Чорне море знову стає центром подій у війні і одним із найнебезпечніших маршрутів для судноплавства у світі. Збільшення кількості атак створює загрозу для продовольчої безпеки світу, однак на швидке міжнародне дипломатичне врегулювання кризи не варто очікувати, вважають аналітики.
Лише в липні Росія 57 разів атакувала українські судна і 67 разів — портову інфраструктуру, згідно з даними уряду України.
Київ же фактично заблокував рух російських кораблів в Азовському морі і провів десятки атак в регіоні на судна, задіяні в торгівлі російською нафтою, повідомляє Reuters.
Аналітик з глобальної політики та дослідник вашингтонського центру "Атлантична рада" Майкл Боцюрків переконаний: Росія навмисне обстрілює судна із зерном і порти, щоб створити міжнародну кризу. За його словами, стратегія Росії полягає в тому, щоб заблокувати Одеський порт, "життєво важливу продовольчу артерію", а також залякати одеситів.
Попри те, що він має досвід роботи в гарячих точках, служив в ООН у Газі, а також в 2014 році разом з делегацією ОБСЄ перебував на Донбасі, аналітик мав полишити Одесу цього літа через надзвичайну небезпеку.
"Більшість з нас, хто живе в Одесі цієї пори року, щодня ходить на море. І вперше за своє життя я побачив знерухомлені кораблі, величезні судна, пошкоджені російськими ракетами або дронами", - каже Боцюрків в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки.
"Одне з величезних суден, повністю завантажене кукурудзою та заправлене паливом, пішло на дно Чорного моря", - додає він.
Чим загрожує світові блокування Чорного моря
Міжнародні ринки вже відчули наслідки фактичного блокування руху в Чорному морі. Ціна за страхування перевезень від воєнних ризиків підскочила вдвічі за два тижні, повідомляє Reuters.
Запаси пшениці у світі цього року достатні, йдеться у звіті Департаменту сільського господарства США від 12 серпня. Відомство все ж визнає, що можливості вивезти пшеницю та кукурудзу до ЄС обмежені, через зрив у поставках через Чорне море, а також теперішню політику імпорту ЄС.
Попри руйнування і падіння виробництва, спричинені війною, Чорноморський регіон залишається ключовим для глобальної продовольчої безпеки. Звідси надходить майже третина світового експорту пшениці і 70% соняшникової олії. Пшениця з Чорноморського регіону є важливою для Африки та Близького Сходу, повідомили Голосу Америки в Міжнародному інституті вивчення продовольчої політики у Вашингтоні.
Фото: Перевалка зерна в Житомирській області, серпень 2026 року
"Очевидно, Чорне море – дуже важливе, навіть попри зменшення виробничих потужностей в Україні через війну. Вони експортують багато пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. Росія – великий експортер пшениці та добрив", - вказує Джозеф Глобер, дослідник Міжнародного інституту вивчення продовольчої політики.
"Через ситуацію в Чорному морі ціни значно більш нестабільні", - додає Глобер в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки.
До нестабільності у Чорноморському регіоні додались посухи в багатьох великих країнах-експортерах пшениці. Попит на пшеницю в світі росте, а виробництво обмежене, йдеться в дослідженні Міжнародного інституту вивчення продовольчої політики у Вашингтоні.
"У США — величезна посуха на південних рівнинах, що шкодить експорту пшениці; виробництво в Канаді зменшується. Через ситуацію з добривами та інше вони переходять на інші культури. В Європі засушлива спека. Врожай пшениці буде дещо менший, а поставки кукурудзи — значно менші. Тому в європейських регіонах будуть більше використовувати пшениці, щоб годувати худобу", - додає Глобер.
Альтернатива Чорноморському шляху для України обмежена, а для Росії - практично відсутня, кажуть дослідники
Україна має обмежену можливість вивозити зерно альтернативними шляхами - по суші через країни Східної Європи.
На жаль для виробників, доставляти по суші дуже дорого, а їхні ціни вже дуже низькі. Тому українські виробники справді постраждають.Джозеф Глобер, Міжнародний інститут вивчення продовольчої політики. Вашингтон
Такий шлях дуже дорогий, зауважує Глобер, і тому виробники справді постраждають.
"Доки не відкриються порти навколо Одеси, поставки з України будуть обмежені. На жаль для виробників, доставляти по суші дуже дорого, а їхні ціни вже дуже низькі. Тому українські виробники справді постраждають. Це ми бачили в 2022-2023 роках, і щоб залишатись конкурентними, ціни виробників мають бути дуже низькими", - додає він.
Аналітики погоджуються — вивезти пшеницю з Одеси іншими шляхами буде дуже складно, зокрема, якщо брати до уваги досвід 2022 року.
В 2022 році вивезення зерна по суші викликало занепокоєння політиків в Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії щодо того, що кукурудза та пшениця з України знизять ціни на ринках і збільшать попит на баржі, вагони для зерна, що підштовхує витрати, додає Боцюрків.
Він нагадав, що перевезення українського зерна через Польщу викликало протести польських фермерів у 2022 році, хоча передбачався лише транзит цих вантажів.
А от для Росії вивезти її товари, що застрягли в Чорному та Азовському морях, практично неможливо, каже Глобер.
"Можна дещо перевезти через Балтію, припускає він, або Арктику, але це дуже дорого для багатьох товарів, особливо для продовольства, бо там немає інфраструктури для перевалки зерна".
Для добрив, як-от безводний аміак та інше, є можливість везти через Балтійське море, але це незвичний шлях, і це справді непокоїть, розповідають аналітики.
"Ситуація в Ормузькій протоці створює нестабільність на ринку добрив. Ще один великий виробник добрив - Росія, тому зменшення поставок з Чорноморського регіону створить проблему", - каже Глобер.
Чи варто розраховувати на міжнародне врегулювання кризи.
9 серпня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан закликав Росію та Україну припинити удари по торговельних судах у Чорному морі. 13 серпня речниця російського МЗС Марія Захарова сказала, що Росія не зацікавлена в форматах, подібних до Чорноморської зернової ініціативи 2022- 2023 років.
Гадаю, світ проспав теперішні події в Чорному морі. Цьому не приділяли достатню увагуДжозеф Глобер, Міжнародний інститут вивчення продовольчої політики. Вашингтон
В 2022-2023 роках спільна ініціатива Туреччини та ООН дозволила розблокувати рух зерна в Чорному морі. Росія згодом вийшла з цієї домовленості.
Оглядачі кажуть, що цього разу світ виявився неготовим до Чорноморської кризи, а на втручання ООН розраховувати також не варто.
"Гадаю, світ проспав теперішні події в Чорному морі. Цьому не приділяли достатню увагу", - розмірковує Глобер.
ООН не готова взяти на себе відповідальність посередника, кажуть аналітики.
"Ні, однозначно ні. ООН відволіклася. Вона неорганізована. Зараз вони в пошуках нового генерального секретаря", - каже Боцюрків.
Традиційні союзники України також не відіграють активної ролі в посередництві.
"З огляду на важливість цієї артерії. Де ЄС? Де НАТО? Де союзники України? - питає Боцюрків. - Якби ці структури надали хоча б частину військової потуги, яку вони відправляли до Червоного моря, а раніше до Ормузької протоки, ми були б в іншій ситуації".
Хоча потужної коаліції в світі, яка б працювала із дипломатичного вирішення кризи, зараз немає. Боцюрків каже, що свою роль можуть відіграти Туреччина або Китай.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган спілкується з президентом Росії Володимиром Путіним і може використати це спілкування, щоб закликати Кремль припинити агресію, переконаний експерт.
"Пан Ердоган має телефон пана Путіна. Хай зателефонує йому і скаже припинити або збере трьох лідерів разом. Турки заробляють багато на транзиті від будь-якої країни, що веде кораблі через Босфорську протоку.
Я гадаю і просуваю ідею того, щоб Україна переробила свою міжнародну політику та дипломатичний підхід. Можливо Зеленський має провести другу розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і сказати – виходьте, допоможіть вирішити цю проблему", - пропонує Боцюрків.
Боцюрків визнає, що від Пекіна не варто очікувати нейтральної позиції в перемовинах. Однак оглядач переконаний, що нейтральних посередників більше не існує, бо інтереси швидко змінюються.
Як приклад, аналітик навів повідомлення про оборонну домовленість між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном.
"Спільна оборонна угода Мекки", підписана трьома країнами 7 серпня, передбачає, що збройний напад на будь-яку з трьох країн розглядатиметься як напад на всі країни-учасниці угоди, йдеться у спільній заяві трьох країн.
16 серпня президент США Дональд Трамп в соцмедійному дописі привітав домовленість трьох країн: "Це показує, як об'єднується Близький Схід, і як країни зрештою можуть захистити себе більш суттєво".
Боцюрків переконаний, що таких невеликих альянсів буде більше. "Мене не здивує, якщо Україна укладе щось з Польщею чи країнами Балтії", - додає він.