Актуально
- Голос Америки
Американець допомагає християнському ополченню у боротьбі з ІДІЛ в Іраку
Відтоді, як ісламістські бойовики торік оголосили про створення «халіфату» в деяких районах Іраку та Сирії, кілька тисяч громадян західних країн виїхали в регіон, щоб воювати на їхньому боці.
Туди ж попрямував і американець Метью Вандайк. Але в цьому конфлікті він приєднався не до джихадистів «Ісламської держави», а до тих, хто їм протистоїть.
«Я перебуваю в Іраку, щоб допомогти зібрати християнську армію для боротьби з ІДІЛ», – написав він у Твіттері минулого тижня.
Вандайк – бородатий, блакитноокий і худорлявий уродженець Балтимора. Випускник Університету Джорджтауна, який вивчав проблеми безпеки й отримав ступінь магістра, він створив некомерційну організацію, яку назвав «Міжнародні сини свободи» (Sons of Liberty International). Вона бере участь у підготовці ополчення, що складається з ассирійських християн, на чию батьківщину в північному Іраку здійснює напади «Ісламська держава».
Це ополчення під назвою «Підрозділи захисту рівнин Ніневії» (ПЗРН) – одна з кількох невеликих груп християнських бійців, які намагаються захистити вразливе місцеве населення від «Ісламської держави», яке здійснює масові страти та витісняє релігійні меншини.
Якщо їм не допомогти, християн знищать
Наступ джихадистів на стародавніх іракських християн став однією з причин, що спонукали Вандайка поїхати до Іраку на початку грудня і приєднатися до боротьби проти «Ісламської держави».
«Вони дуже сильно страждають під "Ісламською державою"», – сказав Вандайк в інтерв’ю «Голосу Америки» по Skype, яке він дав, перебуваючи в іракському місті Ербілі.
«Кількість християнських біженців сягла десятків тисяч, і над християнським населенням Іраку нависла серйозна загроза, – додав він. – Багато з них виїхали, ставши біженцями, і не повернуться до своїх будинків. І якщо християни не зможуть показати, що вони здатні захищати свої землі, християнство знищать».
Найкращий спосіб протистояти натиску – це дати місцевим жителям можливості захищати себе, вважає Вандайк. Для цього він набирає американців з-поміж учасників бойових дій, які займаються спецпідготовкою ассирійських бійців. Наразі, за словами Вандайка, знайшлося п’ять ветеранів, які погодилися добровільно допомогти в підготовці «Підрозділів захисту рівнин Ніневії».
«Все йде досить добре, – каже він. – У нас уже місяць працює секретний навчальний табір на північ від Мосула. Результати дуже позитивні. У минулому я спостерігав за іракською армією і афганською армією, і можу сказати, що в наших бійців вища мотивація і бойовий дух. Вони все схоплюють швидше і ставляться до справи серйозніше».
Представник ПЗРН Кальдо Рамзі підтвердив «Голосу Америки», що Вандайк і «Міжнародні сини свободи» беруть участь у підготовці деяких з 500 бійців ассирійського ополчення.
За словами Рамзі, зараз головне завдання ополчення – захист земель, які ще не захопила «Ісламська держава». Однак щойно вони отримають додаткову підготовку, фінансування, озброєння і бійців, вони планують перейти в наступ і повернути ассирійські міста, захоплені екстремістами.
США: це не частина наших офіційних зусиль в Іраку
Вандайк і Рамзі кажуть, що вони навіть зустрічалися з представниками Держдепартаменту в консульстві в Іраку, які в усній формі висловили підтримку ПЗРН і координації їхніх зусиль з «Міжнародними синами свободи».
Однак представник Держдепартаменту відмовився підтвердити «Голосу Америки» факт такої зустрічі.
«Цивільні особи зі США, які могли поїхати до Іраку для участі у військових діях, не є частиною зусиль уряду США в Іраку, – сказав він. – У попередженні для мандрівників ми чітко дали зрозуміти, що поїздки в Ірак пов’язані з великою небезпекою, і ми не підтримуємо поїздки до Іраку американців–приватних осіб, якщо вони не є абсолютно необхідними».
ПЗРН намагається координувати свої зусилля з деякими місцевими організаціями, зокрема курдськими воєнізованими формуваннями пешмерга, які також борються з «Ісламською державою». Наприклад, деякі тренувальні табори ПЗРН розташовано на базах пешмерга, повідомили Вандайк і Рамзі.
Попри те, що пешмерга за підтримки повітряних ударів коаліції на чолі зі США досягла певних успіхів у поверненні курдських районів, захоплених «Ісламською державою», ця організація не хоче воювати в інших, некурдських районах, зайнятих ісламістами. Тому багато ассирійців змушені просити про допомогу.
«Вже більш як півроку ані курди, ані США не вдарили палець об палець, щоб звільнити такі міста, як ассирійський Каракош за 10 хвилин їзди від курдської лінії фронту», – каже Майкл Найтс, фахівець з Іраку у Вашингтонському інституті близькосхідної політики.
Інші невеликі групи релігійних бійців зацікавлені тільки в захисті власної території, через що єдиного фронту боротьби з «Ісламським державою» немає, і конфлікт неминуче набуває міжконфесійного характеру.
У західних волонтерах немає потреби?
Проте виникають побоювання, що формування виключно християнських армій і підключення до роботи іноземних волонтерів посилить привабливість «Ісламської держави», яка вже заявляє, що веде священну війну проти «хрестового походу» Заходу.
Утім, Найтс не впевнений, що це призведе до загострення або зміни характеру конфлікту.
«В ІДІЛ цілком впевнені, що ведуть священну війну. Їх не зупинять жодні американські волонтери, які у відповідь використовують таку ж риторику, – каже він. – Ми вже перебуваємо на стадії середньовічного варварства, й ІДІЛ вийшла на неї своїми силами».
Лунають і більш скептичні оцінки зусиль таких волонтерів, як Вандайк.
«Не думаю, що допомога, яку пропонує він чи інші, потрібна чи корисна, – каже Саджад Джіяд, експерт Іракського інституту економічних реформ в Багдаді. – ПЗРН отримує підтримку федерального уряду Іраку, і американські консультанти вже беруть участь у підготовці».
«ІДІЛ не забуде скористатися цим у своїй пропаганді, і в Іраку вже достатньо іноземців», – додає він.
«Це не релігійна війна»
Але Вандайк вважає, що в нього немає часу на суперечки про сенс слів.
«Нас що, досі дійсно турбують аргументи ІДІЛ? Це розкіш, яку можуть собі дозволити люди в західному світі, яким не відрубують голови й не спалюють живцем. Вони можуть розмірковувати про те, підкріплює це аргументи ІДІЛ чи ні».
Незважаючи на те, що іноді він вдається до різкої, релігійної риторики, описуючи конфлікт, Вандайк наголошує, що не вважає себе сучасним хрестоносцем.
«Це не релігійна війна, і вже точно не хрестовий похід або щось таке, – каже він. – Ассирійські християни жили в мирі зі своїми сусідами і будуть жити далі. Вони зацікавлені в захисті своєї землі від ІДІЛ та інших терористичних загроз – і все».
Викрадення можливе
За словами Вандайка, ассирійські християни «готові виступити на захист своєї батьківщини». При цьому він не уточнив, чи вступили вони в реальні бойові дії з «Ісламською державою». Він також не став обіцяти, що триматиметься осторонь лінії фронту.
Вандайк має певний досвід роботи з арабськими ополченцями. Він навіть став героєм документального фільму «Наведи і стріляй» (Point and Shoot), в якому показано його участь у повстанні лівійських революціонерів проти Муаммара Каддафі. Фільм отримав кілька кінофестивальних нагород.
Однак зараз, за словами Вандайка, він «дуже зайнятий» керівництвом «Синами свободи», щоб брати участь у бойових діях.
«Це робота на повний робочий день з наднормовими. Вона має безліч динамічних елементів, і це непросте завдання, але вона того варта, і я люблю цим займатися. Але в мене просто немає часу битися на лінії фронту», – каже він.
Чи боїться він, що його, як і інших іноземців, можуть убити або викрасти бойовики «Ісламської держави»? Вандайк каже, що це той ризик, який він готовий прийняти.
«У цій справі такий ризик завжди існує. Я вживаю запобіжних заходів, але це не змусить мене припинити цю роботу. Це те, у що я вірю», – каже він.
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум