вважає таку позицію Альянсу хибною. Нема сенсу постійно повторювати те, що Україна та Грузія не готові до Альянсу. США і європейські союзники повинні займати проактивну позицію щодо України, особливо сьогодні, напередодні чергових президентських виборів – вважає сенатор:
«Увага до України сьогодні надзвичайно важлива. Щоб потім, якими б не були результати виборів, ми мали міцні взаємини і розуміли проблеми, які можуть виникнути, наприклад у Криму чи інших критичних регіонах. І щоб росіяни знали, що ми розуміємо корінь проблем. Україна є країною, яка висловлює бажання вступити у НАТО, і вона планує референдум з цього приводу і не відомо якими будуть його результати, так само як і не відомо якими будуть результати виборів. І саме тому наша неувага у цей момент може обернутись катастрофою».
Напередодні виборів кандидати у президенти в Україні хоча і говорять про важливість європейської чи євроатлантичної інтеграції України, але не поспішають при цьому висловлювати свою чітку позицію щодо НАТО. Така невизначеність на думку старшого наукового співробітника Атлантичної Ради США Адріана Каратницького і стоїть на перепоні вступу України до Альянсу:
«Не має консенсусу серед політиків. Залишається не визначеною зовнішня політика, напрямок якої ймовірно вирішать президентські вибори. Публічна думка також є роздвоєна щодо НАТО. Українці все ще зберігають цей імідж НАТО часів «холодної війни», а не бачать НАТО, так як усі їхні сусіди – поляки, чехи, румуни, як нормальний альянс європейсько-атлантичної спільноти».
І поки ці погляди не зміняться, вважає Адріан Каратницький, Україна залишатиметься вразливою до зовнішніх впливів. Хоча варіант вступу України до ЄС без вступу до НАТО є ймовірним, він, на думку експерта, не вирішить питань безпеки України:
«Я думаю, така формула ймовірна, але вона не розв’язує питань безпеки України. Вона розв’язує питання економічної інтеграції, питання кращого добробуту, посилення демократичних цінностей. Але якщо думати про країну, яка може бути в системі безпеки, яка б її чітко захищала від будь-якої зовнішньої загрози передбаченої і непередбаченої, то, на мою думку, Україна мусить зіштовхнутися з питанням вступу у якусь структуру безпеки».
