Останні роки міжнародні організації разом із українцями розроблювали проект по зміцненню та захисту прав жінок та дітей в країні. Сьогодні експерти кажуть, що скоро Україна буде вчити інших, як досягти суспільства рівних можливостей. Хоча й не забувають нагадувати – працювати доведеться ще довго.
«Говорять, що захист прав жінок і дітей – це справа розкоші. Але без гендерної рівності суспільство не буде розвиватися. Ми покладаємо великі сподівання на Україну», каже представник Генерального департаменту з прав людини та юридичних питань Іван Коеджіков.
В рамках проекту було розроблено чимало рекомендацій для суддів та правоохоронних органів, в яких розказується, як треба працювати із звинуваченою-жінкою, жінкою-свідком чи дитиною-підлітком, присутні поради психолога. Так, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту при Міністерстві внутрішніх справ України Олена Логвиненко була дуже здивована, коли виявила, що майбутні правоохоронці не розглядають на заняттях теми насильства в родинах, гендерні питання тощо. Хоча, за даними Міністерства освіти і науки України, майже кожен другий українець в своєму житті стикався із насильством у сім’ї, а кожний третій зазнавав насильства у дитячому віці.
До вже існуючих проблем із насильством у родинах та торгівлею людьми (за даними ОБСЄ, щорічно 30 000 українців стають жертвами торгівлі людьми), додались і проблеми нового тисячоліття. Так, за поширенням дитячої порнографії в Інтернеті Україна посідає сьоме місце.
Одним із шляхів подолання та попередження насильства проти дітей стало долучення України до Міжнародної дитячої лінії допомоги. Такі номери існують в 60 країнах, куди може зателефонувати кожна дитина, яка опинилися у складних життєвих обставинах або просто не має кому задати хвилююче запитання. Представники профільних Міністерств вирішили долучитися до лінії ще у 2009 році, але й досі ідея залишилася нереалізованою.
Як зазначив перший радник, керівник секції економічного співробітництва регіонального та соціального розвитку Європейського Союзу Хосе Роман Леон Лора, «важливо не тільки приймати відповідні закони, ратифікувати Конвенції, але й впроваджувати обрані стандарти у життя». Саме цього очікуватимуть в Україні після 2,5 років тренінгів, розробок відповідного законодавства та роботи з українськими експертами.
Українські ж правозахисники скептично налаштовані щодо впровадження стандартів захисту прав дітей і жінок в Україні за сьогоднішньої влади. У своїй останній доповіді щодо дотримання основних прав людини в Україні вони зазначили, що уряд хоч і обіцяє та публічно декларує змінити існуючий стан, практично або не робить нічого, або погіршує ситуацію «формалізмом бюрократичних дій та невиконанням власних декларацій».
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1