Атака бойовиків ХАМАСу в Ізраїлі знову пожвавила дискусію щодо того, як працює система протиповітряної оборони "Залізний купол", як вона порівнюється із системою Patriot та чи була б ця ізраїльська технологія ефективною для України.

Що таке "Залізний купол"

Iron Dome, або "Залізний купол", розроблявся спільно США та Ізраїлем і вперше запрацював у 2011 році. Це високотехнологічна система система радарів і пускових установок, яку постійно вдосконалюють і яка коштує багато мільярдів доларів, пише NPR. Виготовлення однієї батареї оцінюють у 100 мільйонів доларів, однак у розробку системи лише США вклали 2,9 мільярда доларів.

"Залізний купол" був створений для захисту від ракет малої дії, а його ефективність, як стверджує офіційний Єрусалим, сягає 90-97% у перехопленні саме таких типів загроз. При цьому якщо система визначає, що якщо ракета не влучить у густонаселений район чи стратегічно важливе місце, а просто впаде у пустелі, то її не перехоплюватимуть.

BBC пише, що Iron Dome, як припускається, складається із 10 батарей із 3-4 пусковими установками кожна, розміщених по всьому Ізраїлю, а в кожній пусковій установці - 20 ракет Tamir, й у випадку необхідності перехоплення по кожній ракеті-цілі випускають по дві таких ракети. Кожна така ракета-перехоплювач Tamir обходиться, за різними оцінками, від 40-50 до 100 тисяч доларів.

Чим Iron Dome відрізняється від Patriot

У 2019 році США оголосили про придбання та випробування Iron Dome й зараз мають дві системи Iron Dome на додаток до власної системи протиракетної оборони Patriot. Patriot працює подібно до "Залізного купола", але в основному призначений для перехоплення літаків, крилатих і балістичних ракет, нагадує BBC.

Таким чином, Patriot ефективний проти цілей, які летять високо й швидко, а "Залізний купол" - проти дронів і ракет малої дії, пояснюють опитані Newsweek експерти. При цьому, Iron Dome служить єдиною повноцінною системою, а Patriot можуть взаємодіяти з іншими системами ППО.

Нещодавно виготовлена батарея Patriot коштує понад 1 мільярд доларів: з них 400 мільйонів доларів коштує сама систему і 690 мільйонів доларів - ракети в батареї. Кожна ракета-перехоплювач вартує 4 мільйони доларів.

Patriot стоїть на озброєнні у близько 20 країнах світу, а у грудні 2022 президент США Джо Байден під час візиту президента України Володимира Зеленського оголосив про надання цих систем Києву.

Після проходження навчань для українських військовиків на цій установці у США, у травні 2023 травня силам оборони України вперше вдалось перехопити російську ракету "Кинджал", про начебто невразливість якої заявляла російська влада. Після того видання Politico вже порівняло українське ППО у Києві з ізраїльським "Залізним куполом".

При цьому під час чергового російського обстрілу була пошкоджена одна з батарей Patriot, але після ремонту вона знову запрацювала.

Переваги й недоліки ізраїльської системи

Експерт аналітичного центру CSIS Том Карако пояснив NPR, що Iron Dome - не ідеальна система з погляду ефективності, однак вона гарантує досить високі показники перехоплення відносно невеликим коштом.

При цьому у CSIS припустили в записці 2021 року, що якщо противник випустить одночасно забагато ракет з різних напрямків, то система "Залізного купола" не зможе ефективно їм протидіяти.

Також, як повідомляв Голос Америки, деякі експерти з протиракетної оборони вважають, що система "Залізний купол", хоча й ефективна проти ракет малої дальності, артилерії та повільних крилатих ракет, але не є особливо дієвою проти крилатих ракет, які Росія часто використовує у війні проти України.

"Залізний купол" для України?

Попри численні заклики з боку Києва та Вашингтона про надання систем "Залізний купол" для захисту українського неба, у червні прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відмовив у проханні через побоювання, що ці системи можуть потрапити до рук іранської влади, й Тегеран може почати використовувати ізраїльські системи - проти Ізраїлю.

Як співвиробник систем Ізраїль має право вето щодо передачі їх третім країнам. Тож у відповідь Вашингтон повідомив, що обмірковує альтернативи. Сенатор-демократ Кріс Ван Голлен запропонував Пентагону план тристороннього обміну, за яким Польща, як союзник по НАТО, отримає американські системи "Залізний купол" і надішле частину наявних засобів ППО, зокрема Patriot, в Україну, пише Politico.

Попри невизначеність, Карако, як пише NPR, припускає, що невдовзі Iron Dome може опинитись в країнах Європи чи інших місцях через доведену ефективність та невисоку вартість.

На важливості протиповітряної оборони України наголошують на усіх рівнях українські, американські та європейські високопосадовці, адже очікується, що Росія цієї зими знову спробує масово атакувати українську енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру.

Через це в межах зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" західні союзні країни оголосили нові пакети допомоги Києву, значна частина яких зосереджена на ППО.

Так Німеччина оголосила "другий зимовий пакет" допомоги Україні на суму близько 1 мільярда євро, що включатиме систему Patriot і дві системи "земля-повітря" IRIS-T, а США й Велика Британія повідомили, що надають додаткові засоби протиповітряної оборони на мільйони доларів.

Тим часом авіаційні експерти підкреслюють, що значну роль у протиповітряній обороні відіграє саме винищувальна авіація. Українські пілоти вже проходять навчання у Данії та США, а перші літаки Київ зможе отримати, за попередніми повідомленнями, у грудні.

Державний секретар США Ентоні Блінкен долучився до низки лідерів ЄС та НАТО, які підтримали Естонію та Фінляндію в намірах розслідувати інцидент з пошкодженням газопроводу та телекомунікаційного кабелю в Балтійському морі, що стався у вівторок.

«Ми підтримуємо союзників по НАТО, Фінляндію та Естонію, у їхньому розслідуванні пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі, і підтримуємо їх поточне розслідування для з’ясування причини», – написав Блінкен у мережі Х (колишня Twitter) у четвер.

Раніше президент Європейської Ради Шарль Мішель підтримав розслідування та запевнив, що ЄС «сповнений рішучості забезпечити та посилити захист своєї критичної інфраструктури». Також президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що «рішуче засуджує будь-який акт руйнування критичної інфраструктури». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що країни НАТО дадуть «рішучу відповідь», якщо слідство з’ясує, що це було зроблено навмисно.

«Якщо буде доведено, що це був навмисний напад на критично важливу інфраструктуру НАТО... це буде зустрінуто єдиною та рішучою відповіддю», – сказав очільник НАТО журналістам у середу.

Міністри оборони країн НАТО, які зібралися у Брюсселі, також обговорювали на зустрічі у четвер пошкодження трубопроводу Balticconnector і телекомунікаційного кабелю, які було підтверджено у вівторок. Перші дані надійшли від фінської компанії Gasgrid, яка є співоператором трубопроводу, яка повідомила про падіння тиску та можливий витік газу у ніч проти неділі під час шторму.

Фінляндія заявляє про «зовнішню діяльність»

Як повідомляє агенція Reuters, Фінляндія заявила, що шкоду, ймовірно, спричинила «зовнішня діяльність». Влада Фінляндії повідомила у середу, що на морському дні біля пошкодженого трубопроводу були знайдені «зовнішні сліди», і що вона перевіряє рух суден у цьому районі на момент розриву.

У четвер вранці фінська розвідка заявила, що не може виключити можливість причетності служб іншої держави до пошкодження інфраструктури.

"Не можна виключати участі державного áктора в цій роботі", — цитує директора Служби безпеки Фінляндії Антті Пелттарі агенція Reuters. "Хто за цим стоїть - питання попереднього слідства. Більш детально ми це не коментуємо", – додав він.

Тим часом агенція AFP з посиланням на фінську поліцію повідомила, що пошкодження могло виникнути в результаті дії "механічної" сили, а не вибуху.

"Схоже, що пошкодження було спричинене механічною силою, а не вибухом", — сказав журналістам старший детектив Рісто Лохі з Національного бюро розслідувань. Він додав, що жодну версію про причину розриву не виключено.

За жорсткими заявами не слідують відповідні дії – Гончар

Інцидент у Балтійському морі викликав нову хвилю занепокоєння щодо регіональної енергетичної безпеки трохи більше ніж через рік після вибухів на газопроводі Nord Stream, що мав транспортувати російський газ до північної Європи в обхід України.

Український аналітик Михайло Гончар вважає, що Росія посилає сигнал європейським країнам, бо "трубний саботаж ідеально вписався б у російський сценарій".

"Росія демонструє, що попри поразки на українському фронті, вона все ще здатна діяти жорстоко та ефективно на багатьох напрямках. Перш за все, вона показує Фінляндії та Естонії, що НАТО не є ефективним захистом", – зауважує Гончар у своєму дописі у Facebook.

Він каже, що пошкодження трубопроводу завдає «обмеженої економічної шкоди» Фінляндії та Естонії, але може стати «потужним інструментом в інформаційній війні».

Російське посольство у Великій Британії відкидає підозри у причетності своєї країни до пошкодження газогону як «ще одну неймовірну казку» і натомість вміщує статтю про те, що в результаті інциденту піднімуться ціни на газ. Російські дипломати також кажуть у мережі Х, що національні розслідування вибуху газогону Nord Stream «застопорилися», а "російську пропозицію в Раді Безпеки ООН розпочати незалежне розслідування терористичної атаки" західні країни відхилили.

У березні деякі впливові західні газети написали, посилаючись на дані американської розвідки, про які повідомили їм неназвані чиновники, що до підриву газогону Nord Stream могли бути причетні "проукраїнські групи".

При цьому ЗМІ зазначали, що представники США наполягали, що не мають доказів того, що президент України Володимир Зеленський чи хтось з вищих представників української влади був причетний до операції, або що зловмисники діяли за вказівками українських урядовців.

Михайло Гончар, який очолює дослідницький центр "Стратегія ХХІ", вважає, що Росія намагається "прозондувати" реакції НАТО, ЄС, національних компетентних органів, а також вивчити "їхню поведінку та заходи, які будуть вживатися".

На його думку, Євросоюз "мляво" реагував на агресивні дії Росії, починаючи з 2014 року, і лише підрив трьох з 4 ниток газопроводів Nord Stream минулого року змусив його переглянути свою Стратегію морської безпеки, що вимагає від ЄС "посилити свої дії та захистити критичну інфраструктуру". Але, за словами Гончара, європейські країни «ефективного механізму протидії загрозам так і не створили».

На думку українського експерта, якщо ЄС і НАТО далі будуть уникати "публічної ідентифікації російського авторства диверсій", Москва продовжить їх повторювати у нових місцях – Північному морі, Північній Атлантиці, у Середземному морі та, "за певних обставин» і у Чорному морі в частині румунської газової інфраструктури на шельфі.

У травні голова розвідки НАТО Девід Каттлер попередив, що Росія може влаштувати диверсію на підводних кабелях і трубопроводах у Балтійському та Північному морях чи в Атлантиці у відповідь західним країнам за їхню підтримку України у російській війні. За його словами, таким чином Росія хоче отримати важелі впливу на ті країни, які надають безпекову допомогу Україні.

Як повідомляв Голос Америки, Каттлер заявив, що російські судна патрулюють води Атлантики та активізують діяльність у Північному та Балтійському морях.

Дивіться також:

НАТО попереджає, що Росія може влаштувати диверсію на підводних кабелях і трубопроводах

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що на засіданні НАТО у Брюсселі союзники обговорили, серед іншого, виконання рішень, ухвалених на саміті НАТО у Вільнюсі щодо допомоги України, і узгодили свої подальші кроки в цьому напрямку.

“Українські війська продовжують впевнено просуватися вперед у контрнаступі. Сьогодні ми обговорили роботу, яку ми виконували разом після Вільнюса щодо виконання цих важливих рішень. Це включало розмови з кількох ключових питань, включаючи стримування та оборону для підтримки України, а також поточні операції НАТО на Західних Балканах та в Іраку”, - сказав Ллойд Остін.

Глава Пентагону запевнив, що допомога Україні з боку США та союзників залишатиметься стабільною. Він також наголосив, що Путіну не вдасться втягнути в цю війну союзників НАТО.

“Дозвольте мені сказати чітко, НАТО – це оборонний альянс. Нас не втягнуть у незаконну війну, яку обрав Путін, але ми будемо відстоювати право України на захист. Ми продовжуватимемо зміцнювати цей альянс для вирішення майбутніх викликів і захищатимемо суверенітет і територію кожного союзника по НАТО. Відданість Америки цій місії є твердою, як і наша прихильність п’ятій статті [статуту НАТО - ред.]", - наголосив міністр оборони США Ллойд Остін.

Загалом переговори у Брюсселі Остін назвав “продуктивними”. “Я надзвичайно пишаюся всім прогресом, якого досягло НАТО. У нас ще багато чого потрібно зробити, але ми зробимо це разом. І ми будемо виконувати зобов’язання, які ми взяли перед собою та один перед одним”, - додав глава Пентагону.

Остін запевнив, що трагедія в Ізраїлі не вплине на підтримку США України. "Ми будемо продовжувати підтримувати Україну та надавати підтримку Ізраїлю якомога швидше та ефективніше".

Глава Пентагону попередив країни, які зацікавлені у нестабільності в світі, що США готові підтримувати партнерів.

"Ніхто не повинен намагатися скористатися цим мерзенним нападом ХАМАСу, щоб викликати ще більше кровопролиття або нестабільність. Наша підтримка Ізраїлю є міцною. Ми нагально працюємо, щоб надати Ізраїлю те, що йому потрібно для захисту, включаючи боєприпаси та ракети-перехоплювачі для їхнього "залізного купола". І ми будемо робити це навіть тоді, коли продовжуємо підтримувати народ України, що бореться проти російської агресії. Не дозвольте собі помилитись, ми можемо і будемо підтримувати Ізраїль, так само як ми підтримуємо Україну. Сполучені Штати можуть ходити й жувати жуйку одночасно", - наголосив міністр оборони США.

Серед інших тем обговорення у штаб-квартирі НАТО стала підготовка до саміту Альянсу у Вашингтоні наступного літа, коли НАТО відзначатиме свою 75 річницю.

Сполучені Штати запровадили нові заходи з метою запобігання спробам Росії обійти цінове обмеження, яке країни G7 та Євросоюзу встановили на російську нафту минулого року. Про це повідомлено у пресрелізах Міністерства фінансів та Державного департаменту США.

Нові обмеження, про які було офіційно оголошено у четвер, 12 жовтня, в пакеті з іншими санкціями, спрямовані проти "тіньового флоту" танкерів, який Росія створила за останній рік з метою вивезення своєї нафти альтернативними шляхами й продажу вище встановлених заходом цінових обмежень.

Зокрема, санкції було накладено на дві компанії, Lumber Marine SA та Ice Pearl Navigation Corp, яким належать судна, що використовували постачальників послуг з країн-підписантів угоди про стелю цін, і які транспортували російську нафти, яка торгувалася вище цінової стелі. Сполучені Штати також заблокували відповідні судна, які належать вищезазначеним компаніям.

На додаток до санкцій, Міністерство фінансів також оприлюднило рекомендації для урядів та приватних компаній щодо запобігання уникненню цінових обмежень компаніями, пов'язаними з транспортуванням російської нафти.

"Сьогоднішні дії демонструють наше незмінну відданість зменшувати ресурси Росії для її війни проти України та забезпечувати дотримання обмеження цін", — зазначив заступник міністра фінансів Воллі Адеємо у пресрелізі. "Ми як і раніше віддані реалізації політики обмеження цін, яка має дві цілі: зменшити прибутки від нафти, на які Росія покладається, щоб вести свою несправедливу війну проти України, і тримати світові енергетичні ринки стабільними та добре забезпеченими, попри турбулентність, спричинену неспровокованим вторгненням Росії в Україну. Ми продовжуватимемо вживати заходів для досягнення цих двох цілей".

У пресрелізі йдеться, що все майно підсанкційних осіб та їх інтереси у власності, які перебувають у Сполучених Штатах або у володінні чи під контролем громадян США, має бути заблоковано, і про це необхідно повідомити Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів. Крім того, заблоковано будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками, одній чи кільком підсанкційним особам. Також заборонені фінансові транзакції, пов'язані з цими особами.

Як пояснює Міністерство фінансів, танкер "Приморье" транспортував нафту за ціною понад 75 доларів США за барель із порту в Російській Федерації після того, як набула чинності стеля цін. Зареєстрованим власником танкера "Приморье" є компанія Lumber Marine SA, що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Танкер Yasa Golden Bosphorus транспортував нафту за ціною вище 80 доларів за барель після введення стелі цін. Турецька компанія Ice Pearl Navigation Corp є зареєстрованим власником Yasa Golden Bosphorus.

Як "Приморье", так і Yasa Golden Bosphorus, які здійснювали заходи в порти в Російській Федерації, використовували американських постачальників послуг під час транспортування російської нафти.

За словами посадовця, який раніше спілкувався з CNN щодо нових санкцій, робота над теперішніми обмеженнями тривала декілька місяців.

Цінова стеля на російську нафту діє з грудня 2022 року

Цінові обмеження на російську нафту були запроваджені США разом з іншими країнами Групи семи, Євросоюзом та Австралією у грудні 2022 року з метою зменшити прибутки Росії, які вона використовує для фінансування війни проти України. При цьому, за мету також було поставлено забезпечити надходження достатньої кількості нафти на світовому ринку, щоб уникнути глобального дефіциту. Цінову стелю було встановлено на рівні 60 доларів за барель.

Однак, як зазначає CNN, Росія почала шукати альтернативні способи транспортування й страхування своєї нафти задля її продажу вище цінової стелі у 60 доларів.

Відтак, за інформацією агентства Reuters, у серпні 2023 року Індія платила за російську нафту в середньому 86 доларів за барель, у порівнянні з 68,09 доларами за барель у липні 2023 року та 94 доларами за барель у серпні 2022 року. Це є найвища ціна відколи було запроваджено стелю цін.

Міністерство фінансів Росії повідомило на початку жовтня, що російська нафта марки Urals у вересні продавалася в середньому за 83,80 доларів за барель, зазначає Reuters. Індія, яка на 80% залежить від імпорту для задоволення своїх загальних потреб у нафті, рідко купувала російську нафту в минулому через високі витрати на транспортування. Однак, вона стала найбільшим покупцем російської нафти, доправленої морським шляхом, після вторгнення Росії в Україну.

Міністерка фінансів США Дженет Єллен заявила 11 жовтня, що політика цінової стелі “суттєво скоротила російські доходи”, а також визнала, що Росія витрачає “величезні суми на свою альтернативну екосистему” для експорту енергоносіїв, додає CNN.

За інформацією Reuters, з середини липня 2023 року російська нафта торгується переважно вище 60 доларів за барель, оскільки знижки на неї зменшилися через скорочення видобутку виробниками ОПЕК+, включаючи Саудівську Аравію та Росію.

Дивіться також:

Чи надовго бензинова криза в Росії?