Актуально
Міністр Луценко обіцяє реформу міліції
Міністр внутрішніх справ України обіцяє найближчим часом представити реформу української міліції, яка найперше стосуватиметься державної автоінспекції. Юрій Луценко, який цими днями опинився у центрі скандалу з прослуховуванням своїх підлеглих, прокоментував звинувачення на свою адресу та факт невдалого арешту Ігора Бакая у Москві.
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який вже давно обіцяє навести лад у країні та у средовищі міліції, нещодавно сам опинився у центрі скандалу. Його власний заступник Олександр Фокін звинуватив міністра у прослуховуванні та тиску. Фокін в ефірі „5 каналу” заявив, що його незаконно прослуховували за вказівкою міністра, і потім вимагали подати рапорт про звільнення. Юрій Луценко відреагував на другий же день. Він зібрав журналістів і заявив, що всі звинувачення проти себе відкидає. Фокіна він сам запросив працювати заступником, однак потім отримав факти, що той вирішує свої особисті приватні справи, використовуючи посаду.
За словами міністра, правоохоронні органи України потребують термінової реформи, і поки що ситуація в них залишає бажати кращого. Одним із найбільш корумпованих підрозхділів Луценко називає ДАІ, і обіцяє вже ближчим часом змінити цю структуру до невпізнання. Водночас і пересічних громадян міністр закликає поводитися адекватно і не сприяти корупції у міліції.
Ще одна скандальна справа – невдалий арешт колишнього керівника Державого управлiння справами Ігора Бакая у Москві. Того спочатку заарештували російські правоохронці на підставі запиту Інтерполу, а потім звільнили. Українські медіа повідомляють, що вірогідно такий наказ віддавали найвищі російські посадовці, однак Луценко говорить, що поки що сподівається на пояснення російської сторони. Українська міліція не втрачає надію на те, що Ігора Бакая таки заарештують та екстрадують в Україну згідно з чинними міждержавними угодами.
Всі новини дня
Захист із терміном придатності. Що буде далі з українськими біженцями у ЄС?
28 вересня Рада ЄС планує подовжити тимчасовий захист для українців, що тікають від війни в себе на Батьківщині, до 3 березня 2025 року, тим самим забезпечивши біженців з України можливістю й надалі жити й працювати в країнах Євросоюзу. Радіо Свобода пояснює, які саме права мають українці, користуючись тимчасовим захистом. Таких українців у ЄС нині, за даними Єврокомісії, понад чотири мільйони. На що їм розраховувати далі? Адже директива, якою передбачений статус, розрахована на три роки, а цей термін спливає якраз на початку березня 2025-го.
Унікальний статус
Допоки не почалася повномасштабна війна, строк перебування українців у Євросоюзі за безвізом не мав перевищувати 90 днів упродовж періоду в 180 днів. Порушення міграційних правил каралося «чорною міткою» на виїзді, тобто подальшою забороною на в’їзд до ЄС.
Аби затриматися на довше, потрібна була підстава: навчання і, відповідно, відкрита студентська віза. Заміжжя чи возз’єднання з родиною і відповідний тип дозвільних документів. Або ж робота й офомлений на неї дозвіл разом із правом на проживання в конкретній країні ЄС тощо. Простіше кажучи, спочатку – знайдений роботодавець, готовий проходити кола європейської бюрократії задля цінного співробітника, потім – власне, переїзд з усіма документами, що дозволяють залишатися в ЄС на довше і працювати там (це право, як правило, обмежувалося можливістю працювати на одну конкретну компанію).
Відкриття віз певних типів у залежності від мети довготривалої подорожі могло розтягуватися на місяці. Все залежало від держави, де розташований пункт призначення, та її правил. Приміром, у Бельгії, перш ніж видати дозвіл на роботу українцеві, що працевлаштовується до місцевої компанії, уповноважені органи «звірялися» з центрами зайнятості, щоби переконатися, що аналогічну вакансію не може зайняти безробітний, скажімо, бельгієць. Інакше кажучи, громадянину третьої країни ще належало довести свою виняткову компетентність, перш ніж стати частиною європейського офісу.
Все змінилося з початком повномасштабної війни. Переїзд до ЄС уже не був опцією, а став потребою для мільйонів українців, що шукали безпечне місце для себе і своїх дітей. І Євросоюз зреагував відносно швидко: фактично за кілька днів після російського вторгнення до України вперше в своїй історії одностайним рішенням країн-членів активував директиву про тимчасовий захист.
Це був подвиг, якого вдалося досягти ЄвропіАнастасія Каратзас
«Це був подвиг, якого вдалося досягти Європі. Звичайно, було важко. Але їх (українців – ред.) приїзд до ЄС, а також права, які їм були надані, дуже полегшуються тимчасовим захистом. Це значно спростило і державам-членам обробку їх прибуття. А українським біженцям – доступ до соціально-економічних прав», – каже Радіо Свобода Анастасія Каратзас,аналітикиня Європейської програми міграції та різноманітності Центру європейської політики.
Цим шляхом, а не за звичною процедурою надання біженства, тривалою й громіздкою, пішли, щоби запобігти величезному тиску на національні системи надання притулку та дозволити державам-членам ЄС «управляти» прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб. Так пояснюють обрання саме цього правового інструменту і в Єврокомісії.
Привілеї для тимчасово захищених
Ця директива, якою регулюється нині правовий статус у ЄС більшості українських біженців, надає їм доступ до прав, якими до цього послуговувалися виключно громадяни Євросоюзу чи його постійні резиденти. Варто, перетнувши кордон, зареєструватися в спеціальному центрі конкретної країни ЄС, що посвідчить право на тимчасовий захист – і українцям доступна низка привілеїв, що зазвичай відкриваються громадянам третіх країн не за один рік легального проживання. Право на такий захист мають українці, що опинилися на території Євросоюзу від 24 лютого 2022 року, але існують винятки, їх міграційна служба розглядає в індивідуальному порядку.
Ось перелік ключових можливостей, які отримують українці:
- право на проживання на території країни-члена ЄС, де отримано тимчасовий захист;
- необмежений доступ до місцевого ринку праці (українець має право влаштовуватися на роботу будь-куди, не обмежуючись конкретним роботодавцем і не оформлюючи окремо спецдозволи);
- право на житло; чимало українців проживають у спеціальних центрах, відведених під їхнє розміщення; наявність вільних місць варіюється від країни до країни;
- соціальні пільги, як-от виплати на дітей, щомісячна фінансова допомога чи, приміром, знижки на оплату комунальних послуг; набір цих переваг варіюється від країни до країни;
- безкоштовна початкова й середня освіта;
- базове медичне страхування.
Статус, що дозволяє все це отримати порівняно швидко (бюрократичні етапи, пов’язані з пошуком житла чи отриманням медстраховки, можуть на кілька місяців розтягнутися), Рада ЄС на рівні міністрів юстиції і внутрішніх справ за пропозицією Єврокомісії планує подовжити до 3 березня 2025 року. Тобто – іще на рік, і причина цьому очевидна: Україна досі не є безпечною. Триває війна, зберігається постійна загроза ракетних обстрілів.
«Тимчасовий захист слід продовжити як необхідну та відповідну відповідь на поточну нестабільну ситуацію, яка ще не сприяє безпечному та тривалому поверненню тих, хто користується тимчасовим захистом у Євросоюзі», – аргументовувала свою пропозицію Єврокомісія.
Тимчасовий захист слід продовжити як необхідну та відповідну відповідь на поточну нестабільну ситуаціюЗаява Єврокомісії
Статус зі строком придатності
Директива про тимчасовий захист відкрила перед українцями складний, але, тим не менш, можливий шлях інтеграції в країнах ЄС, який вони поволі долають, намагаючись підтвердити свою кваліфікацію, вивчити місцеві мови, щоби бути конкурентоспроможними на локальних ринках і, відповідно, знайти роботу за фахом чи ж вступити до європейських вищих навчальних закладів.
Утім, пов’язані з документом, яким для українців передбачений захист, нюанси зрозумілі вже з його назви: у директиви, а відтак і в прав, які нею передбачені, є строк придатності. Вона розрахована на три роки. Спочатку її активували на рік, потім, в силу тривалих бойових дій в Україні, подовжували. Однак, судячи з загального терміну її дії, це подовження – до 3 березня 2025 року – останнє.
У зв’язку з цим в українських «експатських» колах усе частіше лунають занепокоєння, пов’язані з відсутністю розуміння, що очікує на біженців та їхніх дітей далі. Й справа не лише в безпеці, на яку вони зараз не можуть розраховувати на Батьківщині, а і в соціально-побутових аспектах.
Далеко не всі школярі продовжують навчання в українських школах, будучи не в силах поєднувати його з освітнім процесом «на місці», який супроводжується і додатковим вивченням мови. Здолати комунікаційний бар’єр і не тільки намагаються і їхні батьки: відвідують курси, освоюють нові професії й знаходять роботу, яку багато хто в Україні втратив. Однак відчуття, що все це ненадовго, певним чином гальмує поступ повноцінної інтеграції і завзяття до неї як таке.
Офіційних ідей щодо майбутнього українських біженців у Євросоюзі після березня 2025-го від компетентних органів ЄС не лунало. Неофіційно від співрозмовників у виконавчих органах влади ЄС у Брюсселі Радіо Свобода дізналося, що так далеко наперед тут іще не будують планів. Але розуміють, що невдовзі за це доведеться взятися, аби за півтора року мільйони українців не опинилися тут у юридичній пастці з неврегульованим статусом.
Життя у ЄС після завершення захисту: думки експертів
Експерт брюссельського відділення Німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард у розмові з Радіо Свобода висловив відвертий сумнів, що ЄС змушуватиме українців пакувати валізи, якщо на момент завершення дії директиви війна в Україні ще триватиме. А політичні лідери і ЄС, і генсекретар НАТО переконані, що вона не завершиться скоро.
Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війниДжейкоб Кіркегаард
«Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війни, і під цим я маю на увазі відновлення повного суверенітету України над усіма частинами своєї території. Включно з Донбасом і Кримом. Поки цього не станеться, уряди ЄС та комісія будуть знаходити способи продовжувати захист. На мою думку, було б абсолютно політично немислимим, щоб уряди ЄС змусили українських біженців повернутися в Україну, яка все ще воює», – зауважив Кіркегаард.
Важливу роль, вважає Анастасія Каратзас, відіграють у цьому процесі держави-члени, у чиїх силах – міняти власні, національні правила. До того ж, «довоєнні» можливості лишатися у ЄС завдяки роботі чи навчанню ніхто не скасовував.
«Існують і такі опції, як дозвіл на проживання на підставі здобуття освіти чи працевлаштування. Також є питання про довгострокове проживання. Зараз ЄС перебуває в процесі реформування своєї директиви про довгострокове проживання – від п'яти до трьох років (зараз, щоби стати постійним резидентом ЄС, треба там жити пʼять років, нині ж обговорюється скорочення терміну до трьох – ред. ). Але, звичайно, це постійна процедура. А держави-члени залишаються вільними, по суті, змінювати правила самостійно, якщо вони вважають за потрібне. І може бути варіант, коли ми побачимо, як держави-члени ЄС виходять на арену з особливими схемами чи дозволами, які полегшать українцям довгострокове перебування», – зазначила аналітикиня.
Експерти, опитані Радіо Свобода, сходяться в тому, що ЄС стикається з демографічною кризою і дефіцитом робочої сили, тож у довгостроковій перспективі українці, що продемонстрували свою здатність відносно швидко інтегруватися, можуть принести користь як європейським економікам, так і власній країні на відстані.
Бачимо багато тих самих проблем, пов’язаних із мовними бар’єрами і визнанням кваліфікаціїАнастасія Каратзасії
«Важливо, щоб ЄС та країни-члени інвестували в навчання та підвищення кваліфікації, щоб ми могли заповнити дефіцит робочої сили. З іншого боку, можна також принести користь людині. Людей також слід підтримувати для виходу на ринок праці та подолання структурних бар'єрів. Ми ще бачимо багато тих самих проблем, пов’язаних із мовними бар’єрами і визнанням кваліфікації», – наголосила Каратзас.
Експерт Джейкоб Кіркегаард вважає, що українці зможуть бути корисними й власній країні на відстані.
«Українські біженці здебільшого добре освічені і, за тими даними, які ми маємо, змогли добре інтегруватися в країнах, що їх приймають. У довгостроковій перспективі вони можуть принести вигоди для вільної та мирної України, бо, навіть якщо вони вирішать залишитися у своїх країнах притулку, то згодом потенційно зможуть сприяти встановленню більш тісних зв'язків між цими членами ЄС та Україною», – резюмував експерт.
- Голос Америки
Китайські кіберзлочинці вкрали 60 000 електронних листів працівників Держдепу США, зламавши поштовий сервіс Microsoft
Нам потрібно уважно поглянути на залежність федерального уряду від одного постачальника послуг як на потенційну слабку ланкуЕрік Шмітт
Китайські кіберзлочинці, які раніше цього року отримали доступ до електронного поштового сервісу компанії Microsoft, змогли викрасти 60 000 електронних листів співробітників Державного департаменту США, а також неназвану кількість у Міністерстві торгівлі.
Про це повідомив співробітник команди республіканського сенатора Еріка Шмітта, який був на брифінгу, влаштованому спеціалістами з інформаційних технологій Держдепу, і якого цитують агентство Reuters та видання The New York Times.
Листи було викрадено з десяти електронних поштових скриньок Держдепу. Дев’ять з 10 власників скриньок працювали над питаннями Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Одна скринька належала працівнику, який займався питаннями Європи. Хакери також мали доступ до поштової скриньки міністерки торгівлі США Джини Раймондо, повідомляє The New York Times.
Офіційні особи США та співробітники Microsoft вперше повідомили у липні 2023 року, що китайські кіберзлочинці, імовірно пов’язані з урядом країни, у травні скомпрометували комп’ютер одного з інженерів Microsoft і проникли у мережі загалом 25 урядових організацій США, повідомляє Reuters.
Як зазначає The New York Times, Вашингтон офіційно не звинуватив Китай у цьому кіберзлочині, однак, різні офіційні особи США, включаючи міністерку Раймондо, пов’язали його з Китаєм. Злам систем Microsoft стався за кілька тижнів до того, як державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Китаю з метою покращення відносин між двома країнами.
Кіберзлочинці також отримали доступ до списку усіх електронних адрес Держдепу, як повідомляють офіційні особи, однак, суть електронних листів, які опинилися в руках хакерів, наразі не розголошено.
Це масштабне проникнення у мережі Держдепу та інших американських урядових організацій знову привернуло увагу до величезної ролі Microsoft у наданні широкого спектру послуг у сфері інформаційних технологій уряду США та іншим організаціям.
“Нам потрібно зміцнити наш захист від таких типів кібератак і вторгнень”, — зазначив у заяві сенатор Шмітт, якого цитує Reuters з посиланням на співробітника його команди. “Нам потрібно уважно поглянути на залежність федерального уряду від одного постачальника послуг як на потенційну слабку ланку”.
У відповідь на злам Держдеп вже розпочав диверсифікацію постачальників послуг, переходячи до “гібридних” середовищ із кількома компаніями-постачальниками, та покращив впровадження багатофакторної автентифікації в рамках заходів із захисту своїх систем, зазначає Reuters.
В статті використано матеріал Reuters.
- Голос Америки
Столтенберг розповів про успіхи контрнаступу ЗСУ та пообіцяв додаткову підтримку зброєю на 2,5 млрд дол.
Сили оборони України поступово просуваються уперед попри запеклі бої, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва.
"Кожен метр, який здобувають сили України, це метр, який втрачає Росія. І це яскравий контраст: українці воюють за свої родини, майбутнє, свободу. Москва воює за імперські ілюзії", - вказав він.
Столтенберг наголосив, що понад 50 країн світу продовжують підтримувати Київ допомогою, а понад 140 виступили за підтримку суверенітету України на рівні ООН.
Також глава альянсу нагадав, що НАТО продовжує надавати високотехнологічну зброю для України: "У минулі кілька днів і тижнів це включало танки Abrams, передові ракетні системи та ППО, а також підготовка пілотів на F-16".
Що сильнішою стане Україна, то ближче ми підійдемо до припинення російської агресії
Він також розповів, що оборонний блок має рамкові угоди для контрактів на 2,5 мільярда доларів для постачання ключових систем озброєння для України, включаючи 1 мільярд на конкретні замовлення у виробників. Ці контракти допоможуть союзникам НАТО відновити свої власні запаси амуніції й продовжити допомагати Україні.
Столтенберг привітав оголошення про те, що Україна і США планують спільно виготовляти оборонні системи, включаючи ППО, а також сказав, що очікує подальших оголошень під час Форуму оборонних індустрій у Києві, що має зібрати представників міжнародних компаній-виробників зброї. "Що сильнішою стане Україна, то ближче ми підійдемо до припинення російської агресії", - сказав він.
Як повідомляє Офіс президента України, під час зустрічі Столтенберг і Зеленський обговорили подальшу роботу задля зближення України й НАТО. "Спільно з НАТО працюємо над підготовкою нового документа – адаптованої Річної національної програми, яка визначатиме практичні кроки для досягнення Україною відповідності принципам і стандартам альянсу", – заявив український президент.
Нагадаємо, нині у Києві з візитом також перебуває нещодавно призначений міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії.
Другі дебати республіканців у США пройшли за відсутності Трампа, але позначились гострими дискусіями
Сім політиків, які змагаються за право представляти Республіканську партію на президентських виборах США різко сперечалися під час дебатів у середу ввечері. Кожен з них намагався виділитись, щоб стати головним суперником колишнього президента Дональда Трампа, який має найбільші шанси стати єдиним кандидатом від партії на виборах президента 2024 року, попри те, що проти нього висунуто чотири кримінальні обвинувачення.
Трамп, як і минулого місяця, зневажив дебатами, спонсорованими партією, що негайно викликало докори з боку двох його опонентів.
«Дональд Трамп зник безвісти», — сказав губернатор Флориди Рон Десантіс, найбільш рейтинговий суперник Трампа, який займає друге місце в національних опитуваннях. «Він повинен бути на цій сцені, щоб відповісти, чому він додав 7,8 трильйона доларів» до державного боргу.
Колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті сказав, що якщо колишній президент продовжуватиме уникати президентських дебатів республіканців, «ми називатимемо вас не Дональдом Трампом, ми називатимемо вас Дональдом Даком».
У той час як його опоненти дебатували в Президентській бібліотеці Рональда Рейгана в Каліфорнії, Трамп влаштував політичний мітинг у Мічигані, де бастують працівники великих автомобільних підприємств.
Під оплески прихильників колишній президент здебільшого критикував президента-демократа Джо Байдена та ігнорував республіканців, які боролися за те, щоб випередити його в боротьбі за висунення від партії. Він звинуватив «шахрая Джо в тому, що він створив мільйони робочих місць для Китаю», і сказав, що Байден підштовхував американців купувати електромобілі, які є надто дорогими для більшості домогосподарств США.
Повернувшись на сцену дебатів, інші республіканці обмінювались різкою критикою, сподіваючись завдати один одному нокаутуючий удар, який міг би дати їм перевагу, щоб далі битися проти Трампа. Модератори Fox News намагалися, часто марно, відновити контроль над дебатами.
Трамп вважає, що він стратегічно нічого не виграє, якщо з’явиться на тій самій сцені дебатів, що й його опоненти. Національне опитування RealClearPolitics, показує, що він має 56% підтримки серед виборців-республіканців і випереджає Десантіса на 42 бали. Інші республіканці відстають від колишнього президента ще більше.
У якийсь момент Десантіс прокоментував свій відрив від Трампа, сказавши: «Опитування не обирають президентів. Виборці обирають президентів».
Після того, як підприємець Вівек Рамасвамі заявив, що він використовував соцмережу TikTok, що належить Китаю, щоб охопити молоде покоління американців, Ніккі Гейлі, колишня посол США в ООН в адміністрації Трампа, дорікнула Рамасвамі, сказавши: «Щоразу, коли я чую вас, я бачу, що ці слова є ще трохи дурнішими».
Гейлі, колишня губернатор Південної Кароліни, також агресивно критикувала сенатора свого рідного штату Тіма Скотта, критикуючи його роботу в Сенаті США.
Колишній віцепрезидент Майк Пенс, який був другим в адміністрації Трампа, підтвердив свої консервативні погляди та сказав, що за роки роботи в Конгресі та як колишній губернатор Індіани він найбільше кваліфікований, щоб стати президентом.
Перспективний кандидат, губернатор Північної Дакоти Даг Бургум говорив про свої бізнесові здібності.
Після перших дебатів серед опонентів Трампа, загальнонаціональне опитування показало, що Трамп фактично збільшив свій відрив, навіть незважаючи на те, що він може провести тижні в залах судів у першій половині 2024 року за звинуваченнями в тому, що він незаконно намагався компенсувати свою поразку на виборах у 2020 році. Президент Джо Байден незаконно зберігав секретні документи національної безпеки, коли залишив свій пост на початку 2021 року.
Опонентам Трампа було важко переконати виборців, що вони є кращими кандидатами, щоб балотуватися проти Байдена.
Серед учасників дебатів лише Крісті різко критикував Трампа за висунуті йому кримінальні звинувачення.
Колишній губернатор Арканзасу Аса Гатчінсон, ще один кандидат від Республіканської партії, який критикував Трампа, заявив, що він повинен вийти з президентських перегонів, не брав участі в дебатах, бо не виконав критерії Національного комітету Республіканської партії для участі в дебатах.
Критерії передбачали наявність щонайменше 3% підтримки в двох національних опитуваннях громадської думки або 3% в одному загальнонаціональному та двох опитуваннях у штатах, які проводять конкурс на номінацію на початку процесу — Айові, Нью-Гемпширі, Неваді та Південній Кароліні.
Кандидатам також потрібно було мати щонайменше 50 000 унікальних фінансових донорів і підписати зобов’язання підтримувати особу, яка стане єдиним кандидатом від Республіканської партії.
Експерт із дебатів Мічиганського університету Аарон Калл сказав Голосу Америки, що семеро кандидатів у середу повинні були «прямо боротися з Трампом… незважаючи на його відсутність, інакше вони ризикують просто переставити шезлонги на «Титаніку», навіть якщо вони й надалі демонструватимуть хороші результати, вони не матимуть надії змагатись з Трампом, якщо не вступлять з ним у більш прямий контакт».
Однак під час дебатів кандидати спрямовували проти Байдена стільки ж, а то й більше, своєї люті, ніби вони брали участь у загальній виборчій кампанії, зокрема критикуючи його за те, що він з’явився у вівторок на пікеті, щоб підтримати працівників автомобільної промисловості.
Скотт сказав: «Джо Байден не повинен бути на пікеті. Він повинен бути на південному кордоні» з Мексикою, щоб зупинити нелегальних мігрантів від проникнення до США. Інші критикували те, як Байден керує економікою США; висока інфляція під час його перебування на посаді в Білому домі призвела до того, що мільйони домогосподарств у США відчували фінансові обмеження.
Дебати в середу відбулися за 3 з половиною місяці до першого голосування республіканців — партійних осередків у штаті Айова, за якими швидко відбудуться змагання в інших штатах.
Однією з ключових політичних дат є 5 березня, на яку заплановано партійні первинні вибори в більш ніж десятці штатів, через день після того, як у Вашингтоні має розпочатися суд над Трампом за звинуваченнями у втручанні у вибори — судова битва, яка може тривати кілька тижнів. Другий судовий процес за звинуваченнями в неправильному поводженні з документами національної безпеки має розпочатися 20 травня у Флориді.
Республіканці офіційно оберуть свого кандидата в президенти на національному з'їзді в липні.
Британський міністр оборони Шаппс у Києві наголошує на подальшій допомозі Україні
Нещодавно призначений міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії.
В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
Президент Володимир Зеленський на переговорах окремо згадав потреби протиповітряної оборони на тлі припущень, що Росія може, як і минулої зими, у наступні місяці посилити бомбардування цивільної інфраструктури зокрема енергетичних об’єктів.
«Зосереджуємося на протиповітряній обороні, артилерії і антидронних системах. Зима наближається, але ми готові», - написано сьогодні в мережі Х від імені нового українського міністра оборони Рустема Умерова, який також брав участь у переговорах з британською делегацією.
Українські посадовці наголосили на вдячності Великій Британії, яка стала одним з найпомітніших голосів у широкій міжнародній підтримці України.
Ще під час приготувань Росії до відкритого вторгнення 2022 року британці надали українцям протитанкове озброєння, а згодом ракетну артилерію тощо.
Згодом Британія першою вирішила постачати українській армії сучасні важкі танки західного виробництва і далекобійні крилаті ракети.
Форум