Київ – 9 червня. “Становище жінок в Україні: реалії та перспективи”. Слухання на цю тему сьогодні відбулися у Верховній Раді – вперше за всю історію незалежної України. Якщо у Радянському Союзі, як відомо, не було сексу, то в незалежній Україні досі немає гендера. Слово “гендер”, на відміну від фізіологічної, визначає – соціальну стать, зокрема проблеми рівності чоловіків та жінок. За всю історію своїх скликань Верховна Рада не прийняла жодного закону з гендерних питань. “Чоловічий” український парламент, в якому жінок-депутатів 5 відсотків, “завалив” цілу низку гендерних законопроектів, у тому числі закон про гендерну рівність. Навіть невинна ініціатива народного депутата Оксани Білозір провести у Верховній Раді День уряду, присвячений становищу жінок в Україні, не була проголосована. Отож права жінок в Україні наразі захищені хіба рядком Конституції, що декларує рівність чоловіків та жінок, кількома статтями Сімейного і Кримінального кодексу, та ще недавно прийнятим Законом про запобігання насильства в сім’ї. Як каже голова парламентського Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко, становище з правами жінок у незалежній Україні аж ніяк не краще, ніж за радянських часів:
« Жінки як з кайлом працювали на залізничних коліях, довбають граніт, полотно залізничної колії, або на шосе, так і за незалежної, нібито демократичної України, ці ж жінки з цим же кайлом і працюють, тільки що поміняли колір фуфайки».
Комітет Удовенка готував ці перші в історії незалежної України парламентські слухання про становище жінок, і за його словами, слухання означатимуть перелом у ставленні Верховної Ради до цього важливого питання.
Які ж сьогоднішні реалії? Офіційна статистика прозвучала на слуханнях у доповіді єдиного наразі міністра-жінки Валентини Довженко. Середньомісячна заробітна плата у жінок на 30% нижча, ніж у чоловіків, -- і це при тому, що 64% громадян з вищою освітою – жінки. Серед безробітних, з урахуванням прихованого безробіття, питома вага жінок складає 80%. Значно зросла присутність жінок на важких і шкідливих роботах, тоді як з політики і ділового життя жінки практично витіснені. Статистику призначень на керівні посади в органи державної влади України навела з трибуни Верховної Ради депутат від “Нашої України” Оксана Білозір:
«Станом на 16 січня 2004 року. З вісімдесяти шести вищих державних посад лише 2 посади займали жінки. Із 126 посад перших заступників жінки займали 3 посади. Із 502 посад керівників районних держадміністрацій жінки займали лише 17, що становить менше ніж 4%. З огляду на ці шокуючі цифри, мною були направлені депутатські звернення до Президента щодо недопущення дискримінації жінок при призначенні на керівні посади в органи державної влади. У відповідь я отримала формальні відписки».
Учасниці парламентських слухань переконані: жінки на паритетних засадах із чоловіками мають бути представлені у державних органах, що приймають важливі рішення, у тому числі й стосовно сім'ї, жінок, дітей. В рекомендації Верховній Раді слухання зажадали прийняття Закону про гендерну рівність, який передбачає 30-відсоткову квоту жінок у партійних виборчих списках – саме того закону, який цього року був відкинутий Верховною Радою. Втім, уповноважений з прав людини Ніна Карпачова вважає, що 30 відсотків – це мало.
«Нам пропонують 30 відсотків. Ні. Нам можуть запропонувати 40 відсотків. Ми маємо сказати ні. Напередодні парламентських перегонів треба усвідомити: поки не буде паритетної демократії в Україні, поки друге кожне місце не буде віддано в партійних списках жінкам, Україна ніколи не стане демократичною цивілізованою державою. Тому я вас всіх, шановні подруги, закликаю: кожне друге місце – жінці. Тоді всі проблеми ми здолаємо», -заявила Ніна Карпачова з трибуни парламентських слухань, присвячених становищу жінок в Україні.