Віктор Янукович підписав «інформаційні» закони

Президент України Віктор Янукович підписав закони «Про доступ до публічної інформації» та «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію».

Верховна рада ухвалила відповідні закони 13 січня і передала їх на розгляд президенту. Віктор Янукович підписав документи, «як і обіцяв», зазначила прес-служба президента.

«Підписання президентом зазначених законів продемонструвало, що Україна не тільки просто прагне до інтеграції у європейські структури, а й спроможна здійснювати кроки, котрі реально, а не декларативно, наближають наше законодавство до демократичних стандартів. Зокрема тих, що стосуються доступу до публічної інформації», заявила прес-служба Віктора Януковича. А також додала, що саме чітка позиція президента щодо необхідності прийняття цих законопроектів вплинула на прийняття відповідних рішень.

Як зазначають експерти, прийняті закони значно спрощують доступ громадян до інформації органів влади та місцевого самоврядування, уніфікують порядок акредитації журналістів, прискорюють строки отримання відповідей на запити, знімають обов’язок погоджувати інтерв’ю з посадовцями.

Також чітко визначається і забороняється цензура, під якою нині розуміють будь-яку вимогу (не лише з боку органів влади), спрямовану до журналіста, ЗМІ, його засновника, видавця, керівника чи розповсюджувача узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання поширенню інформації (за винятком випадків попереднього узгодження інформації на підставі законів, а також заборони суду на поширення інформації). Забороняється і втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації.

Попри те, що прийняття таких законів є позитивним кроком, медіа-експерти сприймають їх впровадження досить критично. Медіа-експерт та оглядач журналу «Телекритика» Отар Довженко оцінює перспективи реального впровадження цих законів помірно-скептично:

«Не вірю в здатність цієї влади до будь-якого самообмеження. Скоріш за все, закони просто будуть саботувати на місцях, списуючи ті приклади саботажу, які стануть широко відомими, на «людський чинник». Більшість чиновників чудово вміють писати відписки. Право кожного громадянина бути присутнім на засіданні органів місцевого самоврядування, яке фактично скасовує інститут журналістської акредитації, можна обмежити рішенням ручного суду... І так далі».

Не останню роль у реалізації законів Отар Довженко відводить самим журналістам:

«Все залежатиме від того, наскільки наполегливими будуть ті перші журналісти та організації, які наштовхнуться на саботаж і підуть відстоювати своє право в суді. Якщо їм удасться створити прецедент, можливо, влада стане відкритішою, а якщо вони з легкістю змиряться з тим, що закон не виконується, чиновники точно не виконуватимуть його добровільно».

Щодо відповідальності журналістів за виконання «інформаційних» законів висловилася і представниця в Україні міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк.

«Ми вітаємо цей крок президента, і сподіваємось, що закон буде застосовуватись на практиці. У такому випадку, він буде дійсно сприяти покращенню як свободи слова в Україні, так і іміджу країни у світі в цілому. Поки що зарано давати якісь прогнози чи оцінки, бо цей закон ще не почав застосовуватись на практиці. З огляду на те, що у нас маса прекрасних законів, які не застосовуються – наприклад, та ж 171 стаття ККУ, «Про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», – то я налаштована трохи скептично», – прокоментувала Оксана Романюк.

«Але, все-таки, будемо сподіватись на краще. Головне, пам’ятати, що і журналісти також несуть відповідальність за те, щоб цей закон почав працювати», – додала вона.

Закони набудуть чинності через три місяці після опублікування.