У Німеччині розпочався суд над колишнім українським військовослужбовцем Сергієм Кузнєцовим, якого звинувачують у причетності до вибухів на газопроводах Nord Stream у Балтійському морі у 2022 році.
14 жовтня, у перший день слухань, адвокати закликали суд відхилити всі обвинувачення. Вони це мотивують тим, що Кузнєцов досі є чинним військовослужбовцем і за українським законодавством зобов’язаний утримуватися від публічних висловлювань через вимоги секретності, пов’язані з національною безпекою.
"Він не має дозволу говорити. Двоє його безпосередніх командирів повідомили йому, що він не уповноважений робити жодних заяв — навіть своїм адвокатам", — сказав один із адвокатів Єс Меєр-Лоєнкамп.
Як вважає захист, це є підставою для припинення кримінального переслідування, оскільки людина, яка не може говорити про обставини справи, не може бути засуджена.
Адвокати також заявили, що Кузнєцов не був причетний до використання яхти, з якої, за версією слідства, організатори диверсії вирушили до місця вибуху. Захист стверджує, що відбитків пальців Кузнєцова на яхті не виявили і жоден свідок не бачив його на борту.
Окремо адвокати заперечили обвинувачення в нападі на цивільну інфраструктуру. Захисник Нікола Канестріні заявив, що газопроводи Nord Stream були інструментом "зброї в руках росіян".
Сам обвинувачений у середу на засіданні, що тривало біля двох годин, не виступав, і слухав засідання, що велось німецькою мовою, через синхронного перекладача у навушниках.
Серед звинувачень, які прокуратура висунула проти 50-річного Сергія Кузнєцова, спричинення вибуху, пошкодження майна, перешкоджання роботі об'єктів суспільного значення, а також "співучасть у воєнних злочинах" через атаку на цивільну інфраструктуру.
За версією німецьких прокурорів, Кузнєцов був одним із організаторів операції, метою якої було назавжди припинити постачання російського газу до Німеччини та позбавити Росію доходів для фінансування війни проти України.
Слідство вважає, що Кузнєцов та інші учасники операції використовували яхту, орендовану в Німеччині за підробленими документами. На глибині близько 70–80 метрів поблизу данського острова Борнгольм вони нібито заклали щонайменше чотири вибухові пристрої вагою від 14 до 27 кілограмів.
Суд проходить у Вищому земельному суді Гамбурга, в умовах посилених заходів безпеки. На засідання акредитувалися понад 100 представників медіа з різних країн, зокрема Німеччини, України, Росії, Британії та Китаю.
Вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили газопроводи Nord Stream 1 і Nord Stream 2. Обидва не транспортували газ на момент пошкодження.
Nord Stream 1 на момент інциденту уже не використовувався для постачання газу. Росія припинила його роботу за кілька тижнів до вибухів.
Газопровід Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію після того, як Німеччина призупинила його сертифікацію незадовго перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Після підводного інциденту низка західних країн припускала, що за вибухами може стояти Росія. Подальше розслідування, однак, виявило ознаки можливої причетності українських спецслужб.
Україна заперечує свою причетність до підриву газопроводів. Президент Володимир Зеленський також відкидав звинувачення у причетності України до диверсії.
"Україна офіційно ніколи не брала участі ні в якій операції, що стосується підриву "Північного потоку-2", - заявляв президент Зеленський у серпні цього року. - Вони прекрасно знають, що Україна не стояла над реалізацією і над самим задумом щодо реалізації відповідної операції".
Україна також проводить розслідування щодо цієї справи, до якого залучені Генпрокуратура та МЗС, повідомив президент.
Росія заявляє, що до вибухів можуть бути причетні американські і британські спецслужби, а також НАТО.
Кузнєцова затримали минулого року в Італії, де він перебував із родиною. У листопаді 2025 року його екстрадували до Німеччини.
У серпні 2026 року у Хорватії затримали ще одного підозрюваного в цій справі, також українця.
Німецька прокуратура ідентифікувала його як Володимира З.
Речник прокуратури підтвердив агентству Associated Press, що це той самий чоловік, якого роком раніше арештовували у Польщі, але потім звільнили, коли польський суд відмовився видати його Німеччині. Польська влада встановила його особу як Володимира Журавльова.
Німецька прокуратура вважає Володимира З. досвідченим водолазом, який разом із спільниками міг закласти вибухівку під водою.
Наразі він подав запит на біженство у Хорватії та оскаржує екстрадицію до Німеччини.
Німецький уряд утримується від коментарів щодо справи, наголошуючи на незалежності суду.
До 17 грудня цього року призначено 16 судових засідань. Додаткові слухання заплановані на січень і лютий 2027 року. Дата оголошення вироку наразі невідома.
Дивіться також:
Your browser doesn’t support HTML5
Чи може Конгрес США вплинути на рішення Трампа щодо дизельної угоди з Росією – Остап Яриш