Місяць тому, 18 вересня, президент США Дональд Трамп підписав закон Ґрема, покликаний посилити економічний тиск на Москву та Тегеран. Він передбачає запровадження мит у розмірі до 500 відсотків на російські товари та до 100 відсотків на товари найбільших покупців російських нафти й газу. Ці заходи спрямовані на те, щоб чинити тиск на енергетичний і фінансовий сектори російської економіки.
За два дні до набрання чинності закону, 16 жовтня, Трамп підписав указ про призупинення санкцій проти Росії. Це рішення було ухвалено після досягнення домовленості з російським президентом Путіним щодо постачання дизельного пального на американський і світовий ринки на тлі високих світових цін на енергоносії.
Закон дозволяє президенту призупиняти дію цих заходів, повідомивши Конгрес, якщо цього вимагають національні інтереси США. Саме цим положенням закону Трамп і скористався. Раніше закон був ухвалений Конгресом США за підтримки Білого дому.
Рішення президента США викликало гострі дискусії у Вашингтоні. Ось що говорили з цього приводу експерти з вашингтонських аналітичних центрів.
Джон Гарді (John Hardie) з Фонду захисту демократій нагадав про санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — "Роснефть" і "Лукойл", запроваджені чинною адміністрацією в жовтні 2025 року, назвавши їх "рідкісним політичним зрушенням".
Тоді, за словами експерта, "у поєднанні з обмеженнями, запровадженими адміністрацією Байдена наприкінці її терміну, ці пакети санкцій певною мірою вплинули на доходи Кремля. Зокрема, збільшилася знижка, яку змушені надавати російські експортери, що сприяло зростанню дефіциту російського бюджету".
Крім того, Гарді вважає, що енергетична криза, спричинена ситуацією в Ормузькій протоці, змушує Трампа діяти обережно. На його думку, президент США "не поспішає ані забезпечувати суворе дотримання вже запроваджених “нафтових” санкцій проти Росії, ані посилювати тиск".
"Тому, доки ситуація навколо Ірану не буде врегульована, навряд чи Трамп вважатиме, що має достатньо свободи дій, аби серйозно обмежити доходи Росії від експорту. Крім того, в адміністрації це пояснюють небажанням Трампа відштовхнути Путіна від столу переговорів", — пояснив Гарді, додавши, що не вважає такі міркування правильними.
Він назвав підписаний указ "черговим контрпродуктивним кроком":
У своєму соцмедійному дописі в неділю Трамп заявив, що "не хоче робити нічого, що безглуздо відштовхне Росію від столу перемовин". У дописі Трамп повторив різкі заяви щодо ударів України по російських НПЗ. Трамп звинуватив Зеленського в тому, що той "не хоче завершити цю війну і, можливо, ніколи не хотів".
Коментуючи заяву щодо ризику "відштовхнути Путіна від столу перемовин", Гарді сказав, що цей підхід "працює навпаки". "Путін показав, що він не буде вести чесні перемовини, доки в нього не залишиться інших варіантів". Гарді наголосив, що Путін останнім часом "наполягає на максималістських вимогах і бомбардує українську інфраструктуру".
"Ми бачимо результати нинішнього підходу США, який застосовується вже півтора року або навіть довше: Путін не пропонує жодних суттєвих компромісів. Він лише посилює свої максималістські вимоги, продовжуючи завдавати ударів по українській інфраструктурі та вбивати не лише українців, а й тисячі власних громадян у війні, яку він, відверто кажучи, не здатний виграти".
Деніел Фрід (Daniel Fried) з Атлантичної ради нагадав про існування закону 2022 року — "Про заборону імпорту російської нафти" (No Importation of Russian Oil Act), який забороняє будь-який імпорт російської нафти або нафтопродуктів до США.
"Якщо уважно вивчити текст закону [від 2022 року], стає зрозуміло, що він узагалі не надає права робити будь-які винятки. Санкції можуть бути скасовані лише після того, як президент офіційно підтвердить, що війна завершилася. Таким чином, на шляху до “угоди про постачання дизельного пального” стоїть серйозна перешкода".
Фрід пояснює кроки Трампа передвиборчою ситуацією у США, а також тим, що ця ініціатива «слугує сигналом для російської сторони про готовність США до конструктивної взаємодії незалежно від позиції Росії щодо російсько-української війни».
Колишній посол і експерт із питань Східної Європи та Росії Деніел Фрід визнав імовірність того, що "Трамп укладе угоду з Путіним без участі українців, реалізуючи своєрідну проялтинську стратегію, а не стратегію вільного світу".
Фрід припускає, що у своєму дописі "про досягнення прогресу в урегулюванні війни" в Україні Трамп "мав на увазі саме це".
"Форма такої угоди, ймовірно, не буде вигідною ані Україні, ані Європі, ані, відверто кажучи, Сполученим Штатам", — вважає Деніел Фрід.
Державний секретар Марко Рубіо, коментуючи 17 жовтня указ про призупинення санкцій, зазначив, що президенту та адміністрації потрібен час для вивчення питання:
"Проблема в тому, що це не лише санкції щодо Росії. Вони включають мита на низку країн - наприклад, Індію та інші країни. Тому, гадаю, президент хоче взяти 60 днів, щоб провести певний аналіз того, що введення санкцій та мит означатиме для світової економіки і навіть для економіки США ... зокрема з огляду на тиск на глобальні постачання енергоносіїв. Цей тиск зумовлений не лише Іраном і не лише ситуацією в Ормузькій протоці, а й дедалі частіше нападами хуситів на Саудівську Аравію та війною між Україною і Росією, під час якої завдаються удари по енергетичній інфраструктурі. Усе це також впливає на світові ціни".
"Є такі країни, як, наприклад, Індія, які добровільно диверсифікували портфель енергоресурсів, але все ще отримують значну частину енергоресурсів з Росії, бо дуже важко змінитись з одного дня в інший. Водночас Індія є важливим союзником Сполучених Штатів. Тому президенту США та нашій адміністрації потрібен час, щоб усе це вивчити й визначити оптимальне поєднання заходів", — додав Рубіо.
Як повідомляв Голос Америки, спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон повідомив, що говорив з Білим домом про можливі "ненавмисні наслідки" відмови від введення в дію санкцій, які "Сенат підтримав настільки рішуче кілька тижнів тому".
Сенат проголосував за закон Ґрема про санкції 86 голосами за і 11 проти. "Я сказав Білому дому, що ми мусимо про це поговорити і, гадаю, уважно розглянути ненавмисні наслідки, які можуть з цього постати".
Впливовий сенатор-республіканець Том Тілліс написав у Х про відтермінування санкцій: "Неможливо уявити, що ця адміністрація капітулює перед російським диктатором, який незаконно вторгнувся до України і вбиває невинних цивільних щодня".
Сестра Ґрема, Дарлін, яка замінила його в Сенаті, сказала пресі у суботу, що вона б "обрала продовження тиску на Росію, щоб припинити війну і знизити ціни на бензин, бо я не довіряю Путіну і не довіряю Росії".
Конгресмен від штату Кентуккі Томас Массі привітав рішення президента призупинити санкції, передбачені законом імені Грема. Сенатор-республіканець Джеймс Ленкфорд (Оклахома) в ексклюзивному коментарі для програми NBC Meet the Press заявив, що, відклавши набрання чинності законопроєкту і уклавши нафтову угоду з Путіним, президент Трамп намагається знайти баланс між тиском на Росію та прагненням полегшити економічне становище американців.