День матері, який відзначають у другу неділю травня, – одне з тих свят, які об’єднують американські родини. Це свято дає нагоду ще раз подякувати найдорожчій людині, яка дала життя. Однак дуже часто, малюки виростають не з тими батьками, які привели їх у цей світ. Тим не менш багато всиновлених дітей, через роки, все ж таки розшукують із знаходять своїх біологічних матерів.
Лонні Сміт знає свою біологічну матір Дафні Молнар лише два роки. Він виростав із двома братами, які теж були всиновленими.
«Мої батьки ніколи цього не приховували. Батько навіть казав, якщо хтось і захоче знайти свою рідну матір, то це буду я, бо я був дуже допитливим», - каже Лонні.
Дафні добре пам’ятає день, коли агентство, яке займається усиновленням, повідомило про те, що її розшукує рідний син.
«Це було 31-го березня. Я називаю це днем просвітлення. Я була дуже рада, адже все своє доросле життя я жила із раною в серці», - згадує Дафні.
Дафні було 18, коли вона завагітніла.
«Я ніколи не сказала своїй мамі, чи комусь у родині, не сказала своєму хлопцеві. Я була зовсім одна».
Навіть через 40 років вона сумнівається, що зробила правильне рішення віддаючи Лонні.
«У той час я думала, що агенції з усиновлення роблять мені велику послугу, дають шанс виправити своє життя», - розповідає мати.
Так само думала і Лінда Клаусен. У 1961 та 63-му вона віддала двох хлопчиків на всиновлення.
«Ви не можете забути, що віддали своїх дітей. Ви думаєте про це вдень і вночі», - зізнається Лінда.
Лінда відновила зв’язки із своїм сином понад 20 років тому. Браян, який нещодавно почав працювати у Вашингтоні, щотижня кілька днів живе у своєї біологічної матері, а на вихідні їздить до своєї сім’ї у Нью-Йорк. Браян добре пам’ятає день, коли вперше зателефонував своїй матері.
«Це була мабуть найбільш дивна розмова, яку я будь-коли мав у житті, бо ти не знаєш цієї людини. Що їй сказати? Що вона відповість? Не знаєш чого очікувати і як себе почувати. Було багато різних емоцій», - ділиться спогадами Браян.
Невдовзі після телефонної розмови вони зустрілися. Двадцять років опісля у них хороші стосунки.
Хоч Лонні і Дафні зустрілись лише два роки тому і живуть далеко одне від одного, вони зустрічались вже сім разів.
«Моя сім’я дуже відкрита до Лонні і дуже любить його. Він співатиме на весіллі моєї доньки і кілька разів запрошував до себе мого сина», - каже Дафні.
Хоча Лонні і не називає Дафні мамою, на день Матері, він все ж таки надіслав їй листівку.