Чи стане вiдпустка Ахметова його вигнанням?
Британська Файненшл таймс сумнівається, що Ахметов, який перебуває в Монако і може, за його словами, повернутися додому, дійсно зробить це. Особливо ж після того, як ЗМОП на БТР-ах обшукали його донецький офіс. Його відпустка може стати вигнанням, пише Том Ворнер, автор статті. Процедура обшуку відбулася у вівторок: перед очима здивованих донеччан, які не пішли у відпустку і на дачі, з бойової машини піхоти висадилися кілька десятків бійців загону Беркут в масках і з десантними Калашніковими. Вони поклали на підлогу приватну охорону Ахметова і обшукали приміщення. Луценко, шеф українського МВС, пе́рвісно заявляв, що цей рейд знадобився для вилучення фінансових звітів для слідства у справі ухиляння від податків. Але в четвер ввечері він сказав, що бійці шукали лідера групи кілерів. Пов’язуючи Ахметова з криміналітетом--бодай в такий екстравагантний спосіб--зазначає Таймс, влада підвищує ставки в одному з найцікавіших конфліктів постреволюцiйної України. Йдеться про виконання обіцянки Ющенка на Майдані посадити злодіїв в тюрми. Чи підходить на цю роль Ахметов? На побутовому рівні його ймовірна участь у темних оборудках майже ні в кого не викликає сумнівів, в противному випадку, звідки мільярди за кілька років, хай навіть його фірма Капітал системс менеджемент і є успішною. Але чи вистачить у влади доказів для суду і ув’язнення Ахметова за рішенням суду? Тут відкривається поле для роздумів. Сам Ахметов поводиться дуже обережно. Він каже, що, можливо, у декого з МВС--камінець в город Луценка--є персональні мотиви для переслідування, але це не пов’язано з усім українським урядом. Колесніков, бізнес-партнер Ахметова, направо і наліво обвинувачує уряд в політичному замовленні і репресіях за підтримку Януковича, якого, як відомо, найактивніше підтримував і Ахметов. Натомість останній планує акціонувати і виставити на продаж за два роки свою фірму Капітал системс, що Файненшл таймс розцінює як захід, що може зміцнити віру інвесторів в оранжеву Україну.
Стурбованість пострадянськими вiрусними лабораторiями
Столична Вашингтон пост пише про Одеську протичумну станцію, яка за СРСР була засекречена. В ній вирощували штамми чуми і сибірки, інших інфекційних хвороб. Сибірка мала код 123, а чума - 127. Контролювалася лабораторія з Москви. Зараз цього немає, а лабораторія -- є. Вона існує в порту, якраз в оточенні численних кримінальних угруповань, пише Джобі Ворік, автор статті. І це лише одна з понад вісімдесяти подібних лабораторій, розкиданих по території колишнього СРСР. У сімдесяті-вісімдесяті роки радянські генерали активно готувалися до бактеріологічної війни і накопичували смертоносні штами вірусів для запусків на ракетах. Монтерейський інститут міжнародних досліджень у нещодавному звіті написав, що більшість біологів, які працювали на таких станціях, нічого не знали, що в дійсності вони створювали біологічну зброю. Наразі ж головною проблемою є безпека: як не допустити викрадення, або просочення, цих мікроорганізмів назовні? На думку американських експертів, умови збереження колекцій в Одеській лабораторії, не відповідають вимогам безпеки: наприклад, в Протичумному НДІ ім. Мечнікова, біологи працюють з найсмертельними вірусами, вдягнуті в халати та маски, тоді як на заході це б були космічні скафандри. Проблема в тому, що інститути на кшталт Одеського, офіційно не входили в систему біологічної зброї--давалася взнаки радянська практика подвійного призначення цивільних підприємств. Тому-то вони і не отримали мільйонів допомоги, яку США надають на ліквідацію запасів біологічної зброї і «втечі мозків» на Захід. Якщо система збереження вірусів в Одесі і інших місцях вийде з ладу через брак фінансування, можливі спалахи хвороб серед тварин, які згодом можуть перекинутися і на людей, пише Вашингтон пост.
Каспаров кидає виклик Путiну?
Британська газета Обзервер друкує величезну за газетними мірками статтю про видатного шахіста Гаррі Каспарова під заголовком «той, що може стати королем». Лейтмотив статті--Каспаров дуже не любить Путіна і пішов із шахів, щоб зосередитися на політичній боротьбі з ним. Що це--божевілля?--запитує Ендрю Ентоні, автор статті: адже згадаймо Фішера, Стейніца, Пола Морфі, та інших божевільних або напівбожевільних попередників Каспарова. Чи, може, ексцентрика найвишого ґатунку? Адже, незважаючи на наступ Путіна на російські медіа, про який не втомлюються твердити на Заході, це не впливає на його міжнародні позиції і на рейтинги вдома. Будь-яка гідна опозиція Путіну просто не сформувалася. Тоді які ж шанси у Каспарова? Маша Ліпмен з московського центру Карнегі, каже, що Каспарова російські націоналісти сприймають прохолодно: адже він азербайджанський єврей. А те, що він радикальний західник, робить його чужим серед своїх: навіть російськими лібералами не вітається його безкомпромісність. Так як же ставитися до нього? Обзервер уважає, що, лягаючи на амбразуру путінського режиму, Каспаров, який вміє прораховувати на десять ходів наперед, зберіг наостанок несподіваний хід, за допомогою якого йому вдавалося двадцять років бути королем шахового Олімпу, і подолати кремлівського короля. Як в казці.
