Створення зони замороженого конфлікту на Донбасі дорівнює поразці для президента Петра Порошенка, пише аналітик Carnegie Europe Джуді Демпсі.
«Він фактично втратив контроль над частиною своєї країни, яка тепер стане новим майданчиком для російських політичних ігор. Одним словом, тепер у Східній Європі утворилася нова зона замороженого конфлікту, що має всі складники для нестабільності».
Це дасть змогу Москві втручатися в українські справи, адже саме за таким сценарієм уже виникли зони замороженого конфлікту в Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії та Нагірному Карабаху, пише авторка. В Україні наслідки існування такої зони будуть дуже серйозні: це «ідеальний засіб для Москви відволікати увагу Києва від запровадження реформ і розхитувати політичну ситуацію. Видається, що втручання Росії триватиме», підсумовує вона.
«На початку нової холодної війни нам не варто недооцінювати Володимира Путіна. Однак було б мудро також не переоцінювати його», пише Кеті Янґ у газеті The Weekly Standard. Авторка вважає, що що немає підстав впадати в розпач через «досягнення» Росії в Україні.
Надання частинам Донбасу особливого статусу створить проблеми для України, однак вони не будуть фатальними, і в кожному разі це не та «Новоросія», яку сподівався отримати Путін. Попри те, що 85% росіян підтримують політику Путіна, пише авторка, «не факт, що населення, яке звикло до стабільності та бодай відносного достатку, залишатиметься покірним у разі економічного спаду та постійного потоку вбитих і поранених молодих чоловіків, що повертатимуться додому»: адже опитування Левада-центру, найавторитетнішого російської соціологічної організації, засвідчили, що кількість тих, хто підтримує відправлення військ в Україну, зменшилася з 74% у березні до 41% у серпні.
Відкладення повного виконання угоди з ЄС теж радше стало способом для Росії зберегти обличчя, а для України було навіть вигідним, адже до бюджету України ще якийсь час надходитимуть кошти від митного оподаткування імпортованих європейських товарів; тимчасом імпорт українських товарів до ЄС не обкладатимуть митом.
«Цей компроміс також тимчасово убезпечує торгівлю з Росією, адже якби Україна раптово втратила цей ринок, це стало б відчутним ударом для й так слабкої української економіки», зазначає авторка.
І, нарешті, відкладення імплементації не вплине на європейську інтеграцію України, а саме це було головною метою Путіна.
«Утім, це не означає, що Україна чи Захід перемогли. Мало хто сумнівається, що Путін і надалі створюватиме проблеми, чи то намагаючись підірвати Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, чи намагаючись дестабілізувати Україну руками своїх маріонеток у Донецьку», пише Кеті Янґ. Захід не повинен послаблювати санкції, Україна має отримувати життєво необхідну допомогу, зокрема оборонне озброєння, ОБСЄ має моніторити ситуацію на територіях, окупованих повстанцями.
У статті «Сомалійський сценарій?» The Economist пише, що в сусідніх реґіонах непокояться: Донбас перетвориться на малокеровану територію. Тому в Дніпропетровській області, куди вже почали прибувати кримінальні злочинці під виглядом біженців, готуються до нових «неприємностей» – бандитизму, викрадень і терористичних актів.
Видання цитує заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бориса Філатова, який говорить про можливість «сомалійського сценарію», за якого Донбас стане некерованою територією, з якої бандити просочуватимуться в решту України для викрадень людей і пограбувань.
Тому на основних автошляхах Дніпропетровщини з’являються укріплені блок-пости, найзахищеніші з яких налічують близько 20 охоронців і мають шанці, бункери та протитанкові рови. «Хоча посадовці применшують значення цих заходів, називаючи їх «засобами контролю», спорудження нового, внутрішнього, кордону вже почалося. Відображаючи сумне становище української держави, про безпеку Дніпропетровщини змушений дбати приватний сектор», пише газета.
Дивіться також : Росія переводить дискусії в ООН з України на еболу та ІДІЛ - включення
