Сьогодні у Києві почав свою роботу саміт міждержавного об'єднання ГУАМ, до якого входять Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова. Напередодні його відкриття представники чотирох країн висловлювали намір активізувати роботу організації, зокрема щодо створення зони вільної торгівлі. Деталi має наш київський кореспондент Руслан Дейниченко. З ним розмовляв Iгор Гулявий.
IГ: Руслане, чи можна вже говорити про якісь досягнення саміту?
РД: Поки що в перший день самiту зустрiчалися міністри закордонних справ. Вони обговорювали робочi моменти, зокрема ухвалили план дій та поточний рік та узгоджували документи. Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк каже, що жодних суперечностей не було, але головні заходи відбудуться у вівторок за участю президентів країн-членів ГУАМ. До них ймовірно приєднаються декілька керівників інших країн. Зокерма очікують приїзду президента Литви, урядової делегації Болгарії.
IГ: Чого очікують від зустрічі глав держав?
РД: Очікувань багато. У середу ГУАМ можливо перетвореться з міждержавного об`єднання у повноцінну міжнародну організацію. Його офіційну назву змінять на «Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ». Планується ухвалити її статут. Передбачаєтсья, що всі рішення ухвалюватимуться консенсусом. Керівні органи обиратимуть за принципом ротації. Тобто кожна країна головуватиме в ГУАМ почергово. Рівними будуть й фінансові внески країн-членів. Секретаріат об`єднання за попередньою домовленістю знаходитеметься в Києві. Але це так би мовити зовнішній бік справи. Головні питання все ж економічні. Учасники ГУАМ хочуть створити на території своїх країн зону вільної торгівлі. Вона так і не запрацювала в рамках Співдружності незалежних держав. Сторони планують посилити співробітництво власних митних органів та сприяти транспортуванню вантажів. Експерти кажуть, що потенційно найефективнішою роль ГУАМ може виявитися в енергетичній сфері. Країни-учасницi зацікавлені як у диверсифікації джерел власного енергопостачання, так і у транзиті енергоносіїв на європейські ринки.
IГ: Деякі оглядачі називають ГУАМ певним запобіжником проти посиленя впливу Росії на пострадянському просторі. Чи була якась реакція Кремля на київський саміт?
РД: Дійсно у кожного із членів організації є суперечності із Кремлем. Хоча самі члени організації заперечують, що товаришують проти когось. Навіть більше, кажуть, що вітатимуть якщо Росія вирішить приєднатися до організації в якості спостерігача. Однак, у Москві дивляться на це скептично. Хоча якихось заяв з Кремля з цього приводу поки що не було. На київський саміт може прийти хіба що посол Росiї в Україні Віктор Чорномирдін. Значно вищий рівень представництва Сполучених Штатів. З Вашингтона у Києвi будуть заступник помічника держсекретаря з питань Європи та Євразiї Дейвід Креймер та директор відділу Нацбезпеки Деман Вілсон. Деякі українські експерти кажуть – якщо ГУАМ буде ставити за мету в першу чергу економічне співробітництво, то це навряд чи дратуватиме Кремль.
