Україна вибачилась перед Південною Кореєю через оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, але вибачення не було на належному рівні, заявив під час виступу у парламенті 6 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон, повідомляє південнокорейське новинне агентство.
Українська влада заявила, що ЗСУ захопили двох військових з КНДР у полон під час операції в Курській області у січні 2025 року.
Цих вибачень недостатньо
Ці вибачення, розповів міністр Кореї, містилися у повідомленні від міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
"Повідомлення, які я отримав (від Сибіги), містили вибачення. Але вони відрізняються від того рівня, якого ми очікуємо, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів", — сказав Чо Хьон. Ці заходи, за його словами, можуть включати відкликання посла Південної Кореї з України.
Під час брифінгу в Міністерстві закордонних справ України в Києві 7 жовтня речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що Сибіга у спілкуванні із Чо Хьоном зазначав, "що йому прикро, що ситуація зайшла у стадію обміну критичними коментарями".
"Думаю, ви в принципі відчуваєте різницю між тим, що корейська сторона сказала, і тим, що реально лунало. І це правда. Прикро, що зайшла ситуація в такий етап, що йде обмін цими публічними коментарями, це нікому не потрібно", — сказав речник МЗС.
На додаток до суперечки щодо повідомлень про полонених, двосторонні відносини також затьмарились комунікацією щодо, буцімто, поставок пального.
Британське видання The Guardian оприлюднило результати розслідування, згідно із яким у липні та серпні цього року з портів Південної Кореї було відправлено до Росії 176 тисяч тонн пального, причому частину вантажів перевозили танкери, що перебувають під санкціями ЄС та Великої Британії. Відповідальний за санкції в уряді України Владислав Власюк 6 жовтня заявив, що ці поставки допомогли полегшити паливну кризу в Росії.
Президентський офіс Південної Кореї 7 жовтня заперечив заяву Власюка і назвав її "недоречною". У МЗС Кореї, реагуючи на статтю в The Guardian, заявили, що уряд суворо дотримується експортного контролю щодо Росії та "підтримує та активно бере участь у глобальних зусиллях, спрямованих на припинення війни в Україні та її мирне відновлення".
2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що його уряд застосує певні заходи проти України, якщо Київ не вибачиться за розголошення факту передачі північнокорейських військових Південній Кореї та не визнає, що домовленість про конфіденційність існувала.
Президент України Володимир Зеленський під час промови на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня озвучив факт передачі двох північнокорейських в’язнів Південній Кореї.
У Сеулі заявили, що сторони домовилися зберігати таємницю через безпекові та гуманітарні обставини, зокрема через побоювання щодо безпеки родин військовополонених в Північній Кореї. Офіційний Київ заперечив існування чіткої домовленості про це.
На брифінгу у Києві речник МЗС Георгій Тихий розповів, що триває дипломатична робота, аби врегулювати це питання. Він зазначив, що інформація про двох військовополонених КНДР широко висвітлювалася у ЗМІ, у тому числі й в Південній Кореї. Корейська сторона зверталася до України, як закритими, так й публічними каналами, щоб передати цих військовополонених Кореї.
"На підставі письмового волевиявлення цих осіб, а також враховуючи високий рівень двосторонніх відносин і принципову домовленість глав держав, компетентні органи України з дотриманням норм і принципів чинного законодавства України та міжнародного гуманітарного права здійснили низку юридичних і логістичних заходів, необхідних для передачі двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея", — сказав Тихий.
Офіційний Київ вважає, що, передавши полонених, Україна зробила жест доброї волі по відношенню до Республіки Корея. Причини обміну критичними заявами у Києві бачать у «різниці у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності».
Відносини на Корейському півострові та питання військовополонених
Британський журналіст, автор книги "Зрада" Люк Гардінг, який записав інтерв’ю із двома північнокорейськими в’язнями під час їхнього перебування в Україні, говорить, що українська сторона не змогла б довго тримати цей факт в таємниці, враховуючи, що особистості обох в’язнів, факт їхнього захоплення та перебування в таборі в Україні та переговори про передачу їх Південній Кореї були широко відомими.
"Північнокорейська влада знала, що їх захопили. Це також не секрет. І рано чи пізно хтось — мабуть, я чи хтось інший — запитав би Володимира Зеленського, що сталося з двома хлопцями з Північної Кореї? Невже він мав знизати плечима і сказати: "Я не знаю, знаєте, ми їх загубили?" — сказав Гардінг.
Гардінг припустив, що така реакція південнокорейського президента викликана його бажанням покращити відносини із Північною Кореєю. Такої ж думки дотримуються й експерти з Корейського півострова, з якими спілкувалась Корейська служба Голосу Америки. За словами колишнього аналітика з питань Північної Кореї при Національній розвідувальній раді США (NIC) Сідні Сайлера, публічний характер висловлення невдоволення Президентом Лі може пояснюватися тим, що адресатом є Пхеньян.
“Президент Лі намагався уникати надмірного антагонізму щодо Північної Кореї, намагався спростувати звинувачення Північної Кореї в тому, що Південна Корея за своєю суттю є ворожою і становить постійну ворожу загрозу. І тому заради можливого відновлення діалогу — чи то між Республікою Корея та КНДР, чи навіть між США та КНДР — я вважаю, що деякі меседжі були розраховані на те, щоб донести до Пхеньяна: це не було навмисною спробою збентежити чи принизити Північну Корею".
Колишній заступник помічника держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону Еванс Ревер звернув увагу, що північнокорейська влада знала, хто ці солдати і що їх, ймовірно, передадуть Південній Кореї, а отже аргументи Сеула, що через оголошення факту передачі можуть постраждати їхні родини, йому здаються сумнівними.
"Будь-які дії, які північнокорейці могли б захотіти вжити проти їхніх сімей, особливо після того, як двоє солдатів висловили бажання поїхати до Сеула, вже давно були вжиті", — припустив він.
Експерти: Дипломатична суперечка не має зашкодити співпраці України, Південної Кореї та США
Американські експерти в інтерв’ю журналістці Корейської служби Инчон Чо висловили сподівання, що дипломатичне загострення між Південною Кореєю та Україною не позначиться на співпраці двох країн, а також — на трикутнику співпраці обох країн зі Сполученими Штатами, зважаючи на посилення союзу між Росією та Північною Кореєю, а також із Іраном та Китаєм.
Від початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Кільського Інституту, Південна Корея надала Україні невійськову допомогу на понад $730 мільйонів доларів. Під час останнього саміту НАТО у липні цього року південнокорейський уряд пообіцяв додаткову допомогу на 100 мільйонів доларів. Україна, зі свого боку, є джерелом цінної для Сеула інформації про військові потужності та тактику збройних сил Північної Кореї та інші особливості сучасної війни.
Ревер зазначив: "Усі три країни мають значний інтерес у тому, щоб розуміти, що робить Північна Корея, що робить Росія і в якому напрямку надалі розвиватиметься двостороння співпраця, яка вже досягла значного рівня".
За словами Сайлера, участь Північної Кореї у війні проти України стала міжнародною проблемою, яку Південна Корея не може ігнорувати. Він наголосив, що Південна Корея має продовжувати нелетальну допомогу Україні, адже причини, чому було прийнято рішення про її надання, нікуди не зникли.
"Це надзвичайно важливо, якщо врахувати нинішню ситуацію на місцях, труднощі, з якими стикаються український народ та українські військові через цю затяжну війну. Російська загроза стає дедалі більш смертоносною та небезпечною через підтримку Північною Кореєю російських воєнних зусиль. Тому для Республіки Корея цілком логічно продовжувати надавати Україні нелетальну допомогу", — заявив він.
Експерти також звернули увагу на військову інформацію, яку можуть надати два північнокорейські військовополонені.
"Якби я зараз працював в уряді й був там у момент, коли цих людей взяли в полон, одним із моїх головних пріоритетів було б забезпечити Сполученим Штатам певний доступ до них і спробувати дізнатися якомога більше про військові операції Північної Кореї, Корейську народну армію та інші речі, до яких ці військові могли мати доступ", — додав він.
Ревер зазначив, що Україна, ймовірно, вже отримала від них значний обсяг розвідувальної інформації, і припустив, що ці дані також були передані Південній Кореї та США.
Стаття оновлена коментарями з брифінгу МЗС.