Україна сьогодні відзначає 9-ту річницю прийняття Конституції. Головний закон країни депутати 1996 року обговорювали майже добу, не покидаючи стін парламенту. Цей процес пізніше отримав назву – Конституційної ночі.
Історія з прийняттям української Конституцiї – унікальна. Схвалювалася вона пiд тиском тодішнього президента Леоніда Кучми. І депутати вирішили не покидати стін парламенту, допоки усі положення Головного закону не будуть остаточно узгоджені.
За словами Віктора Мусіяки, який на той час був представником президента у Верховній Раді, як тільки він почув, що Леонід Кучма вирішив винести питання про прийняття Конституції на референдум, він склав свої повноваження і голосував за Конституцію вже як депутат. Вiн пригадує, що у президента було багато зауважень до того варіанту Конституції, який збирався прийняти парламент:
«З боку президента, це двопалатний парламент. Це те, що у нього нема можливості розпускати парламент. Ну, це одна там засада. Ну, як так, розпускати тільки за 30 днів. Не всі знають, що ми погодились на цю річ, тому що це між нами кажучи – це був компроміс. Ми вимагали, що ми даємо 30 днів, якщо не працює парламент, то його розпустити можна. А ми погоджуємось на цей механізм імпічменту, неможливого імпічменту. Ось таким чином ми розійшлись. Він не може розпустити парламент, а ми не можемо його дістати».
Коли стало зрозумілим, що Конституція все ж таки буде прийнята 28 червня, Леонід Кучма особисто приїхав до Верховної Ради. За словами Мусіяки, він вибачився перед депутатами за свій тиск на парламент і таким чином зняв напругу, що панувала у залі:
«Ви знаєте, я в кінці вже думав, коли все йшло до прийняття кінцевого варіанту, думав, хоча б він прийшов. Знаєте, мені все ж таки шкода було. Думаю, хоча б він прийшов, Леонiд Данилович. І він прийшов без свити такої одіозної і якраз він зміг підключитись до цього фінального акорду і повів себе він абсолютно прийнятно».
Цікаво себе поводив і перший український президент Леонід Кравчук, якого також не було у цю ніч у парламенті, проте його голос – „за” все ж лишився в історії. Як стверджує депутат Володимир Стретович, парламентарям довелось голосувати дублікатом картки Кравчука:
«Його не було в залі. Я вам сказав, що я його розбудив серед ночі, і він сказав, що з’явиться тоді, коли вся Верховна Рада вистроїться для фотографування. Це достеменний факт і це можуть підтвердити багато людей. Але ми взяли дублікат його картки і в такий спосіб його голос в історію вписали, що він теж підтримав цю Конституцію».
Депутати, що пережили Конституційну ніч, розповідають і про танки, що стояли у Маріїнському парку, коли приймався Основний закон країни, і про морозиво, яке роздавалось комуністам, щоб вони не могли голосувати, і багато інших історій. Володимир Стретович, наприклад, підтверджує і той факт, що для того, щоб депутати протримались так довго, деяким доводилось пити міцні напої. Не уник цього, за його словами, і „батько” Конституційної ночі Михайло Сирота:
«А Михайлу Дмитровичу, десь після четвертої години вже не подавали чай на трибуну, а наливали тільки коньяк i завдяки цьому він витримав до 9-ої години. Це така таємниця, яка мало поширюється, але напередодні свята можна про це говорити».
За нову Конституцію у 1996 році віддали свої голоси 315 депутатів. Парламентарі кажуть, що якби не тиск Кучми, який відіграв роль своєрідного каталізатора, то конституційний процес міг би затягнутись надовго і був би набагато складнішим. Сам Леонід Кучма, між тим, неодноразово відзначав, що прийнятий за одну ніч закон є недосконалим і у серпні 2002 року запропонував внести зміни до Конституції, які б збільшували повноваження парламенту. Цей законопроект став компромісом між новою і старою владою під час помаранчевої революції. Таким чином закон вступить у силу в січні наступного року.
