У справі Георгія Ґонґадзе врешті винесено вирок

У суботу 15 березня винесено вирок у справі Георгія Ґонґадзе. Винні у скоєнні вбивства журналіста, колишні співробітники Міністерства внутрішніх справ Валерій Протасов, Олександр Попович і Валерій Костенко, отримали від 12 до 13 років позбавленні волі.

Однак, попри тривалі строки, присуджені трьом міліціянтам, які везли в ліс, тримали і в’язалои журналіста, рідні Георгія Ґонґадзе не вважають, що винуватці злочину покарані. Адже той, хто, за припущеннями, скоїв вбивство – тодішній начальник засуджених Олексій Пукач – досі в бігах. А імена високопосадовців, які віддали Пукачу наказ, багато разів лунали на мітингах протесту, але ніколи – у залі суду.

На лаву підсудних мають сісти організатори і замовники вбивства. Таку вимогу оприлюднила в день оголошення вироку вдова журналіста. Мирослава Ґонґадзе не вважає, що покаранням виконавців у справі поставлено крапку, і наголошує: український президент не має права звітувати суспільству та міжнародній спільноті, ніби справа Ґонґадзе завершена.

Шокована вироком матір журналіста. Про це Леся Ґонґадзе сказала, по закінченні суду, в інтерв’ю “Німецькій хвилі”. Засуджених міліціянтів вона назвала “заручниками”, на яких “повісили” всю вагу відповідальності. Мама Георгія вважає, що цим вироком хочуть покласти кінець справі. Вона переконана: тепер слідство закриють, а справжні організатори і замовники так ніколи й не будуть названі.

Доволі песимістично налаштована і журналістська громада. Відомий журналіст Вахтанг Кіпіані, який проходив як один із свідків у справі Ґонґадзе, каже що те, чи буде подальше розслідування – залежить виключно від волі правлячої верхівки:

“Я не знаю, чи почуємо ми далі про замовників, чи ні. Це знають лише ті, хто близько з Секретаріату курував цю справу. Як громадянин і свідок у цьому процесі, можу сказати, що в мене нема питань щодо причетності цих трьох міліціонерів до вбивства. Надто докладно вони розповідали про обставини, як вони чинили вбивство Георгія. Тому вони сіли на свої 12-13 років цілком справедливо. Інша справа – і саме тому мама Георгія, дружина Георгія не зацікавлені коментувати саме суботню справу, тому що ніхто не каже, коли буде сказано “Б”. Коли буде сказано, хто міг давати наказ Пукачу, хто міг давати наказ Кравченку і так далі.

Насправді упущено дуже багато часу. І незграбність, з якою викликали на допит Кравченка, яка дозволила йому нібито покласти кулю в скроню, якраз говорить про те, що було зроблено все, щоб розслідування до “вершків” цієї справи не дійшло. Саме тому в мене є песимізм. Але оскільки Ющенко неодноразово говорив, що це питання честі для нього, то я думаю, що це питання честі не посадити “стрілочників”, які, очевидно, причетні і мають сидіти, а покарати тих, хто замовив це жахливе вбивство”.

Втім, як каже журналіст, найімовірніше, що Ющенко з командою закриють слідство. Пукача не шукатимуть, або повідомлять, що його вбили. Адже те, що він скаже, може виявитись катастрофою для “сильних світу цього”, – каже Кіпіані:

“Уявіть собі, якби він сказав, що йому давав наказ Кучма. От система політичної стабільності, яка нині вибудована разом з Пінчуком, Кучмою, Януковичем, з усіма олігархами, летить шкереберть. І виходить, що в нас нема другого президента, а є злочинець. Саме тому я думаю, що Ющенко як державник в цьому не зацікавлений”.

Не вірить у те, що замовників колись назвуть, і шеф-редактор видань проектів Телекритика Наталя Лігачова:

“Я стосовно цього більший песиміст, на жаль, ніж оптиміст. Я дійсно думаю, що не дуже скоро ми зможемо дізнатися про замовників. Тобто, мені здається, що і ті люди, які перебувають у нинішній владі, пов’язані, мабуть, якимись зобов'язаннями, які виникали або під час перемовин у 2004-му році, або, можливо, це якісь відчуття морального порядку. Але, здається, що ті, хто при владі, не готові до того, щоб були названі замовники. І це не є таємницею для багатьох людей у нашій країні”.