Біржові курси на цінні папери у Сполучених Штатах зросли у відповідь на схвалення Сенатом законопроекту про реформу фінансового сектора, яку вважають наймасштабнішою від доби Великої Депресії у 1930-х роках.
Поки що не відома остаточна версія цього документу, що стане законом, після узгіднення деяких розходжень між обома палатами Конгресу і підписання його президентом Бараком Обамою. Можна лише сказати, що підтримка в Сенаті реформи про упорядкування роботи Волл-стріту - яку президент Обама вважає одним із найважливіших завдань своєї внутрішньої політики - усунула деяку непевність на ринках всередині країни, але не заспокоїла світ щодо відвернення фінансового краху в глобальних масштабах.
Боргові кризи, що полонили тепер Європу, далі підкошують ціни на головних біржах світу, де посилюється страх перед можливістю поширення європейських проблем.
Арт Кашін із Агенства фінансових послуг UBS каже, що багатьох інвесторів непокоїть, що непевність фінансової ситуації в Європі може спричинити ще один глобальний обвал:
«Кожен застановляється над тим, чи Грецію, як державу, не очікує доля банку Bear Stearns. Побоювання є, що у випадку краху - це може спровокувати, так званий, «ефект доміно».
Не зважаючи на схвалений Євросоюзом план порятунку на суму в трильйон доларів, для видачі низькопроцентних позик європейським кранам, знецінення валюти євро спричиняє падіння індексів на провідних фондових ринках світу.
У США цими днями також спостерігалось короткочасне падіння провідного промислового індекса Дау-Джонса. Втім аналітик Алек Янґ із фірми Standart and Poor’s каже, що це нормальна реакція ринку:
«Хоч ми не передбачаємо, фактично, ще одного краху, ми знаходимось тепер здебільшого в умовах «корекції», як це називають. Звичайно вкладників потрібно попередити про можливість різких перепадів, хоч і значно слабших від тих, через які ми пройшли у 2008 році».
Президент Барак Обама, який вважає реформу на Волл-стріті одним із своїх пріорітетів, зазначає, що фінансові установи тепер повністю відповідатимуть за наслідки своєї діяльності:
«Вже не буде більше випадків фінансування платниками податків промахів компаній - на цьому крапка. Якщо якійсь великій фінансовій установі коли-небудь доведеться збанкрутувати - в нас будуть інші механізми підходу до цього, без наражування на небезпеку всієї економіки».
Фінансова реформа у США передбачає розширення уповноважень Федерального Резерву для нагляду за банками і спекулятивними ринками та стримування розростання фінансових установ, що може загрожувати американській економіці у випадку їх банкрутства. Реформа також повинна захистити вкладників від хижацької практики позичкодавців.
Втім біржовий експерт Арт Кашін каже, що Волл-стріт - насторожений:
«Занепокоєння тут викликає те, що деякі фінансові установи можуть налякатись, що зробить позики менш доступними – і, вірогідно, меншими - а це здатне зашкодити подальшому піднесенню».
Деякі інвестори, як наприклад, Стів Спешиал тримаються осторонь від Волл-стріту, який для них поки що занадто ризиковий.
«Я не інвестую тепер через кризу з валютою євро. Я далі гадаю, що не все гаразд з ситуацією з іпотечними позиками у США, і в те що долар міцніє, та що тепер добрий час вкладати гроші. Я зараз майже не інвестую», - визнає американський бізнесмен.
