Спеціальні потреби


Congressman Ben Cardin on Ukraine

Interview transcript:

Congressman Ben Cardin on Ukraine

(conducted by Natalia Leonova)

NL: You were elected in 1987 and you remember the times when the Soviet Union collapsed. What are you memories about those times and what was the mood in the Congress?

BC: You’re correct. This is my nineteenth year in the Congress of the United States, and a lot has happened in those nineteen years. When I started, there was the Soviet Union, and I was active in the Helsinki process with the OSCE. And I remember meeting with our Soviet counterparts and talking about human rights, the rights of the people to be able to determine their own government, and freedom of expression, and reporters being allowed to report what was happening. A lot has changed since that day and it has been an exciting part of history. I will never forget the discussions that I had with Soviet parliamentarians about just their lack of commitment to an open society and to allow people to determine their own future.

NL: What were your hopes for the newly emerging states?

BC: We wanted to see these countries let their people elect their own government, fulfill self-determination, to really have free, open and transparent elections. Secondly, we wanted to make sure that their leaders respected the human rights of the people with their country, to allow people to live their own lives and not to be harassed by their government. We wanted to see the institution of democratic principles. We wanted to see corruption end so that their economies could take off. And I must tell you, considering that it has only been, in Ukraine’s case fourteen years since their formal independence – and, by the way, congratulations on the Independence of Ukraine – a lot has happened during that period of time. I must tell you, I think that there has been more progress than any of us would have anticipated fourteen years ago.

NL: The West was very active in supporting Ukraine during those times. Do you think that assistance was effective?

BC: Yes, we used different strategies for different countries or different republics within the former Soviet Union. There was different expectations. Quite frankly, we were disappointed by the early progress in Ukraine. Obviously, we were very upset about the election process – the failure to have open and free elections. But the process worked, the people spoke, the Orange Revolution took place, and it was respected by the people of Ukraine and the government of Ukraine. We now have a freely elected government that understands that they must deal with the problems of self-determination and corruption, deal with a more open society. And so yes, I think the way that the United States helped to bring that about was the right way. We don’t want to elect the government of the peoples of different countries; they have to elect their own government. But we want to have open and transparent elections, and that’s exactly what took place in Ukraine after a fixed election.

NL: You visited Ukraine after the Revolution. What did you think had changed in Ukraine?

BC: When we were in Kyiv and we saw the area that was filled with people just a few months earlier – they did not know about their own safety at the time when they were in the streets, but after knowing that they had to be there and being part of history, seeing the change of their country, there was a lot of pride. There was a lot of pride in bringing about the right change in the Ukrainian government. And then I met people who were charged as elected officials, part of the new parliament, part of the new ministers. And the excitement in the country – they new they were starting a new chapter in the history of Ukraine. Everybody was just excited. It’s such a wonderful country. And to see that it is now going to be able to reach its potential, it’s just exciting.

NL: Now the excitement is winding down a bit.

BC: Hard reality is setting in. These are hard issues. When you had a country that depended upon corruption, because by a large extent it was financed through corruption, and now you have to say – “we are not going to do that any longer.” It can cause difficulty in transition. So it’s not going to be easy. You also need to develop an economy that will sustain the type of standard of living that the people of Ukraine expect. That’s not going to be easy. So, the types of changes in the economic institutions, in the political institutions are going to be difficult to accept, but the fruits of this labor will be well worth it.

NL: What do you think Congress can do now?

BC: There is certainly going to be an economic challenge, and Congress has to be prepared to help – whether it’s direct assistance or through the international monetary institutions. We need to be supportive of those procedures. One area where we could help -- which, I’m sure you would mention if I didn’t mention it – is the normal trade relations, the Jackson-Vanik, the elimination of Jackson-Vanik. Not only is that important form the point of view of its own right – there is predictable trade between our countries on a level playing field, but secondly it’s a signal – a signal to the entire region that Ukraine has graduated to full participation in the international community. So, that’s another thing that we could clearly do and that we need to get done.

NL: Why is it not getting done?

BC: In my view, the reason why it has not been accomplished is that there is a line, a queue, of trade issues that need to be taken up by Congress. There is the issue of Jackson-Vanik with Russia, and whether Russia should come before or after Ukraine. So there are, I guess, a backlog of issues that need to be taken up. There are a few technical issues that need to be resolved – respect for intellectual property, things like that – that need to be dealt with in Ukraine. Quite frankly, I think we could deal with that if we knew that we were on track by a specific date to get it done.

NL: You mentioned Russia. There is a feeling in some quarters that Russia is a priority to the United States in terms on international relations and in terms of foreign policy. Do you agree with that?

BC: Russia presents a dilemma for the United States. Obviously, it’s a major country in the region. It’s a country that the United States has had close relations [with] on a lot of different issues, but it does present for us certain challenges, because in certain respects they are moving in the wrong direction on reform. And we cannot let that happen. We need to continue along the path for the type of democratic reform that is essential within Russia and with all of the republics of the former Soviet Union. So it does present a challenge for us. It’s obviously the largest of the economic powers and political powers in the region, so we don’t want to lose sight of the reforms that are necessary within Russia itself, but if we wait for Russia and we say that we can’t move forward with other countries that have actually accomplished a lot more than Russia on political and economic reform, that’s not right either.

NL: A lot of effort and political will is now going into fixing the problems in Iraq, in Afghanistan, the war on terror. Do you think that all of this being done at the expense of the former Soviet republics and that whole region?

BC: I hope not. The United States is committed in its was against terror and that will take it course. We had to be in Afghanistan, because of the attack on our country on September 11th. The course that we have taken in Iraq is controversial in the United States, let alone the rest of the world. So, there is different views as to whether we have proceeded appropriately in Iraq, and clearly there is a heavy cost – the heaviest cost is with the loss of life of our soldiers, but also with the taxpayers. The budgets that we are considering in Congress, though, really do not, are not dependent upon the defense budget or the Iraq budget as it relates to what we are doing in Europe and in trying to reach out in building the type of international cooperation and partnership that the United States should be doing. We spend a lot of money in absolute dollars on dealing with the problems in other parts of the world, including Europe and Asia, but in relative dollars these are not burdensome to our overall budget. We could be more aggressive, there is an ability to do that, both in foreign assistance and our State Department budgets, in trade – there is other things that we can certainly do to assist in the development of the republics of the former Soviet Union.

NL: The current government of Ukraine is being accused by some internal political forces of being a puppet of the United States government because of accepting American assistance.

BC: A nation in its development needs to develop relationships with other countries. Ukraine desperately needs to reach out beyond just its region as far as developing its economy and developing its economic system, and they’re doing that. Ukraine is a great country. It’s good great people, great resources, and it needs to be able to have the type of international credibility that comes with relationships with the Western world. So, I think that is an important point. What you need to be careful about is that those who try to undermine this through a new form of nationalism, that to me is – that they are trying to go back. They are trying to go back to how things were when the Soviet Union controlled the economies. That’s not good for Ukraine. That’s not good for the people of Ukraine, and it is something that needs to be watched very carefully. Those who favor nationalism as a way of going backwards will use any way to make their point, including relationships, international relationships as compromising the independence of a country, when it does not do that at all.

NL: Where do you see Ukraine in the future, internationally?

BC: I see it as one of the great powers of the region. It’s a country that has tremendous resources and most valuable are her people. It has a proud history. It has a reason to be optimistic about its place in the future. I’m very optimistic about Ukraine. I think it’s going to be one of the great powers of that region.

NL: Do you have a large Ukrainian community

BC: We have a large Ukrainian community in Maryland that has been here, in many cases, for many generations, but we do have a large population whose roots are in Ukraine, and of course we know the whole history – the problems in its relationship with Russia and the Soviet Union, the genocide that took place within Ukraine. So the Congress, of course, has a close relationship, because we made determinations about the genocide that took place in Ukraine. So there is a close tie between the people I represent in the Congress of the United States and the people of Ukraine.

Всі новини дня

У Конгресі США зберігається двопартійна підтримка Україні - Блінкен

Державний секретар США Ентоні Блінкен: «Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс».

У Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Про це під час дискусії в рамках 15-го фестивалю, організованого виданням The Atlantic, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. Він також наголосив на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.

«Якщо ви подивитеся на опитування - що не є тим, що рухає подіями, а проте - деякі з опитувань, які я нещодавно бачив, свідчать про те, що є сильна і стійка підтримка нашої допомоги Україні. Щодо Конгресу, так, є деякі гучні голоси, які дотримуються іншої тактики, але якщо ви подивитеся на більшість в обох партіях, то підтримка є, і вона зберігається», – сказав Блінкен.

Серед впливових законодавців, які висловлюють свою підтримку України, Блінкен зокрема згадав лідера республіканців в Сенаті Мітча Макконнелла та голову комітету із закордонних справ Палати представників Майка Макколла.

Коментуючи хід контрнаступу української армії, Блінкен визнав, що він відбувається важко, але зазначив, що українці вже досягли реальних успіхів.

«Українці повернули понад 50% територій, які Росія захопила з лютого 2022 року. Зараз вони ведуть контрнаступ на півдні та сході. Він проходить важко, і на це є вагома причина – у росіян було багато місяців, щоб розбудувати оборону, але українці досягають реальних успіхів», – наголосив Блінікен.

Він зауважив, що фундаментальна відмінність між військовими України і Росії полягає у їхніх цілях у війні.

«Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс», – сказав Блінкен.

Він додав, що саме українці визначатимуть, як закінчиться війна і ці рішення українці будуть ухвалювати на основі демократичних принципів.

Щодо можливості дипломатичного вирішення війни, Блінкен зауважив, що США керувались і керуватимуться принципом – нічого про Україну без України. Він додав, що всі, і у першу чергу українці, хочуть справедливого та тривалого миру, який має відображати «базові принципи, які лежать в основі статуту ООН»: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність України.

«Тривалий мир у тому сенсі, що треба бути впевненими: якщо буде досягнуто миру, то не залишиться умов, які б дозволили цій агресії повторитися через рік, через два роки, через п’ять років», – наголосив Блінкен

Як раніше повідомляв Голос Америки, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 20 вересня, державний секретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати не стоятимуть осторонь, коли Росія або інші країни-агресори порушують основоположні правила організації.

Дебати серед республіканських претендентів на посаду президента США вказали на розкол щодо подальшої підтримки України

Республіканські претенденти спілкуються після других дебатів у Президентській бібліотеці Рональда Рейгана в Сімі-Веллі, Каліфорнія, США, 27 вересня 2023 р. (Фото: REUTERS/Mike Blake)

У той час як більшість претендентів на республіканську номінацію на пост президента США підтримує надання подальшої допомоги Україні для протистояння російській агресії, кілька з них продовжують виступати за зменшення американської підтримки й зміну американського підходу до війни в Україні.

Позиції кандидатів під час дебатів здебільшого відображали їхні погляди, заявлені раніше.

Рамасвамі: потрібен “розважливий мирний план”. Фото REUTERS / Mike Blake
Рамасвамі: потрібен “розважливий мирний план”. Фото REUTERS / Mike Blake

Найбільш активним противником допомоги Україні з боку США у її теперішньому вигляді залишився підприємець Вівек Рамасвамі, який заявив, що реальним ворогом Америки є Китай, додавши, що підтримуючи Україну “ми ще далі заганяємо Росію в обійми Китаю”, в той час, як наразі потрібен “розважливий мирний план”.

Губернатор Флориди Рон Десантіс дещо відійшов від свого попереднього твердження про те, що війна в Україні є “територіальною суперечкою”, за яке його піддали жорсткій критиці, зокрема і претендентка Ніккі Гейлі.

Десантіс виступає проти необмеженої допомоги Україні. Фото REUTERS
Десантіс виступає проти необмеженої допомоги Україні. Фото REUTERS

На дебатах він заявив, що в інтересах США завершити війну, і що Десантіс це зробить на посаді президента. Водночас він виступив проти необмеженої допомоги Україні або направлення американської армії в країну, а також заявив, що “ми змусимо європейців робити те, що вони повинні [зробити]”

Сенатор Тім Скотт своєю чергою наголосив, що ресурси, які США надсилають Україні, «на 90% є гарантованими як кредит”. Він також зауважив, що “наш національний життєвий інтерес полягає в поступовому занепаді російської армії».

Тім Скотт: допомога Україні веде до деградації російської армії. Фото REUTERS / Mike Blake
Тім Скотт: допомога Україні веде до деградації російської армії. Фото REUTERS / Mike Blake

«Деградуючи російську армію, ми фактично зберігаємо нашу батьківщину в безпеці... Напад на територію НАТО втягнув би нас і наші війська [у війну]. Деградуючи російську армію, ми зменшуємо, якщо не усуваємо [вірогідність] нападу на територію НАТО», – каже Скотт.

Колишня губернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі продовжувала наполягати на підтримці України, вказуючи, що “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Гейлі раніше називала Пекін головним геополітичним суперником США.

Ніккі Гейлі: “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Фото AFP
Ніккі Гейлі: “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Фото AFP

На таку думку пристав також і колишній віцепрезидент США Майк Пенс, за словами якого віддати Путіну Україну стало б “зеленим світлом” для вторгнення Китаю на Тайвань. “Мир приходить через силу”, - додав Пенс.

Майк Пенс: "Мир приходить через силу". Фото Robyn BECK / AFP
Майк Пенс: "Мир приходить через силу". Фото Robyn BECK / AFP

Своєю чергою, колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті заявив, що питання України й допомоги США пов’язане з питанням зближення Росії, Китаю та Ірану. “За війну Росії в Україні платять китайці. Іранці постачають більш досконалу зброю, як і північнокорейці, зараз також, за заохочення китайців”, - додав Крісті.

Кріс Крісті: "Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися". Фото Robyn BECK / AFP
Кріс Крісті: "Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися". Фото Robyn BECK / AFP

Він також виступив проти логіки Рамасвамі щодо необхідності домовлятися з Росією для недопущення її зближення з Китаєм. “Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися, і ми не вирішимо цього, відвідуючи та пригортаючись до Володимира Путіна”, - зауважив Крісті. На його думку, наступною ціллю Росії у разі підкорення України стане Польща.

Берґум загалом підтримує продовження допомоги Україні. Фото Robyn BECK / AFP
Берґум загалом підтримує продовження допомоги Україні. Фото Robyn BECK / AFP

Наостанок, Даґ Берґум, губернатор Північної Дакоти, не виголосив конкретних тез щодо України під час дебатів, однак, раніше висловився за підтримку України у захисті від російської агресії та наголошував на необхідності закінчити війну якомога скоріше.

Успіхи сил України як ніде видно у Криму. Оглядачі про контрнаступ, наближення зими та вплив нового командувача армії США на допомогу Києву

Сили оборони України на Донеччині, 26 вересня 2023. REUTERS/Oleksandr Ratushniak

За понад три місяці контрнаступу ЗСУ вдалося звільнити лише невелику частину території, однак успіх чи провал кампанії не можна виміряти лише квадратними кілометрами – українські військові неухильно зменшують здатність Росії вести війну та методично створюють умови для майбутніх наступів, і цей прогрес ніде не є більш очевидним, ніж у Криму, пише Пітер Дікінсон, редактор служби UkraineAlert аналітичного центру Атлантична рада (Atlantic Council).

За останні тижні українські військовики здійснили низку стратегічно важливих атак на півострові, що завдають удару по лініях постачання російської армії на півдні України й створюють проблеми для російського флоту в Чорному морі. Автор статті Atlantic Council підкреслює, що нарощування цих операцій у Криму заперечує попередні спроби Росії стверджувати, що будь-які атаки на окупований півострів є "червоною лінією" для Кремля.

Українські військові неухильно зменшують здатність Росії вести війну
Пітер Дікінсон, Атлантична рада

Оглядач також нагадує про успішні атаки по стратегічних цілях у Росії, що змушує російську армію відвести системи ППО з лінії фронту в Україні до російської столиці. У підсумку, пише Дікенсон в Atlantic Council, хоча темпи просування України на лінії фронту залишаються повільними, але події в інших місцях можуть виявитися не менш важливими для визначення майбутнього перебігу війни.

Новий начальник штабів ще раніше виступав за відправку F-16 Україні

Тим часом Politico звертає увагу на те, що вихід у відставку очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі відбувається у критичний для України момент: Захід демонструє ознаки того, що там вичерпується зброя – і терпіння. Видання відзначає, що Міллі зважував кожне важливе рішення в питанні надання Києву озброєння, мав давні стосунки з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, а також іншими начальниками оборонних відомств у всьому світі.

Якщо контрнаступ зазнає невдачі... побоювання щодо вічної війни посиляться
Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень

На заміну Міллі прийде Чарльз Браун, генерал ВПС США, й видання пише, що характери командувачів протилежні: Міллі - емоційний колишній хокеїст, а Браун - тихий тактик, що порушує питання про те, як саме може змінитися динаміка військових зусиль Вашингтона щодо Києва.

Зміна варти в Пентагоні відбувається в момент, який може стати "поворотним моментом" для конфлікту, сказав Politico Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень: "Якщо контрнаступ зазнає невдачі або якщо контрнаступ не пройде значним чином російську оборонну зону, я думаю, що побоювання щодо «вічної війни» посиляться".

У той час як Міллі та главу Пентагона Ллойда Остіна часом критикували за нібито затримки із затвердженням зброї, українські посадовці сказали виданню, що Браун виступатиме за надсилання передового обладнання, адже за повідомленнями, Браун був першим та послідовним прихильником відправлення в Україну передових безпілотників і винищувачів F-16.

"Держдеп шукає можливості, Міністерство оборони – загрози», – сказав високопосадовець Білого дому у коментарі для Politico, пояснюючи затримки у прийнятті рішень і постачаннях нових типів озброєння для України.

Видання зазначає, що тепер головним завданням Брауна, досвідченого й виваженого командира, стане поєднання зусиль США з підготовки, розвідки та надання обладнання, щоб спробувати змінити баланс сил на користь України, зокрема, в теперішніх політичних настроях у Вашингтоні.

Forbes: Україні потрібні сучасні БМП, і багато

Спостерігачі-аматори можуть хвилюватися про те, скільки танків Україна отримує від своїх союзників, їй справді потрібні сучасні БМП

Тим часом Forbes відзначає брак в України важливої техніки на фронті, зокрема бойових машин піхоти. Видання пише про БМП-1ЛБ - українську розробку бронемашин, що виготовляють із корпусів радянських гусеничних бронетранспортерів МТ-ЛБу. Вони, як пише видання громадської організації «Український мілітарний центр», у великих кількостях стоять на звалищах.

Видання зауважують, що виробництво цих машин, що іноді пересуваються зі швидкістю пішої людини, - це вимушене рішення через брак сучасних БТР та БМП з орієнтацією на швидкість та масовість виготовлення, а також використання доступних ресурсів.

"БМП-1ЛБ може бути кращим, ніж нічого, для армії, яка втрачає приблизно одну БМП на день... Хоча спостерігачі-аматори можуть хвилюватися про те, скільки танків Україна отримує від своїх союзників, їй справді потрібні сучасні БМП, і багато", - підсумовує Forbes.

Україна готується до зими – додаткові ППО і запаси газу

Тим часом інші експерти дискутують про те, що в умовах війни означає наближення зими. Зокрема йдеться не лише про уповільнення наступальних дій на фронті через погодні умови, а й про ймовірне повторення постійних атак Росії на цивільну енергетичну інфраструктуру України.

За останні десятиліття жодна інша країна не стикалася з такими проблемами, як український енергетичний сектор минулої зими
Оглядачі Wilson Center

"За останні десятиліття жодна інша країна не стикалася з такими проблемами, як український енергетичний сектор минулої зими", - пишуть оглядачі Wilson Center. Тоді російські атаки зруйнували половину енергетичної системи держави й за підрахунками Київської школи економіки принесли збитків на 8,8 мільярда доларів.

Нині президент Володимир Зеленський, який у Києві приймав одразу двох міністрів оборони та генсека НАТО, зазначив, що під час зустрічі із Єнсом Столтенбергом йшлося про можливість постачання додаткових систем ППО державами НАТО: "Нам потрібно разом пройти цю зиму, захистити нашу енергетичну інфраструктуру та життя людей".

Офіс президента повідомив, що окрему увагу посиленню української ППО напередодні зимового періоду було приділено також і під час зустрічей українського глави із міністром збройних сил Франції Себастьєном Лекорню та новопризначеним державним секретарем Сполученого Королівства з питань оборони Граном Шаппсом.

Як пише Wilson Center, за даними розвідки, Росія готується до нової хвилі енергетичного терору взимку та вивчає нові можливі цілі для атак, а Україна готується до цих очікуваних атак шляхом ремонту та зміцнення інфраструктури, а також запасаючись газом. Якщо зима виявиться теплою, то Україні може не знадобитись імпортувати газ та електрику з-за кордону.

При цьому автор статті зазначає, що українські енергетичні компанії та персонал отримали дуже цінний досвід у тому, як швидко відновлювати електропостачання після ударів РФ, а завдяки міжнародним партнерам українська система ППО набагато потужніша, ніж минулої зими. Тому оглядач аналітичного центру вважає: попри фінансові труднощі в енергетичному секторі та інші очевидні виклики, Україна, ймовірно, "переживе майбутню зиму без розвитку апокаліптичних сценаріїв".

Дивіться також:

Українці борються за свої родини — Москва за імперську маячню — Столтенберг.Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:16 0:00

Пентагон: у Техасі розпочались курси англійської мови для українських пілотів

Після закінчення мовних курсів українські пілоти продовжать спеціалізовані навчання на F-16 в Арізоні. На фото: заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх, фото AP, зроблено 8 сервпня 2023 року

У Техасі розпочались курси англійської мови для кількох українських пілотів. Тривалість цих курсів залежатиме від кваліфікації та рівня знань українських льотчиків. Про це заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх заявила на брифінгу у четвер, 28-го вересня у відповідь на питання журналіста Голосу Америки.

За словами Сабріни Сінгх, після закінчення цих курсів пілоти продовжать спеціалізовані навчання на F-16 в Аризоні.

Знову ж таки, немає точного графіка, коли це [мовні курси] потім використовуватиметься, щоб розпочати навчання пілотів. Але так, почалося навчання з англійської мови
Сабріна Сінгх

“Знову ж таки, немає точного графіка, – наголосила Сабріна Сінгх. - Але так, почалося навчання з англійської мови”.

Сінгх також зауважила, що можливий шатдаун у США може вплинути на процес навчання українських пілотів.

“Буде військовий персонал у формі, який прийде виконувати свої обов’язки, але у разі шатдауну більшість цивільного персоналу буде у відпустці. Наприклад, цивільний персонал, який бере участь у підготовці українських пілотів для навчання англійською мовою. Абсолютно. Це може вплинути на навчання”, – казала Сінгх.

Також, відповідаючи на питання Голосу Америки, Сабріна Сінгх наголосила що Україна отримала першу поставку американських танків Abrams.

“Українці зробили заяву, що вони [танки Abrams] приїхали. Тому я б направила вас до українців і до того, що вони сказали, але я зараз не буду заперечувати. Я не збираюся вдаватися в більш конкретні цифри або будь-які додаткові подробиці про те, скільки і коли вони прибувають. Українці повинні оголосити, коли вони будуть готові”, – сказала Сінгх.

Тим часом генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва заявив, що Сили оборони України поступово просуваються уперед попри запеклі бої. Столтенберг наголосив, що понад 50 країн світу продовжують підтримувати Київ допомогою, а понад 140 виступили за підтримку суверенітету України на рівні ООН.

Дивіться також: “Нам потрібна українська перемога” — міністр закордоннихсправ Литви. Відео

“Нам потрібна українська перемога” — міністр закордоннихсправ Литви. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:27 0:00

Слухання позову України проти Росії за конвенцією про геноцид: деталі. Відео

Слухання позову України проти Росії за конвенцією про геноцид: деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:16 0:00

Слухання позову України проти Росії за конвенцією про геноцид в Гаазі - лише одна із цілої низки справ, пов’язаних з війною Росії проти України у міжнародних судах. І розгляд цих справ досі перебуває на початкових етапах. Чому це важливо для України? Пояснює Богдан Цюпин.