Зовнішня політика України стала заручницею боротьби за владу всередині країни. На цьому наголошує заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

День у день в Україні зростає напруження між прем’єром і президентом щодо розподілу повноважень у зовнішньополітичній сфері. На думку Валерія Чалого з Центру Разумкова, сьогодні ситуація набрала загрозливих форм, коли зовнішня політика стає розмінною картою у внутрішньополітичній боротьбі. Про це свідчить безпрецедентний випадок з міністром закордонних справ, якого не пускають на засідання уряду.

За словами експерта: “Суть питання у тому, що одна з політичних сил намагається домінувати у всіх сферах розвитку України, в тому числі у тих сферах, які є компетенцією президента. Ви знаєте, згідно з Конституцією України саме президент керує зовнішньою політикою. Сьогодні незрозуміло, чи є міністр закордонних справ посадою коаліційною, чи позакоаліційною. З одного боку, він входить в уряд, з і ншого боку, його призначення відбувається за безпосередньої участі президента. І фактично тільки президент може визначити кандидатуру міністра закордонних справ.

Маємо дуже складну ситуацію з погляду конституційного права, але дивує, що політики в цих умовах зайняли позицію правового нігілізму. Замість того, щоб дочекатися рішень і висновків Конституційного Суду, фактично відбувається свавілля, безвідповідальність нових високих посадовців”.

Пан Чалий вважає, що стан зовнішньої політики тривожний – Україна втрачає рештки свого позитивного міжнародного іміджу:

“Відбувається небезпечна річ. Тепер фактично роблять деякі спроби підмінити зовнішню політику країни, держави різними сурогатами. Тобто нема такого поняття, як зовнішня політика коаліції, не може бути зовнішньої політики Кабінету Міністрів чи прем’єр-міністра, навіть не може бути зовнішньої політики президента. Є зовнішня політика України. І поки наші високопосадовці цього не зрозуміють, вони будуть втрачати з обох сторін, і втрачати на тих ключових пріоритетних напрямах, від яких залежить добробут наших громадян. Це є напрям європейської інтеграції, відносин з Росією, відносин із Сполученими Штатами”.

Як підкреслює аналітик, коли Президент і прем’єр-міністр не мають консолідованої лінії у зовнішній політиці, це робить країну вразливою на міжнародній арені.

На думку Чалого, зараз не найкращий момент для приїзду президента Росії в Україну. Під час візиту російського лідера, що починається 22 грудня, може бути спроба скористатися з цієї невизначеності.

Валерій Чалий: “Використовувати будуть те, що деякі питання, які не відповідають стратегії національної безпеки, може приймати парламент. Я думаю, що Путін порушуватиме проблему про створення Єдиного економічного простору. Здається, що це буде остання спроба. Тому що після вступу України до СОТ митний союз із Росією за умовами, які вона ставить вже буде неможливий”.

Говорячи про “західний вектор” зовнішньої політики, аналітик називає недавній візит прем’єра Януковича до Сполучених Штатів успішним піаром:

“Піар Януковича в Америці був досить успішний. Успіхи його, як прем’єра, у цьому напрямі виявить тільки реалізація тих декларацій, які він щедро роздав у Вашингтоні. Починаючи від підтримки демократії в Білорусі і закінчуючи вступом до Євросоюзу. Якщо він буде йти таким шляхом і зможе переконати насамперед нас в Україні, що це щиро і дійсно є так, то тоді ставлення зміниться не тільки у Сполучених Штатах, ставлення зміниться і всередині країни. Тобто я думаю, що в США дуже прагматичні політики і будуть стежити дуже уважно за реалізацією того, про що говорилося.

Якщо казати про спільну заяву Ющенка і Буша, то вона практично вже на 80 % виконана. Тобто як би ми не критикували інколи президента, але він у зовнішній політиці демонструє більш реалістичну і результативну лінію, ніж прем’єр”.