Бійки на Хрещатику під час святкування річниці створення Української повстанської армії були сьогодні предметом розгляду Верховної Ради. Правоохоронці звинувачують організаторів мітингів у провокуванні зіткнень і погрожують притягнути їх до відповідальності.
Керівники міліції, Служби беспеки і Генпрокуратури звітували у п`ятницю перед парламентом про сутички під час святкування у Києві річниці створення УПА. Того дня прихильники і противники визнання Української повстанської армії проводили масові заходи на Хрещатику. Правоохоронцям не вдалося утримати емоції демонстрантів під контролем і вони переросли у численні бійки.
Керівник Служби безпеки Ігор Дріжчаний каже, що у його відомстві передбачали провокації і письмово попереджали про це київську владу:
«У відповідних інформуваннях прямо відзначалося, що у ході акцій не виключаються конфлікти у ході заходів. Вони можуть призвести не тільки до порушення порядку, а й до дестабілізації ситуації напередодні початку виборчої кампанії до Верховної Ради України».
Київська влада зробила подання до суду з проханням заборонити одночасне проведення мітингів опонентів. Однак не було підповідних правових підстав.
Відтак, обидва мітинги - і прихильників і противників УПА - були законними, каже міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Він вважає, що провини міліції в тому, що сталися бійки, немає:
«Наша міліція забезпечувала порядок і одночасно право на мітингування будь-якої політичної сили. У нас є професіонали, які не допустили жодних серйозних сутичок. А управляти натовпом мають ті політики, які їх вивели. Якщо не вміють – будуть відповідати згідно кримінальному кодексу – або штрафом, або піврічним ув`язенням».
Луценко вважає, що у організації бійок винні обидві сторони. Ветеранів же використали як зброю у приверненні до себе уваги безвідповідальні політики. Міністр закликав депутатів внести поправки до законів, які б підвищували відповідальність організаторів мітингів за дотримання порядку. У парламенті також лунали заклики ускладнити процедуру надання дозволів на проведення масових заходів. Зокрема дати право органам місцевої влади забороняти їх. Зараз це можуть зробити лише суди.
Фракція Народного руху також звернулася до Мін`юсту з вимогою зняти з реєстрації організаторів мітингів – партію Наталії Вітренко, «Союз», «КПУ» і «Братство». Кажуть, що за їх діями стоять інтереси іноземних держав. Зняття з реєстрації означає неможливість брати участь у парламентських виборах.