Вашингтон - 9 травня. Британська Файненшл таймс друкує відкритого листа главам держав і урядів, що були присутніми на торжествах 9 травня в Москві. Листа підписали, серед інших, Вацлав Гавел, Олена Боннер, Андре Глюксман, Том Лантос та інші. У листі зазначено, що через 60 років після поразки фашистського деспотизму в Європі, в самій Росії громадянські і політичні свободи, влада закону і демократичні інституції вкрай послаблені, майже до рівня повного зникнення. Дивно, - кажуть автори листа, - що один з найрепресивніших режимів в сучасній Європі, приймає в себе лідерів вільного світу, щоби відсвяткувати звільнення цього континенту. В той час, як відданість Москви принципам демократії і правосуддя перебуває в серйозному занепаді, у світлі вибіркових судових процесів над громадянами, які намагалися лібералізувати економічну і політичну системи країни, нам уявляється насмішкою над цією датою збиратися тут на честь найбільшої жертви двадцятого століття за свободу Європи, пише Файненшл таймс.
В іншій статті цього ж часопису зазначено, що Буш намагався владнати тертя з Росією напередодні урочистостей в Москві. Обидва лідери стояли разом на Красній площі під час параду на честь Перемоги. Буш, тим часом, скориствася своїм перебуванням в Ризі, щоби заявити, що Москві не слід боятися потрапити в коло демократій на своїх кордонах після народних повстань в Україні, Грузії, Киргизії. Президент США також заявив про намір підтирмувати демократичний рух в Білорусі, президент якої Лукашенко заслужив на звання «останнього диктатора Європи». Буш також назвав поділ Європи в 1945 році у так званій Ялтинській угоді, підписаній Сталіним, Рузвельтом і Черчилем, однією з найбільших помилок в історії. Однак Путін відреагував на критику того, як він поводиться з демократією, зворотнім ударом, заявивши в телеінтерв’ю американській програмі каналу CBS 60 хвилин, таке: «Чотири роки тому доля ваших президентських виборів була вирішена в суді», додавши, що демократія мусить розвиватися всередині країни, а не імпортуватися, пише Файненшл таймс.
А британська Iндепендент відзначає, що після шістдесяти мирних років, радянський ветеран війни ніколи не скаже «Друга світова війна,» для росіян і інших колишніх громадян СРСР -- це «Велика Вітчизняна війна», - подія, яка в російській ментальності міцно асоціюється з відступом Наполеона з Москви в 1812 році. Тому перемога над Гітлером і фашизмом все ще є предметом гордості для Росії і відіграє важливу роль у сучасному житті, пише Індепендент. Ясно, не все в радянські історії безхмарно. Країни Балтії і Польща багато в чому праві, коли кажуть, що завершення війни означало для них піввікову радянську окупацію. І поведінка Радянської армії, як відзначає історик Ентоні Бівер, не було зразковою: орди радянських солдатiв творили неймовірні насильства, ґвалтували німецьких жінок сотнями тисяч, грабуючи і вивозячи з країни геть усе в якості трофеїв. Особливо відзначалися радянські воєначальники - вони вивозили награбоване майно вагонами. Однак, на війні як на війні, ллється кров і чиняться жорстокості, але не можна не визнати, що вклад радянців в перемогу значно перевищував британський, і американський, пише Індепендент.