Організація Об'єднаних Націй та Міжнародний комітет Червоного Хреста у вівторок у спільній заяві закликали країни запровадити певні заборони та обмеження на автономні системи зброї, відомі як роботи-вбивці, попереджаючи, що "ризики зросли".
Вперше спільний заклик щодо використання країнами автономних систем зброї Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та президентка МКЧХ Мір'яна Сполярич видали ще три роки тому, втім, поки про повну заборону не йдеться.
"Ми зараз небезпечно близькі до перетину моральної червоної лінії: автономного нападу машин на людей", – сказала речниця ООН у Женеві Алессандра Веллуччі. "Основоположні проблеми не змінились, але ризики зросли", - попереджає посадовиця.
В ООН та МКЧХ заявляють, що технології озброєння розвиваються "рекордними темпами", збільшуючи розрив між технологічними можливостями та регуляторними обмеженнями. Вони кажуть, що гонка за більшою автономією у сфері озброєння вже триває, і що навіть вчені та інженери, які створюють ці системи, б'ють на сполох.
"Автономні системи озброєння не далеке майбутнє — перегони за більшу автономію систем озброєння вже йде повним ходом", — йдеться у спільній заяві ООН та МКЧХ.
Лоран Жизель, керівник Відділу озброєння та ведення бойових дій МКЧХ, сказав, що така зброя вибирає та вражає цілі без подальшого втручання людини після активації. За його словами, така зброя вже існує, але МКЧХ особливо стурбований напрямком розвитку технології — систем, що керуються дедалі складнішим штучним інтелектом, функціонування яких може бути важче зрозуміти та передбачити операторам.
Керолайн Мелані Режімбаль, керівниця служби Управління ООН з питань роззброєння, повідомила на брифінгу, що Гутерріш закликав міжнародну спільноту не чекати на злочин, перш ніж діяти.
"Деякі рішення повинні назавжди залишатися за людиною, особливо рішення про те, чи забрати людське життя чи ні", – сказала вона.
Режімбаль сказала, що держави повинні скористатися поточним вікном, перш ніж такі системи вийдуть з-під контролю, та встановити чіткі межі, перш ніж шкідлива практика закріпиться.
Багаторічна кампанія з обмеження смертоносних автономних систем зброї намагається встановити чіткі межі. Нова спроба відбувається на тлі зростаючої залежності від безпілотників та пов'язаних з ними технологій у конфліктах, що тривають в Україні, на Близькому Сході, в Судані та інших країнах.
Як повідомлялося, в квітні цього року Україна вперше захопила російську позицію, використовуючи лише наземних роботів та повітряні дрони. У повідомленні, опублікованому в соціальних мережах 14 квітня, президент України Володимир Зеленський заявив: "Окупанти здалися, і операція була проведена без піхоти та без втрат з нашого боку".
Зеленський не навів жодних додаткових подробиць про операцію, але це вказує на серйозні зміни у використанні таких роботів. Донедавна ці сухопутні роботи застосовувались переважно українською армією для підтримки, включаючи поповнення позицій на передовій, евакуацію поранених солдатів та проведення операцій з мінування або розмінування в цільових районах. Наразі вони все частіше використовуються в прямих бойових діях.
Так, у січні 2026 року ЗМІ повідомили, що українські військові захопили трьох російських солдатів у Запоріжжі за допомогою одного наземного робота.
Питання використання автономних систем зброї, ймовірно, буде в центрі уваги Сьомої оглядової конференції Конвенції про певні види звичайної зброї, запланованої на листопад у Женеві. Конференція проводиться раз на п'ять років.
Держави мають зустрітися в Женеві наступного тижня, щоб обговорити потенційні нові правила. Росія та Сполучені Штати є серед країн, які виступають проти нових юридично обов'язкових документів, стверджуючи, що чинного законодавства достатньо.
